Координати: 48°59′29.000000100395″ пн. ш. 25°55′14.000000101599″ сх. д. / 48.99139° пн. ш. 25.92056° сх. д. / 48.99139; 25.92056

Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці)
48°59′29.000000100395″ пн. ш. 25°55′14.000000101599″ сх. д. / 48.99139° пн. ш. 25.92056° сх. д. / 48.99139; 25.92056
Статусдіюча
Країна Україна
Розташуванняс. Шманьківці, Заводська громада, Чортківський район, Тернопільська область
КонфесіяПЦУ
ЄпархіяТернопільська єпархія
Тип будівліцерква
АрхітекторЙосип Стець
Матеріалцегла, бляха
Побудовано на коштигромади
Будівництво1895
Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці). Карта розташування: Україна
Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці)
Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці) (Україна)
Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці). Карта розташування: Тернопільська область
Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці)
Церква святих безсрібників Косми і Даміана (Шманьківці) (Тернопільська область)
Мапа
CMNS: Церква святих безсрібників Косми і Даміана у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святих Косми і Дам'яна.

Церква святих безсрібників Косми і Даміана в Шманьківцях — чинна мурована парафіяльна церква в Шманьківцях Заводської селищної громади Чортківського району Тернопільської области. Парафія належить до Чортківського благочиння Тернопільської єпархії Православної Церкви України.

Історія

[ред. | ред. код]
Іконостас
Під час Святої літургії
Хрест, який колись слугував для дерев'яного храму
  • 1708[1] — вперше згадується церква святих безсрібників Косми і Даміана[2].
  • 1725, 1733, 1760 і 1775 — парафія і храм належали до Чортківського деканату Львівської єпархії.[3][4]
  • 1732—1733 — генеральну візитацію парафії здійснив о. Сильвестр Мальський, ЧСВВ.[5]
  • 19 листопада 1758 — візитацію парафії здійснив о. Антоній Онуфрієвич.[6]
  • 1784 — розпочато ведення метричних книг та нового будівництво дерев'яного храму[7].
  • 1785 — збудовано та освячено дерев'яну церкву[7][8].
  • 1832—1842 — парафія і храм належали до Чортківського деканату[9].
  • 1840 — збудовано дерев'яний будинок для священника[10].
  • 1842—1885 — парафія і храм належали до Скальського деканату[9].
  • 1895 — збудовано та освячено нову кам'яну греко-католицьку церкву, офірами парафіян сіл Шманьківці і Шманьківчики. Архітектор — Йосип Стець[11].
  • 1869 — парафіяни села та Микола Карпінський (фундатор) збудували[7] капличку св. Миколая, яку вперше поновили в 1926 році. У радянські часи фігуру святого Миколая перенесли на подвір'я храму. У 1989 році капличку відновили[12].
  • 1879 — засновано першу школу, в якій навчалися діти греко-католиків[7].
  • 1898 — біля дзвіниці церкви встановлено пам'ятний хрест на відзначення 50-річчя скасування панщини в Галичині[12].
  • 1905 — збудовано дім для читальні «Просвіта» під керівництвом о. Івана Гордієвського[13].
  • 1934 — коштами парафіян у селі було виготовлено та встановлено дзвін у дзвіниці (за душпастирства о. Порфирія Гордієвського)[14].
  • 1938 — у громаді 289 католиків латинського обряду і 40 євреїв[7].
  • травень-вересень 1939 — стараннями о. Порфирія Гордієвського на пам'ять про 950-ліття хрещення Руси-України храм розписали (художник М. Чуйко)[12].
  • 1959 — на пожертвування парафіян і стараннями душпастиря Миколая Стецика з нагоди 25-ліття його священства провели реконструкцію храму (художники Марко Николишин, Зіновій Тимошик, штукатур Іван Бабій)[12].
  • 1988 — біля дзвіниці церкви встановлено пам'ятний хрест на відзначення 1000-ліття хрещення Русі-України[12].
  • 1991 — парафіяни збудували капличку з нагоди проголошення Незалежності України[12].
  • 10 березня 1993 — зареєстровано статус православної громади[12].
  • 1995 — церква відзначила своє 100-річчя. Було відправлено Архієрейську Службу Божу, освячено нові хоругви і фелони[12].
  • 1998 — поновили верх і перекрили його новою бляхою[12].
  • 2013 — церкву та дзвіницю заново поштукатурили[12].
  • 19 травня 2017 — змінилася назва парафії на «Церква святих безсрібників Косми і Даміана»[15]. Того ж року поновлено металеву огорожу, встановлено браму, чотири хвіртки, а також меморіальну таблицю, на якій вказано рік побудови храму та слова вдячности тим людям, які збудували його. Поновлено хрест у честь 1000-ліття хрещення Русі-України. Два жителі села пожертвували: престол та дзвін для дзвіниці[12].
  • 15 грудня 2018 — храм і парафія перейшли до ПЦУ[16].
  • 26 травня 2019 — відбулася святкова молитва з нагоди 150-річчя каплички святого Миколая[17].
  • 2020 — у будівлі дзвіниці знайдено хрест, котрий колись слугував для дерев'яного храму[18].
  • 2021 — оновлено три образи на фасаді церкви; розпочато розпис стін храму[джерело?].

Діють братство, сестринство, церковний комітет та церковний хор.

Поблизу церкви зростає ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб Шашкевича».

Кількість вірян[9][7]

Шманьківці

  • 1832 — 718, 1844 — 497, 1854 — 532, 1864 — 591, 1874 — 626, 1884 — 658, 1886 — 659, 1896 — 719, 1906 — 792, 1914 — 844, 1927 — 863, 1938 — 889.

Шманьківчики

  • 1832 — у метриці, 1844 — 254, 1854 — 293, 1864 — 327, 1874 — 357, 1884 — 375, 1886 — 376, 1896 — 415, 1906 — 435, 1914 — 483, 1927 — 490, 1938 — 497.

Струсівка (Стросовка)

  • 1832 — у метриці, 1844 — 166, 1854 — 216, 1864 — 230, 1874 — 251, 1884 — 263, 1886 — 260, 1896 — 295, 1906 — 350, 1914 — 378, 1927 — 380, 1938 — 390.

Парохи

[ред. | ред. код]
Ім'я Роки Віросповідання Коротка довідка Світлини
о. Гавриїл Романович 1732—1733[19] греко-католик
о. Семен Студинський 1831 греко-католик 1778—1831[20]
о. Юрій Сироїчковський 1831—1838[21] греко-католик 1805—1861, рукоположений 1831
о. Михайло Грабович 1838—1867[22] греко-католик 1803—1867, рукоположений 1833, одружений
о. Микола Чарнецький 1867—1882[23][24] греко-католик Народився 2 січня 1830 року. Рукоположений 1854 року. Одружений, з дружиною Владиславою виховували 13 дітей, серед яких Степан Чарнецький був наймолодшим. Священник у населених пунктах: Копичинці в околиці Гусятина (1854—1855), Угринь в околиці Чорткова (1855—1867), Шманьківці в околиці Чорткова (1867—1882). Помер 25 травня 1882 року від епідемії тифу. Похований у селі Шманьківці[25].
о. Іван Могильницький[26] 1882—1883 греко-католик 1845—1920, рукоположений 1870[27]
о. Іван Гордієвський[28][29] 1883—1909 греко-католик 1855—1927, рукоположений 1879, одружений[30], член Ради повітової[31]
о. Порфирій Гордієвський[29] 1909—1938 греко-католик 1857—1940, рукоположений 1889, одружений[32]
о. Володимир Харук 1937—1938 греко-католик 1911[33]—1979[34], рукоположений 1937, неодружений[35]
о. Йосип Дрібнюк 1938—1945 греко-католик нар. 1911, рукоположений 1937, неодружений
о. Микола Стецик 1945—1980 греко-католик, РПЦ 1910—1984
о. Іван Гнідець 1980—2001 РПЦ, православний 1948—2001, одружений
о. Володимир Лижечко від 13 лютого 2001 православний Народився 29 січня 1973. Закінчив Львівську духовну семінарію і академію. Рукоположений у сан священика в 1994 році. Служив у храмі с. Юськівці Кременецького району (1994—2001)[36]. Благословення на служіння в Шманьківцях отримав від єпископа Тернопільського і Кременецького Іова. Дружина Ольга, сини Андрій та Іван.

Меморіальні скульптури

[ред. | ред. код]
Пам'ятна таблиця на фасаді храму

Збудована в 1895 р.
Доземний уклін
і вічна шана
будівничим храму цього

від вдячних нащадків.

Світлини

[ред. | ред. код]
  • Дзвіниця
    Дзвіниця
  • Фігура св. Миколая
    Фігура св. Миколая
  • У минулому — дитячий садок «Перемога», а нині — проборство
    У минулому — дитячий садок «Перемога», а нині — проборство
  • Написи на стіні храму
    Написи на стіні храму
  • 20-річчя священства о. Володимира Лижечка
    20-річчя священства о. Володимира Лижечка

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Скочиляс, І. Недатований реєстр духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії за владицтва Йосифа Шумлянського // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXL. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — Львів, 2000. — С. 542
  2. ↑ Скочиляс, І. Недатований реєстр духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії за владицтва Йосифа Шумлянського // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXL. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — Львів, 2000. — С. 564
  3. ↑ Говера, В. Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700—1772). — Львів : Тріада плюс, 2014. — 240 с.
  4. ↑ Говера, В. Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700—1772). — Львів : Тріада плюс, 2014. — 900 с.
  5. ↑ Скочиляс, І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII-XVIII століть: Львівсько-Галицько-Кам’янецька єпархія, т. 2: Протоколи генеральних візитацій. — Львів : Видавництво УКУ, 2004. — CIXIII с.
  6. ↑ Скочиляс, І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII-XVIII століть: Львівсько-Галицько-Кам’янецька єпархія, т. 2: Протоколи генеральних візитацій. — Львів : Видавництво УКУ, 2004. — CIXXV с.
  7. ↑ а б в г д е Шематизмь всего клира Греко-католицкой Епархіи Станиславовской на рокь Божій 1887, с. 187.
  8. ↑ Smankivci // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 212. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  9. ↑ а б в Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 744. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  10. ↑ Шематизмь всего клира Греко-католицкой Епархіи Станиславовской на рокь Божій 1890. — 1890. — С. 207.
  11. ↑ Огородник, М. Талановитий архітектор / Максим Огородник // Свобода. — 2021. — 28 квітня.
  12. ↑ а б в г д е ж и к л м Огородник, М. Візитівка села Шманьківці // Чортківський Вісник. — 2017. — № 49 (22 грудня). — С. 3. — (З історії святинь).
  13. ↑ Маньовська, В. Книги «Просвіти» — морська глибина... // Вільне життя плюс. — 2013. — № 5 (18 січня). — С. 6. — (Рядок з біографії краю).
  14. ↑ Шманьківці // Facebook, 21 вересня 2020 р, 19:25
  15. ↑ «Парафія святих безсрібників Косми і Даміана» села Шманьківці Чортківського району Тернопільської області Тернопільської єпархії УПЦ КП // Опендатабот
  16. ↑ Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
  17. ↑ Огородник, М. Півтора століття під омофором Миколая Чудотворця // Наш день. — 2019. — № 22 (4 червня). — С. 8. — (Духовність).
  18. ↑ Огородник, М. Історична знахідка // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 33 (5 травня). — С. 2.
  19. ↑ Говера, В. Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700—1772). — Львів : Тріада плюс, 2014. — 791 с.
  20. ↑ Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 422. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  21. ↑ Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 427. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  22. ↑ Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 149. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  23. ↑ Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 68. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  24. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1882. — Leopoli, 1882. — P. 195.(лат.)
  25. ↑ Н. Мориквас. Меланхолія Степана Чарнецького. — Львів: Світ, 2005. — С. 304, 306, 314, 323. : іл. — ISBN 966-603-435-2.
  26. ↑ Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 306. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  27. ↑ Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 306. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  28. ↑ Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 144. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  29. ↑ а б Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 199. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  30. ↑ Шематизмь всего клира Греко-католицкой Епархіи Станиславовской на рокь Божій 1886. — 1886. — С. 75.
  31. ↑ Шематизмь всего клира Греко-католицкой Епархіи Станиславовской на рокь Божій 1898. — 1898. — С. 116.
  32. ↑ Шематизмь всего клира Греко-католицкой Епархіи Станиславовской на рокь Божій 1910, с. 194.
  33. ↑ Мизак Н., Балан І., Романський, І. Село на нашій Україні. — Чернівці : Букрек, 2009. — 36 с.
  34. ↑ Мизак Н., Балан І., Романський, І. Село на нашій Україні. — Чернівці : Букрек, 2009. — 37 с.
  35. ↑ Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 384. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  36. ↑ с. Юськівці. Храм Вознесіння Господнього // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 265. : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.

Джерела

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
«Ой лузі червона калина» родом з Тернопільщини:пам'ятник автору створив батько, а нині реставрує син на YouTube // Т1 Новини. — 2022. — 20 травня.
Ой, у лузі червона калина — пісня, що стала символом війни в Україні на YouTube // Факти ICTV. — 2022. — 29 квітня.
Вона була гімном українських січових стрільців та повстанців, а зараз звучить по всьому світу на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2022. — 25 квітня.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Церква_святих_безсрібників_Косми_і_Даміана_(Шманьківці)&oldid=42914228#Парохи