Очікує на перевірку

Останній з могікан (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Останній з могікан (значення).
«Останній з могікан»
АвторДжеймс Фенімор Купер[2]
Назва мовою оригіналуThe Last of the Mohicans
Моваанглійська
СеріяПенталогія про Шкіряну Панчоху
Жанрісторичний роман
пригодницький роман
МісцеСША
Виданолютий 1824
Перекладач(і)Юліян Редько (1924)
Микола Іванов (1938)
Ростислав Доценко (1969)
Ірина Муращик (2001)
Анастасія Марченко (2010[1]
Попередній твірПіонери
У «Гутенберзі»940

«Оста́нній з могіка́н» (англ. The Last of the Mohicans) — історичний роман американського письменника Джеймса Фенімора Купера, опублікований в 1826 році. Друга книга в пенталогії про Шкіряну Панчоху (як за датою публікації, так і за хронологією епопеї), в якій Купер оповідає про життя на американському фронтирі і одним з перших зображує своєрідність духовного світу і звичаїв північноамериканських індіанців.

Події, змальовані у романі, відбуваються в 1757 році, під час Франко-індіанської війни (Семирічної війни), коли Франція і Велика Британія боролися за контроль над північноамериканськими колоніями. Під час цієї війни французи закликали союзницькі індіанські племена до боротьби з численнішими британськими колоністами.

Головного героя роману — Ункаса — Купер назвав на честь реального Ункаса[en] (1588—1683), вождя-сахема племені мохеган[en] (не плутати з могіканами), який був союзником англійців у 17 столітті в Коннектикуті.

Герої

[ред. | ред. код]
  • Чингачгук — останній вождь індіанського племені могікан; провідник для подорожуючих сестер Мунро і батько Ункаса.[3]
  • Ункас — син Чингачгука і останній з могікан (останній чистокровний могіканин).[4]
  • Натті Бампо / Соколине Око — «американський герой» і провідник сестер Мунро, прийомний син Чингачгука. Також відомий серед індіанців і французів як «Довгий Карабін» через свою довгу гвинтівку і навички стрільби.
  • Кора Мунро — темноволоса дочка полковника Мунро. Її мати, з якою Мунро одружився у Вест-Індії, була мулаткою[5].
  • Еліс Мунро — молодша сестра Кори, дочка Еліс Грем, яка була коханням Мунро, коли він був молодий.
  • Магуа — лідер гуронів і головний лиходій в романі, вигнаний зі свого племені за пияцтво. Також відомий як «Хитра Лисиця».

Екранізації

[ред. | ред. код]

За романом було знято близько 20 повнометражних фільмів, серіалів та мультфільмів[6][7].

Рік Країни Назва українською Оригінальна назва Режисери
1909 США Шкіряна Панчоха Leather Stocking Девід Ворк Гріффіт
1911 США Останній з могікан The Last of the Mohicans Едвін Танхаусер
1920 Веймарська республіка Шкіряна Панчоха Lederstrumpf Артур Веллін
1920 США Останній з могікан The Last of the Mohicans Кларенс Браун, Морес Турнер
1932 США Останній з могікан (серіал) The Last of the Mohicans Форд Біб, Вільям Рівз Ізон
1936 США Останній з могікан The Last of the Mohicans Джордж Б. Сейтц
1947 США Останній з червоношкірих The Last of the Redmen Джордж Шерман
1948 США Повернення могікан The Return of the Mohicans Серіал 1932 року, ущільнений у повнометражний фільм
1950 США Стежка ірокезів The Iroquois Trail Філ Карлсон
1957 Канада Соколине Око та останній з могікан (серіал) Hawkeye and the Last of the Mohicans Сем Ньюфілд, Сідні Салков
1965 Іспанія, Італія Осінь могікан L'ultimo dei Mohicani / Uncas, el fin de una raza Матео Кано
1965 ФРН, Італія, Іспанія Останній з могікан Der Letzte Mohikaner / La Valle delle ombre rosse Гаральд Райнль
1969 Румунія, НДР Останній з могікан Ultimul mohican Жан Древіль, П'єр Гаспар-Юі, Серджіу Ніколаеску
1969 ФРН Останній з могікан Der letzte Mohikaner Жан Древіль, П'єр Гаспар-Юі
1971 Велика Британія Останній з могікан The Last of the Mohicans Девід Мелоні
1977 США Останній з могікан The Last of the Mohicans Джеймс Л. Конвей
1977 Австралія Останній з могікан (мультфільм) The Last of the Mohicans Кріс Каддінгтон
1987 Австралія Останній з могікан (мультфільм) The Last of the Mohicans
1992 США Останній з могікан The Last of the Mohicans Майкл Манн

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Купер Джеймс. Соколине око. Оповіданнє з часів племінних боротьб в Америці. Переклав[8] «Крукове крило» [Юліян Редько][9]. – Станиславів: Друк. Данкевича, 1924. – 57 с. – (Бібліотека «Українського пласту», Ч. 1.)
  • Джеймс Купер. Останній з Могікан. Переклад з англійської: Микола Іванов. Харків: Дитвидав. 1938. ? стор.
    • (передрук) Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Переклад з англійської: Микола Іванов, Світлана Торба. Київ: Знання. 2017. 367 с. ISBN 978-617-07-0425-2 (серія "Класна література")
  • Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Переклад з англійської: Ростислав Доценко. Київ: Веселка. 1969. 509 с.
    • (передрук) Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Переклад з англійської: Ростислав Доценко, Ілона Клочкова. Київ: Країна Мрій. 2015. 432 с. ISBN 978-617-538-391-9 (серія "Всеволод Нестайко радить прочитати")
    • (передрук) Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Переклад з англійської: Ростислав Доценко, Ілона Клочкова. Київ: KM Books. 2018. 416 с. ISBN 978-617-7535-11-8 (серія "КМ Класика")
  • Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Переклад з англійської: Ірина Муращик. Київ: Дніпро. 2001. ? с. ISBN ?
    • (передрук) Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Переклад з англійської: Ірина Муращик. Львів: ВД "Панорама". 2002. 304 с. ISBN 966-8084-12-8 (Серія "Класика")
    • (передрук) Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Пер. з англійської: Ірина Муращик. Тернопіль: НК-Богдан; Київ: Веселка. 2004. 304 с. ISBN 966-692-461-7 (НК-Богдан), ISBN 966-01-0337-9 (Веселка) (серія "Світовид")[10]
  • Джеймс Фенімор Купер. Останній з Могікан. Переклад з російської: Анастасія Марченко. Харків: КСД. 2010. 238 с. ISBN 978-966-14-0884-4(серія "Бібліотека пригод")

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ прим.: переклад з російськомовної адампації Андрія Клімова
  2. ↑ Єврейська національна й університетська бібліотека — 1892.
  3. ↑ William A. Starna. Cooper's Indians: A Critique // James Fenimore Cooper Society Website. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 2 лютого 2011.
  4. ↑ «Ункас буде останнім чистокровним могіканом, оскільки не залишилось чистокровної жінки індіанського племені могікан, яка б могла вийти за нього заміж.» // Guide to The Last of the Mohicans [Архівовано 2011-10-08 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Urdang, p. 875
  6. ↑ Edward Harris. Cooper on Film. Архів оригіналу за 9 лютого 2017. Процитовано 23 грудня 2016.
  7. ↑ Hischak T. American Literature on Stage and Screen: 525 Works and Their Adaptations / Thomas S. Hischak., 2012. — 308 с.
  8. ↑ За свідченням онуки перекладача Христини Назаркевич (м. Львів), перекладено з польського видання (ймовірно «Sokole Oko, czyli przyjaciel Delawarów», 1830).
  9. ↑ Див. Морозова І. Українське книговидання у Станиславові 1920 – 1930-х рр.: тематика, видавничі серії, жанри / І. Морозова // Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника . – 2016. – № 8. – С. 46-47.
  10. ↑ Купер Д. Ф. Останній з могікан / Д. Ф. Купер ; пер. І. Муращик. — Т. : Навчальна книга — Богдан ; К. : Веселка, 2004.

Посилання

[ред. | ред. код]
У Вікіджерелах є


книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Останній_з_могікан_(роман)&oldid=41403365