Нагота і сексуальність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зв'язок між наготою та сексуальністю може бути складним. Коли люди оголені, це часто призводить до статевого збудження, тому непристойне оголення часто вважається злочином. Існують також соціальні рухи, які сприяють більшій мірі оголеності, такі як рух свободи грудей за популяризацію жіночого топлесу, а також рух за пропаганду грудного вигодовування в громадських місцях. Крім того, деякі психіатричні розлади, які можуть призвести до більшої оголеності, включають ексгібіціоністський розлад, вуайєристський розлад і гімнофобію.

Нагота

[ред. | ред. код]
Докладніше: Нагота

Нагота є однією з фізіологічних характеристик людини, яка єдина серед приматів еволюціонувала до фактично безволосих. Сексуальність людини включає фізіологічні, психологічні та соціальні аспекти сексуальних почуттів і поведінки.

У багатьох суспільствах міцний зв'язок між наготою та сексуальністю сприймається як належне. Інші суспільства зберігають свою традиційну практику бути повністю або частково оголеними як у соціальних, так і в приватних ситуаціях, таких як похід на пляж чи спа. Значення наготи та сексуальності залишається амбівалентним, що часто призводить до культурних непорозумінь і психологічних проблем.[1]

Сексуалізація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Сексуалізація

Американська психологічна асоціація (АПА) визначає сексуалізацію як обмеження цінності людини сексуальною привабливістю, за винятком інших характеристик і прирівнювання фізичної привабливості до сексуальності. Людину також можна сексуально об'єктивізувати, перетворити на об'єкт для сексуального використання іншими, а не розглядати як особу зі здатністю самостійно діяти та приймати рішення; або сексуальність неналежним чином нав'язана особі. Сексуалізація особливо шкодить молодим людям, які перебувають у процесі формування власного образу «Я». Дівчаткам можуть нав'язувати сексуалізовані очікування або засвоювати норми, які призводять до самосексуалізації. Сексуалізація дівчат містить як невідповідне віку «сексуальне» вбрання для дівчат, так і перевдягання дорослих моделей у дівчат. У кіно і на телебаченні жінок показують оголеними набагато частіше, ніж чоловіків, і, як правило, в контексті сексуальної поведінки.[2]

Дехто вважає, що позиція АПА полягає в тому, що вона розглядає сексуальні зображення як однозначно негативні і переоцінює вплив цих зображень на молодь, припускаючи, що їхній вплив безпосередньо призводить до негативних наслідків, як якби це була хвороба.[3] Дослідження також не враховують вплив сексуальних образів на хлопців, що впливає на те, як вони бачать власну мужність і належні сексуальні стосунки.[4]

Попри те, що тема сексуалізації широко обговорюється в медіа та на політичному рівні, психологічних досліджень щодо того, який вплив справді мають медійні образи на благополуччя молодих людей, наприклад, як і до якої міри сексуальна об'єктивація інтерналізується, перетворюючись на самооцінку, майже не проводилося. В інтерв'ю з голландськими підлітками цей вплив ускладнюється загальним ліберальним ставленням до сексуальності, в тому числі легалізацією проституції, яка є дуже помітною[5].

Дослідники бачать, що культурна сила комодифікації (або «порнофікації») призводить до сексуалізації спортивних тіл, заперечуючи природність і красу наготи. Це контрастує зі святістю оголеного атлета в стародавньому світі, зокрема в Греції; та естетична оцінка оголеної натури в мистецтві.[6]

Сексуальна реакція на соціальну наготу

[ред. | ред. код]
Докладніше: Статеве збудження

Зв'язок між оголеним тілом і сексуальною реакцією відображений у законодавчій забороні непристойного оголення в більшості суспільств.

У всьому світі деякі суспільства визнають певні місця і види діяльності, які, хоча і є публічними, але придатні для часткової або повної оголеності. До них відносяться суспільства, які підтримують традиційні норми щодо наготи, а також сучасні суспільства, в яких є велика кількість людей, які прийняли натуризм як спосіб проведення дозвілля. Натуристи, як правило, дотримуються певної поведінки, наприклад, утримуються від дотиків, щоб уникнути сексуальної реакції під час участі в нудистських заходах. Багато нудистських пляжів є прикладом цього.[7]

Дослідження показали, що біологічно люди схильні реагувати на наготу більше, ніж на будь-яке інше представлення тіла.[8] Ця біологічна реакція включає сексуальне збудження, хоча сексуальність представлена та закріплена по-різному між статями.[9] Через це часто відбувається поділ або зосередження на точці зору сексуальності однієї групи та менший акцент на точці зору іншої групи, ідеї можуть спотворюватися. Існують також культурні відмінності щодо наготи та сексуальності, які часто походять з їхнього минулого, релігійних поглядів чи регіону.

Натуризм і секс

[ред. | ред. код]

Деякі натуристи не підтримують цю несексуальну атмосферу. У статті 1991 року в журналі Off Our Backs Ніна Сільвер розповідає про вторгнення основної сексуальної культури в деякі американські натуристські групи. Нудистські курорти можуть залучати женоненависників або педофілів, з якими не завжди поводяться належним чином, а деякі курорти можуть обслуговувати «свінгерів» або проводити сексуально провокаційні заходи для отримання прибутку або залучення членів.[10]

Рухи оголеності

[ред. | ред. код]

У багатьох суспільствах груди продовжують асоціюватися як з виношуванням дітей, так і з сексуальністю. Рух «свобода грудей» пропагує рівні права жінок бути оголеними вище пояса в громадських місцях за тих самих обставин, які вважаються соціально прийнятними для чоловіків.[11]

Грудне вигодовування в громадських місцях заборонено в одних юрисдикціях, не регулюється в інших і захищено як законне право в третіх. Там, де публічне грудне вигодовування є законним правом, деякі матері можуть не бажати годувати грудьми[12][13], а деякі люди можуть заперечувати проти такої практики.[14]

Психологічні розлади тілесного прояву

[ред. | ред. код]

Ексгібіціоністський розлад[15] — стан, що характеризується бажанням, фантазією або актом оголення своїх статевих органів людям без згоди, особливо незнайомцям; а вуайеристський розлад[16] — це сексуальний інтерес або практика шпигунства за людьми, які займаються інтимною поведінкою, наприклад роздяганням або сексуальною активністю. Хоча подібні терміни можуть використовуватися вільно для позначення повсякденної діяльності, ці почуття та поведінка вказують на психічний розлад, лише якщо вони заважають нормальному функціонуванню чи самопочуттю, або викликають дискомфорт чи тривогу в інших. Набагато рідше зустрічається гімнофобія, ненормальний і постійний страх перед наготою.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Barcan, 2004a.
  2. Zurbriggen та ін., 2007.
  3. Lerum та Dworkin, 2009.
  4. Allen, 2006.
  5. Duits та van Zoonen, 2011.
  6. Jirasek, Kohe та Hurych, 2013.
  7. Smith, 1980.
  8. Hietanen, Jari K. (16 листопада 2011). The Naked Truth: The Face and Body Sensitive N170 Response Is Enhanced for Nude Bodies. PLOS ONE. 6 (11): e24408. Bibcode:2011PLoSO...624408H. doi:10.1371/journal.pone.0024408. PMC 3217929. PMID 22110574.
  9. Woolley, Catherine S. (1 січня 2021). His and Hers: Sex Differences in the Brain. Cerebrum: The Dana Forum on Brain Science. 2021: cer-02-21. PMC 8493822. PMID 34650671.
  10. Silver, 1991.
  11. Jensen, 2004.
  12. Wolf, 2008, с. 11.
  13. Vance, 2005, с. 51—54.
  14. Jordan та Pile, 2003, с. 233.
  15. Exhibitionism. Psychology Today. Процитовано 19 березня 2020.
  16. Voyeuristic Disorder. Psychology Today. Процитовано 19 березня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]

Журнальні статті

[ред. | ред. код]

Новини

[ред. | ред. код]

Веб-сайти

[ред. | ред. код]