Очікує на перевірку

Місячні болота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Місячні болота»
АвторГовард Лавкрафт
КраїнаСША США
Моваанглійська
Жанроповідання жахівd
Видано1926
Видано українськоюВидавництво Жупанського
Перекладач(і)Остап Українець, Катерина Дудка
Попередній твірПошуки Іранона
Наступний твірСторонній

Місячне болото (англ. The Moon-Bog) — оповідання американського письменника-фантаста Говарда Лавкрафта, написане в березні 1921 року (можливо й раніше), а вперше опубліковане в червневому номері журналу «Weird Tales» за 1926 рік.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Оповідач без імені описує нещасливу долю свого друга Дениса Баррі, ірландського американця, який нещодавно повернувся до Ірландії, у вигадане містечко Кілдеррі, на землю своїх предків. Захопивши місцевий замок і почавши його реставрацію, Баррі планує осушити прилегле болото, попри місцеві легенди про прокляття. Баррі відмовляється підкоритися народному тиску, і жителі Кілдеррі разом з його слугами вирішують тікати, а він змушений замінити їх робітниками з півночі. Почуваючись самотнім серед усіх цих чужинців, він вирішує запросити свого друга, оповідача, провести кілька днів у Кілдеррі. Але чутки про болото виявилися правдою, і робітники зникли в болоті. Денис Баррі згодом гине від рук «істоти».

Навіювання

[ред. | ред. код]

Лавкрафт написав оповідання на замовлення для «Клубу любителів журналістики Бостона» 10 березня 1921 року. Зустріч була присвячена дню Святого Патрика, і тому для неї було потрібно що-небудь ірландське. Лавкрафт згадує справжню ірландську легенду з часів перших поселенців Ірландії — Пархолонців, яких раптово знищила чума в 1200 році до нашої ери. Легенда спирається на перекази, поширені серед корінних ірландців і людей середземноморського походження, що Пархолонці спочатку прийшли з Греції.

В оповіданні додано елементи автобіографії Лавкрафта: він, як і Барі, мріяв про купівлю будинку своїх предків в Англії та про повернення дворянства. Ці теми описані в оповіданні «Щури в стінах» та інших. Є ще один автобіографічний елемент — Лавкрафт бачив у дитинстві, як влада викупила прилегле «Котяче болото» і заявляла про його захист, а потім там побудували 200 будинків.

У міфології Стародавньої Греції часто описуються легенди, в яких люди тонуть або боги перетворюють людей на жаб. За однією з легенд, Зевс і Гермес перетворили на жаб людей, які відмовили їм у нічлігу. За іншою легендою, пастухи не дали богині Літо[уточнити] випити води з джерела, за що вона перетворила їх на жаб. Богиня Місяця може належати до Селени або Кліо. Партолон — персонаж ірландських легенд, який керував великою групою поселень в Ірландії. Лавкрафт описує наяд і наймитів тільки в цьому оповіданні.

Пана називають стражем лісів і з ним асоціюють звуки флейт, відчуття паніки, стан трансу. Артур Мекен описує Пана в повісті «Великий бог Пан» (1894), який викликає видіння Іншого світу, що примушують людей вчинити самогубства. Лорд Дансені використовує ім'я Пан у повісті «Боги Пегани» (1905) і «Благословення Пана» (1927), у яких Пан заманює на смерть звуками флейти селян, які прямують за ними в трансі. Деякі теми мають схожість із пізнішим ірландським романом Дансені «Прокляття мудрих жінок» (1933), але С. Т. Джоші виключає можливість будь-якого впливу Лавкрафта на його творчість. Немедійці та меналійці зустрічаються у творчості Роберта Говарда.

Лавкрафт починав свою творчість з опису міфічних істот, але після цього оповідання перестав і в центральних творах почав описувати нежить.

Література

[ред. | ред. код]
  • Joshi, S.T.; Schultz, David E. (2004). An H.P. Lovecraft Encyclopedia (англійською) . Hippocampus Press. ISBN 978-0974878911.

Посилання

[ред. | ред. код]