Очікує на перевірку

Ниточка (гра)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Візерунок Два діаманти
Plinthios Brokhos Геракласа
Закохані Окіку і Йосуке грають у мотузочку. Малюнок Ейсьосай Тьокі.
Ілюстрація з книги Керолайн Джейн String Figures and How to Make Them

Гра з мотузкою або «гра у мотузку», «мотузочка», «ниточка», «плетиво», «килимчик», «павутиннячко», «фігурки з мотузки» — майстерна гра, у якій ниткою (мотузкою, шнурком), надітою на пальці, утворюють різноманітні візерунки (фігурки). Іноді допомагають зубами, зап’ястям і ступнями.

Опис гри

[ред. | ред. код]

У всьому світі існує ціле розмаїття подібних ігор, у які грають одна або кілька людей. У Великій Британії і США гра має назву «cat's cradle» (колиска для киці); у Німеччині — «Hexenspiel» (гра відьми), на Гаваях — heiгав. сітка, тенета), на острові Пасха — kai kai, у ескімосів — ajararpoq, індіанців навахо — na-ash-klo (безперервне плетіння), макассарів з Південного Сулавесі (Індонезія) — toêká-toêká (сходи, драбина).

Серед фігурок, отриманих у ході гри, виділяють драбину Якова, два діаманти, філіжанки з блюдцем, місяць (сонце) у темряві та інші.

Візерунки можуть складатися з окремих частин, створюватися у процесі гри, або навіть з’являються послідовно як різні персонажі під час розповіді історії. У деяких народів фігури використовувались під час ворожіння, щоб передбачити стать майбутньої дитини.[1]

В Україні поширений варіант гри, в якій гравці по черзі знімають один в одного з рук зав'язану в кільце і натягнуту на пальці нитку (мотузку, шнурок) таким чином, щоб вийшов який-небудь симетричний візерунок. Існують певні комбінації і послідовність переходу від одного візерунка до іншого. Мета гри не перемогти суперника; гравців захоплює сам процес плетіння візерунків.

Історія

[ред. | ред. код]

Походження гри невідоме. Канадський автор Камілла Ґриські зазначила: «Ми не знаємо, коли люди вперше почали грати у мотузки або які первісні люди винайшли це давнє мистецтво. Що ми знаємо так це те, що всі первісні суспільства мали і використовували нитки для полювання, риболовлі, ткацтва, а також те, що фігурки з ниток мали корінні народи в усьому світі».[2]

Давньогрецький лікар Гераклас (I століття) зробив найбільш ранній відомий нам опис нитяних візерунків у своєму трактаті про хірургічні вузли.[3][4] Ця робота була передрукована у IV столітті Орібазієм у «Медичному збірнику» (Collectiones medicae). Серед описаних узорів згадується «Plinthios Brokhos», відомий також у австралійських тубільців як «Захмарене сонце».[5] Інуїти робили нитяні фігури, що представляли вимерлого волохатого мамонта.

Фігурки з ниток вивчалися антропологами, наприклад, Францем Боасом (1858-1942), Джеймсом Горнеллом (1865-1949)[6], які намагалися простежити походження і розвиток культур. На їх думку, цим доводилася теорія моногенезу, єдиного походження всіх рас. Мотузочка, імовірно, виникла як розважальна гра у багатьох суспільствах. Приклади були зібрані у Південно-Східній Азії, Японії, Південній Америці, Вест-Індії, на островах Тихого океану, у інуїтів та індіанців.[2] Гра також поширена в Європі та Африці.

У 1906 році американський етнолог Керолайн Фернесс Джейн (1873-1909) видала «Фігурки з нитки і як їх робити», одну з найвідоміших праць, присвячених цій темі.

У 1978 році була створена Міжнародна асоціація гри у мотузку, основною метою якої є збереження і поширення знань про традицію цієї стародавньої гри.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Foster Jr., George M. (1941). String-Figure Divination. American Anthropologist, New Series. 43 (1): 126—127. doi:10.1525/aa.1941.43.1.02a00300.
  2. а б Gryski, Camilla (1983). Cat's Cradle, Owl's Eyes: A Book of String Games, p.4. ISBN 0-688-03941-3.
  3. Miller, Lawrence G. (1945). The Earliest (?) Description of a String Figure. American Anthropologist, New Series. 47 (3): 461—462. doi:10.1525/aa.1945.47.3.02a00190.
  4. ISFA (June 2001). Plinthios Brokhos. String Figure Magazine. International String Figure Association. 6 (2): 3—4. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 13 серпня 2011.
  5. Day, Cyrus L. (1967). Quipus and Witches' Knots. Lawrence, Kansas: University of Kansas Press. с. 86–89, 124—126.
  6. Heppell, David; Sherman, Mark (2000). A Tribute to James Hornell (1865-1949). Bulletin of the International String Figure Association. № 7. с. 1—56. Архів Abstract оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 13 серпня 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]