Наддніпрянське шосе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наддніпрянське шосе
Київ
Місцевість Видубичі, Теличка
Район Голосіївський, Печерський
Назва на честь р. Дніпро
Колишні назви
шлях на Кончу Заспу, Мишоловська вул., пров. «Б»
Загальні відомості
Протяжність 2,64 км
Координати початку 50°25′24″ пн. ш. 30°34′07″ сх. д. / 50.423556° пн. ш. 30.568694° сх. д. / 50.423556; 30.568694Координати: 50°25′24″ пн. ш. 30°34′07″ сх. д. / 50.423556° пн. ш. 30.568694° сх. д. / 50.423556; 30.568694
Координати кінця 50°24′02″ пн. ш. 30°33′40″ сх. д. / 50.400694° пн. ш. 30.561250° сх. д. / 50.400694; 30.561250
Транспорт
Найближчі станції метро

 «Видубичі»,

 «Звіринецька»
Маршрутні таксі 193
Рух по 4 смуги в кожному напрямку
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11126
У проєкті OpenStreetMap r2799046
Мапа
Мапа
CMNS: Наддніпрянське шосе у Вікісховищі

Наддніпрянське шосе — вулиця в Голосіївському і Печерському районах Києва, місцевості Видубичі, Теличка. Пролягає від бульвару Миколи Міхновського і мосту Патона до Столичного шосе.

Прилучаються Набережно-Печерська дорога (двічі), Видубицька вулиця, залізниця (міст), вулиця Баренбойма, Деревообробний провулок, вулиці Будіндустрії, Інженерна, Промислова, естакада до Південного мосту.

Історія[ред. | ред. код]

Шосе прокладене крізь незабудовану територію і на місці старої Мишоловської вулиці (починалася від вулиці Набережно-Печерської в бік селища Корчуватого) як шлях на Конча-Заспу. Сучасна назва — з 1952 року[1], в 1958 році[2] продовжене у бік Конча-Заспи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 541. Арк. 44, 46, 47. [Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.]
  2. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 958. Арк. 246–260. [Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.]

Джерела[ред. | ред. код]