Махов Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Махов Олександр)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Махов.
Олександр Махов
Олександр Володимирович Махов
 Сержант
Загальна інформація
Народження 17 квітня 1986(1986-04-17)
м. Ворошиловград
Смерть 4 травня 2022(2022-05-04) (36 років)
с. Довгеньке, Харківська область, Україна
Поховання Берковецьке кладовище
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Псевдо Журналіст
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  ДШВ
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
CMNS: Махов Олександр Володимирович у Вікісховищі

Олександр Володимирович Махов (17 квітня 1986, м. Ворошиловград — 4 травня 2022, с. Довгеньке, Харківська область) — український військовослужбовець, сержант Збройних сил України, військовий журналіст, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Махов народився 17 квітня 1986 року в місті Ворошиловграді (нині Луганськ)[1][2].

Закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (спеціальність — журналістика). Працював на Луганському обласному телебаченні, на міському каналі «ІРТА»[1], кореспондентом на телеканалах «Україна», «Україна 24», «Дом» (2021—2022)[3]. Висвітлював події із зони бойових дій, вів подкаст «Військкор»[4]. У 2017 році мав відрядження на Антарктиду[5].

У 2015 році добровільно мобілізувався[2], служив зенітником та кулеметником у 57-й окремій мотопіхотній бригаді[3]. Брав участь у бойових діях під Горлівкою — у Зайцевому та Майорську[6].

Від 20 лютого до 5 березня 2020 року був єдиним представником українських ЗМІ в обсервації в Нових Санжарах на Полтавщині разом з евакуйованими з китайського Уханя[1][5].

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року знову пішов на фронт у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади[5]. Загинув 4 травня 2022 року при обороні с. Довгеньке, що на Харківщині, внаслідок обстрілу російських окупантів[4]. Ворожий уламок поцілив у легеню Олександра[7].

Похований 9 травня 2022 року на Берковецькому кладовищі[8].

Залишився син Владислав та наречена Анастасія Блищик[3].

Вшанування[ред. | ред. код]

5 травня 2022 року своє звернення президент України Володимир Зеленський розпочав із повідомлення про загибель журналіста[9].

  • 27 жовтня 2022 року в Києві з'явилася вулиця Олександра Махова[10].
  • Його ім'ям в Києві також назвали станцію швидкісного трамвая[11].
  • 26 грудня 2022 року в Ізюмі на Харківщині, вулицю Олександра Островського перейменували на вулицю Олександра Махова[12].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (24 травня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Вікторія Майстренко (21 квітня 2020). «У передсмертній записці просив не ховати мене в Луганську». Gazeta.ua.
  2. ↑ а б Цитатник Небесного полку. Ukrainer. 6 серпня 2023.
  3. ↑ а б в У боях за незалежність України загинув відомий журналіст Олександр Махов. Новинарня. 4 травня 2022.
  4. ↑ а б Анастасія Фещенко (28 лютого 2023). Хвилина мовчання: згадаймо журналіста Олександра Махова. Главком.
  5. ↑ а б в «Вірте в ЗСУ» — такими були останні слова воєнкора Олександра Махова, який загинув у боях під Ізюмом. АрміяInform. 5 травня 2023.
  6. ↑ Ольга Мосьондз (31 липня 2021). «Моє рідне місто — в окупації. Я був солдатом і нині їжджу на фронт». АрміяInform.
  7. ↑ Оксана Іванець (14 жовтня 2022). Історія війни: Олександр Махов та Анастасія Блищик. АрміяInform.
  8. ↑ Галина Ворона (9 травня 2022). У Києві попрощались із полеглим у бою журналістом Олександром Маховим. Big Kyiv.
  9. ↑ Пам'ятати перемогу над нацизмом означає реально не допускати ніколи знову того, що завдали Європі нацисти — звернення Президента Володимира Зеленського. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 5 травня 2022.
  10. ↑ Ірина Гамалій (28 жовтня 2022). Вулиця в Києві носитиме ім‘я загиблого журналіста Олександра Махова. Lb.ua.
  11. ↑ Даша Гришина (20 листопада 2022). Вулиця Махова: у Києві наречена полеглого воїна повісила табличку на вулиці, що назвали на його честь. Вечірній Київ.
  12. ↑ В Ізюмі з'явилися вулиці Шухевича, Чорновола, Лук’яненка та загиблого журналіста Махова. Радіо Свобода. 26 грудня 2022.
  13. ↑ Указ Президента України від 24 травня 2022 року № 366/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відеофрагменти[ред. | ред. код]

Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Махов_Олександр_Володимирович&oldid=40144241