Рефляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рефляція (англ. Reflation) — це перехід до експансіоністської макроекономічної політики в той період, коли очікуваний рівень інфляції продовжує знижуватися.[1]

Проводиться, як правило, під час зростання безробіття, подібну політику підтримують економісти кейнсіанського напряму. Монетаристи ж стверджують, що єдиним наслідком рефляція може бути тільки наростання інфляції (inflation).

Стадія рефляція є однією з частин загального ділового циклу. Після різкого економічного зростання, буму, настає економічний спад. Уряд намагається уникнути його або знизити його негативний вплив реалізуючи політику рефляція.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Экономикс: Англо-русский словарь-справочник. — Э.Дж. Долан, Б. И. Домненко. — М.: Лазурь, 1994. (рос.)