Пірникоза мала
Пірникоза мала | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Пірникозоподібні (Podicipediformes) |
Родина: | Пірникозові (Podicipedidae) |
Рід: | Мала пірникоза (Tachybaptus) |
Вид: | Пірникоза мала (T. ruficollis)
|
Біноміальна назва | |
Tachybaptus ruficollis | |
Ареал виду Гніздування Зимування Осіле проживання Випадкова поява | |
Синоніми | |
Tachybaptus ruficollis |
Пірни́коза мала́[1], або норе́ць мали́й (Podiceps ruficollis) — водоплавний птах родини пірникозових, поширена у Старому Світі. Найдрібніша пірникоза у Палеарктиці.
Дрібна пірникоза, розміром помітно менша за чирянку. Маса тіла 120—300 г, довжина тіла від 25 до 29 см, розмах крил 40—45 см. У дорослого птаха в шлюбному вбранні верх голови, задня частина шиї, верх тулуба і воло чорно-бурі або чорні; щоки, покривні пера вух, а також шия спереду і по боках каштаново-руді; гола шкіра біля основи дзьоба жовта; боки тулуба чорно-бурі; груди та черево білі, з чорними перами; махові пера бурі; дзьоб чорний, на кінці світлий; ноги сірувато-зелені; райдужна оболонка ока червонувато-коричнева; у позашлюбному вбранні голова зверху, шия ззаду і верх тулуба оливково-бурі; горло біле; шия з боків і спереду, а також воло і боки тулуба світло-бурі; низ тулуба білий; гола шкіра біля основи дзьоба сірувато-оливкова; дзьоб темно-бурий. Молодий птах подібний до дорослого у позашлюбному вбранні, але щоки білі, окреслені зверху і знизу чорним[2].
Голос — гучна флейтова трель.
В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид. Гніздиться на усій території країни, крім гір; мігрує скрізь; регулярно зимує в окремих районах півдня та на Закарпатті, на водоймах решти території трапляється взимку лише інколи.
Залежно від розміру та забарвлення поділяють 9 підвидів цієї пірникози[3]:
- T. r. ruficollis — Європа, включаючи європейську частину Росії, Північна Африка.
- T. r. iraquensis — Південно-східний Ірак, Південно-західний Іран.
- T. r. capensis — Африка на південь від Сахари, Мадагаскар, Шрі-Ланка, Індостан на сході до М'янми.
- T. r. poggei
- T. r. philippensis
- T. r. cotobato
- T. r. tricolor
- T. r. volcanorum
- T. r. collaris
Оселяється на невеликих зарослих озерах і старицях, у дельтах річок. На більшій частині ареалу є осілою за наявності водойм, які взимку не замерзають. Активна переважно вночі. Злітає дуже неохоче, але політ легкий і швидкий.
Живиться водяними безхребетними, рідше дрібною рибою та пуголовками.
- 8587 Руфіколліс — астероїд, названий на честь цього виду птахів[4].
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
- ↑ Ogilvie, Malcolm; Chris Rose (2003). Grebes of the World. Bruce Coleman. ISBN 1-872842-03-8.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Blasco-Zumeta, Javier; Heinze, Gerd-Michael. Little grebe (PDF). Identification Atlas of Aragon's Birds.
- Information and Illustration on Little Grebe from A Field Guide to Birds of Armenia
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |