Ніссін (авіаносець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніссін
Служба
Тип/клас Гідроавіаносець
Держава прапора
Спущено на воду 30.11.1938
Введено в експлуатацію 1942—1943
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 12 500 тонн
Довжина 192,4 м
Ширина 19,6 м
Осадка 7 м
Технічні дані
Потужність 47 000 к.с.
Швидкість 28 вузлів
Озброєння
Артилерія 2 127-мм гармати
Зенітне озброєння 18 25-мм зенітних автоматів
Авіація 25 гідролітаків

Ніссін (яп. 日進) — японський гідроавіаносець.

Конструкція

[ред. | ред. код]

«Ніссін» — останній із серії японських важких гідроавіаносців. Був удосконаленим варіантом авіаносця «Мідзухо». Був закладений у 1938 році, спущений на воду восени 1939 року, проте оснащення тривало до лютого 1942 року.

Як і його попередник, був оснащений двома дизельними двигунами, проте для збільшення швидкості їх потужність була збільшена утричі.

Корабель міг нести 25 гідролітаків (з них 5 — у розібраному стані). Мав 2 катапульти для запуску літаків, а також 2 крани для підйому літаків з трюму та з води.

Ще до завершення корабля була проведена модифікація, внаслідок якої корабель міг приймати 12 мініатюрних підводних човнів «Тип А», а також 700 мін.

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Після вводу в експлуатацію використовувався як навчальний авіаносець у Внутрішньому морі. 20 березня зарахований до складу флоту.

Наприкінці квітня доставив у порт Пенанг на західному узбережжі півострова Малакка диверсійні мінісубмарини для човнів 8-ї ескадри, переведених для дій у Індійському океані (надалі їх використали у рейді на Дієго-Суарес на Мадагаскарі)[1].

Брав участь у битві за Мідвей як судно підтримки, проте не відігравав активної ролі.

Під час битви за Гуадалканал «Ніссін» в основному використовувався для перевезення вантажів та озброєння, головним чином через свої швидкісні дані. В одному з таких рейсів він був потоплений.

Острів Шортленд, поблизу якого затонув «Ніссін»

10 липня 1943 року «Ніссін» із військовим вантажем (22 танки, гармати, боєприпаси) та десантом у 630 осіб вирушив із Куре до Бугенвілю у супроводі двох есмінців «Хагікадзе» та «Арасі». 15 липня до них приєднались крейсер «Могамі», легкі крейсери «Агано» та «Ойоде» і есмінець «Ісокадзе». 21 липня конвой був помічений авіаційною розвідкою. 22 липня близько 13:45 загін атакували американські літаки. В гідроавіаносець влучило 6 бомб, внаслідок чого він швидко (о 14:05) затонув. Есмінці, що також перевозили десант, під час ворожої атаки не змогли провести повноцінної рятувальної операції. Були підібрані тільки 87 членів екіпажу, зокрема 7 офіцерів, а також 91 осіб із десанту.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Бешанов В. В. Энциклопедия авианосцев / М.: ACT, Мн.: Харвест, 2002. — 202 с. ISBN 5-17-012485-6 (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Процитовано 5 грудня 2020.