Плісецька Майя Михайлівна
Майя Михайлівна Плісецька | |
---|---|
рос. Ма́йя Миха́йловна Плисе́цкая | |
Народилася | 20 листопада 1925 Москва, СРСР |
Померла | 2 травня 2015 (89 років) Мюнхен, Німеччина ·інфаркт міокарда |
Громадянство | Росія |
Діяльність | балерина |
Галузь | балет[1] |
Знання мов | російська[2][3] |
Роки активності | з 1943 |
Титул | prima ballerina assolutad |
Батько | Mikhail Plisetskid |
Мати | Мессерер-Плісецька Рахіль Михайлівна |
Родичі | Sulamith Messererd |
Брати, сестри | Azari Plisetskid і Alexander Plisetskid |
У шлюбі з | Щедрін Родіон Костянтинович |
Нагороди | |
IMDb | ID 0687334 |
Сайт | shchedrin.de |
|
Ма́йя Миха́йлівна Плісе́цька (рос. Ма́йя Миха́йловна Плисе́цкая, 20 листопада 1925, Москва, РРФСР, СРСР — 2 травня 2015, Мюнхен, ФРН) — видатна радянська артистка балету, солістка Большого театру в Москві, хореографиня, письменниця, акторка. Народна артистка СРСР (1959), Герой Соціалістичної Праці, лавреатка Ленінської премії.
Дружина композитора Родіона Щедріна.
Народилася у відомій єврейській сім'ї Михайла Еммануїловича Плісецького і Рахілі Михайлівни Мессерер. Усі її 11 дядечків і тітоньок були так чи інакше пов'язані з балетом. Плісецька має білоруське коріння: «Батько мій був уродженцем тихого яблуневого, пропиленого міста Гомеля. Плісецькі беруть витоки з тих країв, які щемлять душу тихою красою, білоруських криниць», — писала вона в своїй автобіографії «Я, Майя Плісецька»[4].
Ходила до школи на Шпіцбергені, де її батько працював інженером «Арктиквугілля», потім був призначений генеральним консулом СРСР. У 1938 році його розстріляли під час сталінської чистки (під час Хрущовської відлиги — реабілітований), а мати, акторка німого кіно, була засуджена до 8 років ув'язнення і її утримували в Бутирській в'язниці, потім депортували до Казахстану в Акмолінський табір дружин зрадників Батьківщини. У зв'язку з цим Майю взяла за доньку тітка по материнській лінії, балерина Суламіф Мессерер.
Сценічний дебют Плісецької відбувся в 1932 році, коли їй було сім років. Свою першу роль вона зіграла в опері «Русалка» ОлександраДаргомижського[4].
1943 р. закінчила Московське хореографічне училище (педагоги Є. П. Гердт та М. М. Леонтьєва).
У пластиці Майї Плісецької танцювальне мистецтво досягає високої гармонії. Найвидатніші партії: Одетта — Оділлія в «Лебединому озері», Аврора в «Сплячій красуні» (1961), Господиня мідної гори в «Кам'яній квітці» Прокоф'єва, Раймонда в однойменному балеті Олександра Глазунова. В 1959 Плісецькій присвоєно звання Народної артистки СРСР.
1958 року одружилася з композитором Родіоном Щедріним.
Після відходу зі сцени Галини Уланової в 1960 році Плісецька стала примою балету Большого театру. У радянській телеверсії «Анни Кареніної» вона зіграла княгиню Тверську. У 1971 році Родіон Щедрін написав балет на ту ж тему, де Плісецька танцювала головну партію і вперше спробувала свої сили як хореографиня.
У 1961 Плісецька бере участь у балеті «Легенда про любов» у Баку, написаному азербайджанським композитором Аріфом Меліковим. Спеціально для Плісецької кубинський балетмейстер Альберто Алонсо поставив балет «Кармен-сюїта». Іншими хореографами, які створювали для неї балети, були Юрій Григорович, Ролан Петі, Моріс Бежар.
У 1980-х роках Плісецька та Щедрін проводили багато часу за кордоном, де вона працювала художньою керівницею Римського театру опери та балету, а також Іспанського національного балету в Мадриді. У 1984 році здійснила знамениту постановку «Раймонди» в римських Термах Каракалли.
У віці 65 років Плісецька залишила творчість, полишивши Большой театр як солістка. В день свого 70-річчя дебютувала в спеціально написаному для неї номері Бежара під назвою «Аве Майя».
В 1991 році з чоловіком емігрувала до Німеччини. Проживала в Іспанії, володіла квартирою в Мюнхені. Мала громадянство Іспанії.
З 1994 Плісецька була головою щорічного міжнародного балетного конкурсу свого імені. В 2006 році стала лавреаткою Імператорської премії Японії.
На честь артистки названо астероїд 4626 Плісецька[5].
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Майя Плісецька, Кармен-Сюїта | |
Майя Плісецька, Помираючий лебідь |
У 1966 році вона підписала «лист 25-ти» діячів культури й науки Леоніду Брежнєву проти реабілітації Сталіна.
Багато років перебувала у творчій опозиції до головного балетмейстера Большого театру Юрія Григоровича, у зв'язку з чим говорили про поділ трупи на «партію Григоровича» і «партію Плісецької».
Суть конфлікту полягала в тому, що пані Плісецька виступала проти монополії пана Григоровича і домагалася запрошення до Большого театру інших постановників, як радянських, так і західних, але не зустрічала в цьому питанні розуміння з боку міністерства культури і партійних органів[6].
Пам'ять про репресії проти батьків і власний досвід переросли в усвідомлення злочинної суті соціалізму і комунізму, які, на думку Плісецької, були гірші за фашизм, бо злочини фашизму відомі, а злочини комунізму та соціалізму приховували[7].
- Герой Соціалістичної Праці: 1985
- Орден Леніна: 1967, 1976, 1985
- Заслужена артистка РРФСР: 1951
- Народна артистка РРФСР: 1956
- Народна артистка СРСР: 1959
- Ленінська премія: 1964
- Золота медаль Парижа: 1977
- Орден Почесного Легіону: 1986
- Орден Ізабелли Католички: 1991
- Орден «За заслуги перед Литвою»: 2003
- Орден Вранішнього Сонця ІІІ ступеня: 2011
- Почесна докторка Сорбонни: 1985
- Премія Тріумф: 2000
- Премія Принца Астурійського: 2005
- Премія Анни Павлової Паризької академії танцю: 1962
- Почесна професорка МДУ: 1993
- Почесна докторка Угорської академії танцю: 2008
- Повна кавалерка Ордена «За заслуги перед Вітчизною»
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б «Если бы не борьба, я бы прожила лет 150, а так вряд ли дотяну до 100». Какой нужно запомнить Майю Плисецкую. KYKY.ORG (рос.). Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- ↑ Майя Плісецька: життя великої балерини. BBC News Україна (укр.). 3 травня 2015. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
- ↑ Коммунизм хуже фашизма. Майя Плисецкая // YouTube. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 3 травня 2015.
- Хореографічна школа Майї Плісецької[недоступне посилання з липня 2019]
- Міністерство культури Росії [Архівовано 9 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Энциклопедия «Кругосвет» [Архівовано 13 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Большой Энциклопедический словарь [Архівовано 23 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Плисецкая Майя // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Проект «Російське кіно» [Архівовано 21 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Малюнок Леоніда Десятникова [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Народились 20 листопада
- Народились 1925
- Померли 2 травня
- Померли 2015
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 1 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 2 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 3 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Кавалери ордена Ізабелли Католички
- Народні артисти СРСР
- Народні артисти РРФСР
- Заслужені артисти РРФСР
- Нагороджені золотою медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis»
- Командори Ордена мистецтв та літератури
- Кавалери ордена Мистецтв та літератури
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Вранішнього сонця 3 класу
- Кавалери ордена Вранішнього сонця
- Кавалери ордена Лева Фінляндії
- Лауреати Ленінської премії
- Лауреати премії «Золота маска»
- Лауреати премії «Тріумф»
- Нагороджені медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis»
- Лауреати премії принцеси Астурійської
- Балетмейстери
- Уродженці Москви
- Жінки, на честь яких названо астероїд
- Радянські балерини
- Російські мемуаристи
- Почесні доктори Паризького університету
- Почесні професори Московського університету
- Литовські євреї Росії