Реґетів
Село
Православна каплиця в Реґетові Вижньому
Координати 49°28′46″ пн. ш. 21°13′00″ сх. д. / 49.479444444444° пн. ш. 21.216666666667° сх. д.
|
Реґетів (пол. Regietów) — лемківське село у сучасній Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 117 осіб (2011[1]).
Лежить над потоком Реґетівка — правим притоком річки Ждиня, правої притоки Ропи.
Село закріпачене на волоському праві у другій половині XVI століття і включене до складу так званого «мушинського ключа», до якого належало до першого поділу Польщі.
Податковий реєстр 1629 року засвідчує 3 селянські господарства і млин, село у власності Яна Велопольського гербу Старий Кінь.
У 1914 році за москвофільство 16 мешканців Реґетова Вижнього заарештовано й вислано до Талергофу.
До 1945 року в селі Реґетів Вижній була парохіяльна греко-католицька дерев'яна церква святого архангела Михаїла, споруджена 1865 року і богослужбова дерев'яна каплиця, парохія підлягала Горлицькому деканату, до парохії належали також Реґетів Нижній і Сквіртне з дерев'яною церквою святих Безсребреників Кузьми і Дем'яна, споруджена 1837 року, метричні книги велися з 1811 року.[2] В ході Тилявської схизми меншість українців з обох Реґетовів (112 із 740) перейшли до Польської православної церкви.
До виселення українців у селі було переважно лемківське населення: з 390 мешканців Реґетова Нижнього — усі 390 українці; з 470 мешканців Реґетова Вижнього — 445 українців, 15 поляків (прикордонна охорона) і 10 євреїв.[3]
Після другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, в цьому районі тривала боротьба підрозділів УПА проти радянських та польських військ. Ті з українців, хто вижив, 1947 року під час операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі, натомість заселено поляків.[4] У 1955 року церква святого архангела Михаїла розібрана і перевезена до Жулкєвки (Красноставський повіт), де використовується під костел.
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Після депортації українців обидва Реґетови спорожніли, в Реґетів Нижній переселено поляків, натомість Реґетів Вижній так і залишився практично безлюдним і територія обох сіл об'єднана.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 68 | 14 | 48 | 6 |
Жінки | 49 | 8 | 32 | 9 |
Разом | 117 | 22 | 80 | 15 |
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
- Військове кладовище № 48 часів першої світової війни на горі Яворина[6].
- Військове кладовище № 51 часів першої світової війни на горі Ротунда[7].
- Дерев'яна прицвинтарна каплиця Перенесеня Мощей св. о. Николая, споруджена 1856 року, з 1947 року використовувалася під кошару, 2001 року передана православній громаді, перебудована, належить до парафії в Гладишеві і використовується для богослужінь.
- Старий поховальний цвинтар.
Крім того, є дві православні церкви:
- Стара невживана церква побудови 1930-х років.
- Філіальна парафії Гладишів православна церква св. apx. Михаїла, побудована в 2008—2012 рр.
- Тима Ярослава Іванівна (1939 — ?) — педагог, літератор, поетеса.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 27
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 25, 116.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Cmentarz nr 48 — Regetów Wyżny
- ↑ Cmentarz nr 51 — Rotunda
- Regietów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 590. (пол.) (пол.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Реґетів
- Apokryf Ruski (пол.)
- Regietów (пол.)
- Cmentarz nr 51 Rotunda (пол.)
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |