Ніко Класен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ніко Класен
Особисті дані
Народження 7 жовтня 1962(1962-10-07) (61 рік)
  Маасмехеленd, Тонгерен[d], Лімбург, Бельгія
Зріст 171 см
Громадянство  Бельгія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1977–1978 Бельгія «Патро Ейсден» ? (?)
1978–1984 Бельгія «Серезьєн» ? (?)
1984–1985 Німеччина «Штутгарт» 29 (11)
1985–1986 Бельгія «Стандард» (Льєж) 28 (10)
1986–1988 Англія «Тоттенгем Готспур» 50 (18)
1988–1992 Бельгія «Антверпен» 119 (39)
1992–1993 Бельгія «Жерміналь-Екерен» 29 (15)
1993–1994 Бельгія «Антверпен» 31 (2)
1994–1996 Бельгія «Остенде» 57 (33)
1996–1998 Бельгія «Сінт-Ніклас» 56 (19)
1998–2000 Бельгія «Берінген» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1983–1990 Бельгія Бельгія 36 (12)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2000–2001 Бельгія «Тюрнгаут» (асист.)
2003–2004 Бельгія «Патро Ейсден»
2004–2005 Бельгія «Тюрнгаут»
2005–2008 Бельгія «Патро Ейсден»
2008 Бельгія «Ейпен»
2009–2010 Бельгія «Ендрахт» (Маасмехелен)
2010 Бельгія «Льєж»
2015–2016 Бельгія «Патро Ейсден»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ніколас Пітер Класен (нід. Nicolaas Pieter „Nico“ Claesen, нар. 7 жовтня 1962) — бельгійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Штутгарт», «Тоттенгем Готспур» та «Антверпен», а також національну збірну Бельгії, у складі якої був учасником чемпіонату Європи та двох чемпіонатів світу.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1977 року виступами за команду «Патро Ейсден», в якій провів один сезон у другому бельгійському дивізіоні.

Згодом з 1978 по 1984 рік грав у складі команди «Серезьєн», з якою у 1982 році вийшов до вищого дивізіону. Там у сезоні 1983/84 років під керівництвом Жоржа Гейленса клуб фінішував п'ятим у підсумковому заліку, а Класен з 27 голами у 32 іграх став найкращим бомбардиром чемпіонату Бельгії, зацікавивши іноземні клуби.

Влітку 1984 року Класен приєднався до західнонімецького «Штутгарт». Він дебютував у Бундеслізі 25 серпня в гостьовому матчі проти «Айнтрахта» з Франкфурта (1:2). Через два тижні в матчі проти «Армінії» (7: 2) він зробив хет-трик. Всього у сезоні 1984/85 він забив 10 голів у чемпіонаті в 22 іграх, а також виступав за цей клуб на початку наступного сезону 1985/86, але у вересні повернувся до Бельгії, де грав рік за «Стандард» (Льєж).

У жовтні 1986 року за 600 тис. фунтів англійський Класен перейшов у «Тоттенгем Готспур». 11 жовтня 1986 року в поєдинку проти «Ліверпуля» на «Енфілді» Класен дебютував у Першому дивізіоні[1]. Ніко склав вдалий дует з Клайвом Алленом і у першому сезоні клуб посів третє місце після «Евертона» та «Ліверпуля», а бельгієць забив 8 голів у 26 іграх. Крім того, того року «шпори» також зіграли у фіналі Кубка Англії, програвши 2:3 «Ковентрі Сіті» після додаткового часу. Після цього Клейсен залишився в Англії. Він зіграв ще один сезон за «Тоттенгем», але цього разу клуб фінішував в середині таблиці.

У серпні 1988 року тренер лондонців Террі Венейблз вирішив відмовитись від послуг гравця і клуб продав його за 550 тисяч фунтів стерлінгів у «Антверпен»[2]. Відіграв за команду з Антверпена наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Антверпена», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У 1992 році він допоміг клубу виграти Кубок Бельгії[3]. У тому ж році він покинув «Антверпен» і сезон виступав за «Жерміналь-Екерен», після чого повернувся, але вже не зміг реалізувати свої бомбардирські якості, забивши всього 2 м'ячі в 31 матчі сезону 1993/94[4].

У жовтні 1994 року Класен перейшов у «Остенде», з яким завершив сезон на передостанньому місці і вилетів з вищого дивізіону. У другому дивізіоні Класен був одним з найкращих бомбардирів, забивши 22 голи у 33 іграх, а «Остенде» потрапив у плей-оф раунд за вихід до елітного дивізіону, але підвищитись у класі не зумів. Після цього Ніко перейшов до клубу третього дивізіону «Сінт-Ніклас», який повернувся до Другого дивізіону лише за один сезон.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Берінген», за яку виступав протягом 1998—2000 років у четвертому за рівнем дивізіоні Бельгії.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

12 жовтня 1983 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Бельгії у відбірковому матчі до чемпіонату Європи 1984 року проти збірної Шотландії (1:1)[5]. А вже наступного року поїхав з командою і на фінальну частину чемпіонату Європи 1984 року у Франції, де зіграв у всіх трьох іграх, але бельгійці не вийшли з групи.

Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці. Там у матчі групового етапу проти Іраку (2:1) Класен реалізував пенальті, який приніс його команді єдину перемогу у груповому турнірі, але цього виявилось достатнім аби вийти до 1/8 фіналу. Там Ніко забив вирішальний гол у додатковий час у ворота СРСР (4:3), завдяки чому його збірна продовжила шлях на турнірі. В чвертьфінал проти Іспанії (1:1) доля путівки в наступний раунд вирішувалась в серії пенальті і Класен реалізував перший пенальті, після чого бельгійці забили всі наступні удари і вийшли до півфіналу, де «червоні дияволи» не змогли здолати опір Аргентини (0:2) з Дієго Марадоною. В результаті Бельгія змагалася за бронзову медаль, але програла Франції (2:4)[6], посівши підсумкове 4-те місце[7]. У цьому матчі Класен забив свій третій гол на чемпіонаті світу.

Бельгії не вдалося вийти на чемпіонат Європи 1988 року, але Класен став другим найкращим бомбардиром кваліфікаційного раунду з 7 голами. Більше нього забив лише нідерландець Джон Босман (9 голів). Натомість Класен поїхав на наступний чемпіонату світу 1990 року в Італії. Там Ніко не був основним гравцеми, вийшовши на поле лише одного разу на заміну в грі 1/8 фіналу фіналу проти Англії (0:1), в якій бельгійці пропустили в додатковий час і вилетіли з турніру[8], а ця гра стала останньою для Класена за збірну.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у її формі 36 матчів, забивши 12 голів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення ігрової кар'єри у 2000 році став помічником головного тренера «Тюрнгаута» Стефана Демоля, а наступного року увійшов до тренерського штабу свого рідного клубу «Патро Ейсден», в якому 2003 року став головним тренером. У цій команді пропрацював до 2008 року, з перервою на сезон 2004/05, коли він тренував «Тюрнгаут».

18 травня 2008 року Класен підписав трирічний контракт клубом «Ейпен», але вже 30 вересня 2008 року через низькі результати був звільнений, коли клуб набрав лише 4 очки у 7 турах та посідав останнє місце у другому дивізіоні Бельгії[9].

У 2010 році він був призначений новим головним тренером клубу «Льєж», але через кілька місяців був звільнений і звідти.

З 22 грудня 2015 року по 19 серпня 2016 року Класен знову очолював клуб «Патро Ейсден».

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Антверпен»: 1991—1992

Примітки[ред. | ред. код]

  1. NICO CLAESEN 1986 - 1988. Tottenham Hotspur. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
  2. Henderson, Charlie (31 січня 2007). Were you there?. bbc.co.uk. BBC Sport. Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 25 лютого 2013.
  3. FC Antwerp | Palmares. Архів оригіналу за 26 вересня 2008. Процитовано 25 вересня 2021.
  4. R.A.F.C.-Museum: archief website van Royal Antwerp Football Club. www.rafcmuseum.be. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
  5. Scotland vs Belgium, 12 October 1983, Euro 1984 Qualifying. eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
  6. Belgium vs France, 28 June 1986, World Cup. eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
  7. FIFA 1986 World Cup. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 25 вересня 2021.
  8. Belgium vs England, 26 June 1990, World Cup. eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
  9. AS Eupen entlässt Trainer Nico Claesen. BRF Nachrichten (de-DE) . Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]