Неймовірний Галк повертається
Неймовірний Галк повертається | |
|---|---|
| англ. «The Incredible Hulk Returns» | |
| Вид | телевізійний фільм |
| Жанри |
бойовик драматичний фільм супергеройський фільм |
| Режисер | Nicholas J. Coread |
| Сценарист | Стен Лі |
| На основі | Халк |
| У головних ролях |
Bill Bixbyd |
| Кінокомпанія |
Bixby-Brandon Productions New World Television Marvel Comics |
| Дистриб'ютор | New World International |
| Тривалість | 100 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |
 США |
| Рік | 1988 |
| Дата виходу | 22 травня 1988 |
| IMDb | ID 0095368 |
| Попередній | The Incredible Hulkd |
| Наступний | The Trial of the Incredible Hulkd |
«Неймовірний Галк повертається» (англ. «The Incredible Hulk Returns») — американський телевізійний супергеройський фільм 1988 року, заснований на персонажі коміксів американського видавництва Marvel Comics — Галку, який є продовженням телевізійного серіалу 1978-1982 років «Неймовірний Галк».
У фільмі «Неймовірний Галк повертається» доктор Девід Беннер, вчений, який у гніві перетворюється на зеленошкірого надсильного монстра, вважає, що знайшов потенційне лікування свого стану, але йому заважає незрозуміле прибуття зарозумілого бога-воїна Тора, який був вигнаний з Вальгалли. Потім вони об'єднуються для боротьби зі зростаючою злочинною організацією[1]. Білл Біксбі повертається в ролі Беннера, а Лу Ферріньйо повторює свою роль Галка. Ерік Крамер робить свою першу і єдину появу в ролі Тора, а Стів Левітт зіграв Дональда Блейка. Це також була остання поява Джека Колвіна в ролі Джека Макґі[2][3].
Сюжет[ред. | ред. код]
Доктор Девід Баннер працює в Дослідницькому інституті Джошуа-Ламберта, де разом з групою вчених завершує роботу над гамма-передавачем, за допомогою якого він має намір вилікувати себе від здатності перетворюватися на Галка. Він не перетворюється на Галка вже шість років, з тої пори, як зустрів молоду вдову Меґґі Шоу, з якою у нього романтичні стосунки. Випадково його впізнає колишній студент Дональд Блейк. Він розповідає, що під час експедиції в Норвегії він заволодів зачарованим молотом, в якому міститься душа Тора, зарозумілого воїна-вікінга, вигнаного богом Одіном на Землю. Тор неохоче змушений служити Блейку, якого це дуже дратує. Бог викликається на виклик і псує лабораторне обладнання, чим розлючує Беннера, поки той не перетворюється на Галка, який б'ється з Тором і йде геть.
Вранці Беннер сварить Блейка за те, що той зірвав його експеримент, і вимагає, щоб вони з Тором загладили свою провину. Журналіст Джек Макґі дізнається про появу Галка й намагається його розшукати. Тор нарікає на своє вигнання з Вальгалли та спілкується з Блейком у барі, ненадовго припускаючи, що Тор може використовувати свої сили для боротьби зі злочинністю. Злочинна організація в рамках Інституту Джошуа-Ламберта намагається викрасти Беннера, але Галк без особливих зусиль відправляє їх у відставку. Ватажок банди Джек Лебо націлився на доктора Шоу, а не на Беннера. Переодягнені в поліціянтів члени мафії влаштовують засідку на Беннера і Шоу і викрадають другого, наперекір спільним зусиллям Галка і Тора.
Лебо шантажує Беннера, щоб той віддав Передавач в обмін на життя Шоу. Галк, Блейк і Тор влаштовують засідку в схованці банди та відбиваються від легіону озброєних людей, щоб врятувати Шоу. Макґі знову стає об'єктом насмішок через свою одержимість Галком і Тором. Блейк і Беннер сходяться на думці, що Шоу, швидше за все, зрозуміла, що Беннер і Галк — це одне і те ж, і що Баннер повинен піти, щоб захистити її. Тор і Блейк, тепер уже в мирі один з одним, прощаються з Беннером. Він змушений розірвати стосунки з Шоу і знову вирушає на пошуки ліків.
Акторський склад[ред. | ред. код]
- Білл Біксбі — Девід Беннер
- Лу Ферріньйо — Галк
- Джек Колвін — Джек Макґі
- Стів Левітт — Дональд Блейк
- Ерік Крамер — Тор
- Тім Томерсон — Джек Лебо
- Чарльз Неп'єр — Майк Фуше
- Лі Перселл — Маргарет Шоу
- Джон Ґабріель — Джошуа Ламберт
- Джей Бейкер — Закарі Ламберт
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Harmetz, Aljean (11 жовтня 1988). Superheroes' Battleground: Prime Time. The New York Times (англ.). Процитовано 12 серпня 2010.
- ↑ F.O.O.M. (Flashbacks of Ol' Marvel) #16: "I'm Free Now – The Incredible Hulk (1988-1990)" (англ.). Comic Bulletin. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 9 вересня 2010.
- ↑ Hulk Smash Television!. IGN (англ.). Ziff Davis. Процитовано 9 вересня 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- The Incredible Hulk Returns на сайті IMDb (англ.)
- Hulk Smash Television! (англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||