Новожанове (станція)
Новожанове станція | |
---|---|
Розташування | |
Адреса | м. Харків, Новожанівська вул. |
Координати | 49°57′10.000000100811″ пн. ш. 36°12′18.000000099994″ сх. д. / 49.95278° пн. ш. 36.20500° сх. д. |
Структура | |
Платформ | 1 |
Тип платформ | 1 низька бічна |
Колій | 5 |
Час роботи | цілодобово |
Історія | |
Відкрито | 1927 рік |
Електрифіковано | 1958 |
Інша інформація | |
Власник | Південна залізниця |
Оператор | Укрзалізниця |
Код | 440822 |
Код ЄМР (АСУЗТ) | 440822 |
Код Експрес-3 | 2204670 |
Тарифна зона | 1 |
Тарифні відстані до транзитних пунктів | |
Харків-Пасажирський | 3 км |
Основа | 4 км |
Люботин | 18 км |
Управління залізниці (Харків-Пасажирський.) | 3 км |
Мапа | |
Дільниця Зміїв — Золочів | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Новожанове — вантажна станція Харківського залізничного вузла Південної залізниці. Розташована на Новожанівській вулиці в Новобаварському районі Харкова в місцевості Новожанове. Відноситься до Харківської дирекції Південної залізниці.
Відстань до станції Харків-Пасажирський — 3 км, Основа — 4 км, Нова Баварія — 3 км[1].
На станції зупиняються лише приміські потяги.
Станція була відкрита 1927 року[2] для обслуговування будівництва, а згодом і Харківського коксохімічного заводу. Станцію було електрифіковано у 1958 році під час електрифікації Харківського залізничного вузла[3].
Станція має 5 приймально-відправних колій, розміщених у 2-х парках.
Зі станції відходить електрифікована сполучна лінія до залізниці Харків-Пасажирський — Мерефа. Станція також обслуговує Харківський коксохімічний комбінат.
На платформі є павільйон відкритого типу для пасажирів.
Над залізничним полотном проходить пішохідний міст, споруджений 1965 року. Навесні 2016 року через вивітрювання, корозію та руйнацію почався його капітальний ремонт, що здійснив мостобудівний поїзд № 8 ст. Нова Баварія. Під час ремонту демонтувано дефектні конструкції мосту та встановлено нові фундаменти, стійки, косоури, сходи виробництва Старокостянтинівського заводу залізобетонних шпал.[4]
- ↑ Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- ↑ А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 297. — 100 000 прим. (рос.)
- ↑ История электрификации железных дорог СССР. 1956—1958 гг. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 13 грудня 2011. (рос.)
- ↑ Світлана Дубовик. Роботи ведуться за планом [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // Южная магистраль. — 2016. — № 16 (9644). — 29 квітня. — С. 3.