Пірникоза червоношия

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пірникоза червоношия
Podiceps auritus1.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Пірникозові (Podicipedidae)
Рід: Пірникоза (Podiceps)
Вид: Пірникоза червоношия
Біноміальна назва
Podiceps auritus
Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Podiceps auritus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Podiceps auritus
EOL logo.svg EOL: 1049447
ITIS logo.svg ITIS: 174482
IUCN logo.svg МСОП: 144599
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 37050
Fossilworks: 83343

Пірни́коза червоноши́я[1], або норе́ць червоноши́їй (Podiceps auritus) — вид водоплавних птахів з родини пірникозових.

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Довжина тіла 31—38 см. Навесні і влітку голова чорна з пучками рудих пер над і за очима, шия і боки руді. Восени і взимку загальне забарвлення світле, на голові темно-сіра шапочка, шия спереду біла. Дзьоб прямий, чорний зі світлим кінчиком. Птах, що пливе, тримає голову трохи відкинутою назад.

Поширення[ред. | ред. код]

Поширена на більшій частині Європи, Азії і Північної Америки. Перелітний вид в Україні. Під час перельотів трапляється на всій території, інколи зимує на узбережжях Чорного й Азовського морів[2]

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Гніздиться на невеликих озерах, старицях, в заплавах річок, взимку мігрує на морські узбережжя. Менш обережна, ніж інші пірнико́зи і частіше виходить на берег. На суші тримається майже вертикально. Добре літає. Живиться водяними безхребетними, на зимівлі — також дрібною рибою; за здобиччю нерідко пірнає на значну глибину. Гніздо плавуче. У кладці зазвичай 2 яйця. Пухові пташенята смугасті. Птах переважно мовчазний, але іноді подає хрипкий верескливий крик, за яким його легко відрізнити від голосів інших видів пірникіз.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Птахи фауни України (польовий визначник). - К., 2002. - С. 30.

Література[ред. | ред. код]

  • Бёме Р. Л., Динец В. Л., Флинт В. Е., Черенков А. Е. Птицы (Энциклопедия природы России). — Москва: ABF, 1996. — 430 с. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]