Матюшин Геральд Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геральд Миколайович Матюшин
Геральд Николаевич Матюшин
Народився14 листопада 1927(1927-11-14)
Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР.
Помер7 серпня 2000(2000-08-07) (72 роки)
Москва
КраїнаСРСР СРСР
Росія Росія
Діяльністьархеолог
Alma materБашкирський державний педагогічний інститут
Галузьархеологія
ЗакладІнституту археології РАН
Посадапрофесор
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Відомий завдяки:Археологічний словник
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня
Медаль Ушакова
Медаль Ушакова
Медаль Ушакова
Медаль Ушакова

Геральд Миколайович Матюшин (рос. Геральд Николаевич Матюшин; * 14 листопада 1927, Уфа — 7 серпня 2000, Москва[1]) — російський вчений-археолог, директор Інституту людини РАН, провідний науковий співробітник Інституту археології РАН, ректор археологічного коледжу Російського археологічного товариства; доктор історичних наук, член-кореспондент Російської академії природничих наук (РАПН, 1992); голова Російського археологічного товариства, віце-президент Російської народної академії наук, член Американського археологічного товариства, учасник Великої Вітчизняної війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1941 токар на заводі гірничого обладнання. Під час Другої світової війни служив юнгою на Північному флоті.

Закінчив історичний факультет Башкирського державного педагогічного інституту ім. К. А. Тімірязєва (1952). У 1951—1961 вчитель історії в школах і технікумах Уфи. З 1961 працює в Інституті археології АН СРСР (закінчив тут аспірантуру в 1964 р.).

Близько 30 років вів дослідження пам'яток кам'яної доби на Південному Уралі. Вперше відкрив на Уралі стоянки раннього палеоліту, мезоліту і енеоліту; виділив 6 нових археологічних культур. У 1960-ті рр.. висунув гіпотезу антропогенезу, що враховує роль мутагенних факторів на території прабатьківщини людини. Матюшин виділив 5 екологічних криз в голоцені, що зіграли важливу роль у зміні культур і цивілізацій, визначив новий шлях проникнення відтворюючого господарства (через Південний Урал і Східний Прикаспій) до Європи, що підтверджує геноетнологія.

У 1964 р. захистив кандидатську дисертацію «Мезоліт і неоліт Башкирії», в 1987 р. — докторську дисертацію «Кам'яна доба Південного Уралу: Передуралля. Проблема становлення відтворюючого господарства».

Археологічні експедиції

[ред. | ред. код]
  • 1952–1989 рр.. (Башкирія, Південний Урал, Україна, Таджикистан),
  • 1958 р. — начальник 2-го неолітичного загону Башкирської експедиції,
  • 1959 р. — розвідувального загону Башкирської експедиції,
  • 1960 р. — археологічного загону УДП,
  • 1961 р. — Загону з вивчення кам'яної доби,
  • 1962 р. — Башкирського неолітичного загону інституту археології,
  • 1963 р. — Башкирського і Нугушского загонів інституту археології,
  • 1965–1966 рр.. — Південно-Уральського загону інституту археології,
  • 1968–1989 рр.. — Південно-Уральської експедиції інституту археології; і т. д.

Був головою відродженого Російського археологічного товариства, головою бюро Секції археології та антропології Російської академії природничих наук.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Праці

[ред. | ред. код]

Запропонував ряд фундаментальних ідей в галузі вивчення кам'яної доби Південного Уралу. Автор понад 300 наукових праць, в тому числі:

  • (рос.)У колыбели истории. М., 1972;
  • (рос.)Мезолит Южного Урала. М., 1976;
  • (рос.)Яшмовый пояс Урала. М., 1977;
  • (рос.)Энеолит Южного Урала. М., 1982;
  • (рос.)У истоков человечества. М., 1982;
  • (рос.)Три миллиона лет до нашей эры. М., 1986;
  • Nguon gos loaoi ngioi. Ha noi, 1986;
  • (рос.)Историческое краеведение. М., 1987;
  • (рос.)У истоков цивилизации. М., 1992;
  • On the Bound of History // Antiquity RAS. Issue 5. Moscow, 1993;
  • (рос.)Каменный век Южного Урала. М., 1994;
  • (рос.)Смена культур, цивилизации и экологические кризисы. М., 1994;
  • (рос.)Неолит Южного Урала: Предуралье. М., 1996;
  • (рос.)Археологический словарь. М., 1996;
  • (рос.)Общество и власть. М., 1997;
  • (рос.)Тайны цивилизаций: История Древнего мира / Матюшин, Геральд Николаевич. — М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2002. — 350 с.: ил. — (Историческое расследование).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архивы Российской академии наук. Архів оригіналу за 26 січня 2011. Процитовано 23 липня 2010.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Петренко А. Г., Н. Н. Матюшин и проблемы становления производящего хозяйства // Древности . — Вып. 36 . — М. — 2003 . — С.26-30.(рос.)
  • Матюшин Геральд Николаевич: (1927—2000) // Археологические статьи и материалы . — Тула. — 2002. — С.6.
  • Бурханов А. А., Г. Н. Матюшин и некоторые вопросы деятельности Волго-Уральского центра РАО: (памяти выдающегося ученого) // Древности . — Вып. 36 . — М. — 2003 . — С.11-26.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Матюшин_Геральд_Миколайович&oldid=36557349