Міст Патона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міст Патона
Міст Патона
Вигляд мосту з правого берега
50°25′40″ пн. ш. 30°35′00″ сх. д. / 50.42778° пн. ш. 30.583444° сх. д. / 50.42778; 30.583444
Офіційна назва Міст імені Є. О. Патона
Галузь застосування автомобільний
Перетинає р. Дніпро
Країна Україна
Місце розташування Київ
Матеріал Сталь
Загальна довжина 1543 м
Ширина моста 21 м
Кількість смуг руху 3+1+3
Дата початку будівництва 1940 рік
Дата відкриття 5 листопада 1953 року
на Яндекс.Картах
на Картах Google
Міст Патона у Вікісховищі Координати: 50°25′40″ пн. ш. 30°35′00″ сх. д. / 50.42778° пн. ш. 30.583444° сх. д. / 50.42778; 30.583444

Міст імені Патона — один із мостів через Дніпро у Києві. Перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри. Безпосередню участь у проектуванні та будівництві моста брав академік Євген Оскарович Патон, на честь якого названо цю споруду[1].

Історія[ред.ред. код]

Будівництва моста було розпочато 1940 року, припинене — у вересні 1941 року через відступ радянських військ з Києва. Втім, вже на початку 1942 року на побудованих опорах мосту нацистами було продовжено будівництво. Побудований тимчасовий міст отримав назву на честь німецького воєначальника часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау. Будівельні роботи проводилися угорськими саперними частинами[2]. Міст фон Райхенау добре видно на аерофотознімках люфтваффе 1943 року[3]. Восени 1943 року, при відступі нацистів, цей міст було знищено.

Сучасний міст введений в експлуатацію 5 листопада 1953 року[4].

Конструкція[ред.ред. код]

Міст балочної конструкції, з суцільними головними балками двотаврового перерізу довжиною 58 і 57 м, висотою 3,6 м, 26-пролітний, з опорами на кесонній основі. Пролітні споруди складаються з 264 однотипних блоків довжиною 29 м, під час монтажу яких було зварено 10668 м швів. Ширина проїжджої частини 21 м, ширина тротуарів — по 3 м. Для покращення безпеки руху в 1968 році на мосту Патона була влаштована напівжорстка декоративно-художня огорожа (вперше в СРСР). Її виконало підприємство з м. Донецьк "Ремкоммунелектротранс". З 1 листопада 1954 року і до 9 червня 2004 року по мосту проходила трамвайна лінія.

В'їзд на міст зі сторони правого берега оформлений пропілеями доричного ордера, з лівого — двома колонами висотою 20 м.

Проектували і будували міст Патона:

Трамвай на мосту Патона[ред.ред. код]

Донедавна мостом Патона проходила одна з найважливіших трамвайних ліній Києва, що сполучала лівобережну частину системи київського трамваю з правобережною. Проте, при реконструкції мосту Патона у 2004 році, з нього було знято трамвайні колії. Це спричинило розділення київського трамваю на дві мережі: лівобережну і правобережну. Це викликало непоодинокі акції протесту[5] і збори підписів[6] проти припинення трамвайного сполучення між берегами Дніпра. Після реконструкції, мостом Патона пройшла тролейбусна лінія, проте вона нездатна перевезти трамвайні пасажиропотоки. У 2006 році також планувався демонтаж трамвайних колій на Набережному шосе, без яких неможливе відновлення трамвайного сполучення через міст Патона. З приходом до влади Леоніда Черновецького демонтаж відклали, а у 2008 році мерія спростувала інформацію про демонтаж колій на цій вулиці[7]. Згодом з'явилася інформація про плани відновлення трамваю на мосту Патона[8], проте вже за рік було оголошено про демонтаж трамвайних колій з Контрактової площі, без яких лінія по Набережному шосе стане ізольованою, а її значення при можливому відновленні колій мостом Патона буде знівельованим. У 2011 році лінію по Набережному шосе закрили та демонтували.

Реконструкція[ред.ред. код]

Вперше про необхідність реконструкції мосту заговорили у 1990-ті рр. Але на той час, на це не було коштів. У 2008 році про реконструкцію заговорили знову у зв'язку з підготовкою до Чемпіонату Європи з футболу 2012. Був навіть розроблений проект, за яким планувалося зняти залізобетонне покриття і замінити більш легким металевим. За рахунок зменшення навантаження, несучі балки зможуть витримати 8 смуг руху, замість 6-ти. Загальна ширина мосту збільшиться з 21 до 38 метрів[9]. Втім через фінансові проблеми, реконструкцію відклали на невизначений термін.

Зображення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанова Бюро ЦК КП України від 18 серпня 1953 року «Про присвоєння Київському суцільнозварному міському автодорожньому мосту через р. Дніпро ім'я Є. О. Патона» // ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 1920, арк. 93.
  2. Строительство моста фон Рейхенау зимой 1941/42 гг. // reibert.livejournal.com. — 2015. — 5 мая. (рос.) Архівовано з першоджерела 9 лютого 2016.
  3. Аэрофотосъёмка Второй мировой войны (рос.)
  4. Постанова Ради Міністрів Української РСР від 5 листопада 1953 року № 2348 «Про прийняття до постійної експлуатації новозбудованого автогужового моста через р. Дніпро в м. Києві»
  5. http://www.komitet.kiev.ua/act2131.htm
  6. http://www.komitet.kiev.ua/letters.htm
  7. http://kmv.gov.ua/news.asp?IdType=1&Id=199019 %C2%A0
  8. http://www.sezamka.kiev.ua/articles/4210
  9. Мосту Патона исполняется 55 лет (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]