Роберт Даублебски фон Штернек

Роберт Даублебски фон Штернек Robert Daublebský ze Sternecku
Народився	7 лютого 1839(1839-02-07) м.Прага, Австрійська імперія
Помер	2 листопада 1910(1910-11-02) (71 рік) м.Відень, Австро-Угорська імперія
Поховання	Відень
Країна	Австрійська імперія  Австро-Угорщина
Національність	чех
Діяльність	астроном, офіцер, геодезист, геофізик
Alma mater	Королівський чеський шляхетський політехнічний інститут у Празі
Галузь	Геодезія, Астрономія, Гравіметрія
Заклад	Військово-географічний інститут у Відні
Вчене звання	Doktor honoris causa
Науковий керівник	Густав фон Ешеріх і Еміль Вейр
Членство	Леопольдина Національна академія дей-Лінчей Австрійська академія наук
Військове звання	генерал
Батько	Jakub Daublebský ze Sterneckud
Діти	Robert Daublebsky von Sterneck der Jüngered Oskar Daublebsky ze Sterneckud
Нагороди	Медаль Котеніуса (1896)
Роберт Даублебски фон Штернек у Вікісховищі

Роберт Даублебски (Даудлебски, Доудлебски) фон Штернек (чеськ. Robert Daublebský ze Sternecku, нім. Robert Daublebsky von Sterneck; 7 лютого 1839  — 2 листопада 1910) — австрійський і чеський геодезист, астроном і гравіметрист. Чеський шляхтич. Doctor honoris causa Геттінгенського університету (1899). Генерал-майор австро-угорської армії (1906).

Біографія

Навчався у Королівському чеському шляхетському політехнічному інституті у Празі (чеськ. Královský český stavovský polytechnický ústav v Praze, з 1920 року — Чеське вище технічне училище у Празі, чеськ. České vysoké učení technické v Praze) (1857—1859). Учень видатного чеського геодезиста професора Карела Франтішека Едварда Ріттера Коржістки (1825-1906). Його колегою по навчанню у 1858-1859 рр. був Домінік Зброжек (1832-1889), майбутній перший завідувач кафедри геодезії і сферичної астрономії Технічної академії і Вищої політехнічної школи у Львові (1871-1889).

Від 11 травня 1859 р. служив в австрійській армії, зокрема, у 1-му пішому полку імператора Франца Йозефа І, 18-му пішому полку великого князя Костянтина, а у період від 9 грудня 1862 до 11 грудня 1905 рр. — у Військо-географічному інституті у Відні — ВГІ у Відні (нім. Militär-Geographischen Institut in Wien), де від 12 вересня 1894 року очолював астрономічне відділення і астрономічну обсерваторію. Брав участь у австро-італійській війні 1859 року, зокрема, у битвах біля населених пунктів Маджента (4 червня 1859 р.) і Сольферіно (24 червня 1859 р.) в Італії. Як офіцер ВГІ АУ виконував астрономічні і тріангуляційні спостереження 1 і 2 класів, барометричне нівелювання, брав участь у вимірюванні базисів біля м. Хеба в Чехії (25.09.-17.10.1873 р.), м.Радівців на Буковині (28.09.-15.10.1874), нині Румунія, і м. Тернополя (13-28 серпня 1899 р.), керував астрономічними і тріангуляційними роботами в області Лім, працював керуючим механічних майстерень (1886—1889), займався конструюванням рівнемірного поста для цілей точного нівелювання і з метою визначення середнього рівня Адріатичного моря тощо. Був одним з перших, хто у 1863 році розпочав європейські градусні вимірювання. У 1882 р. став членом Австрійської комісії у справах градусних вимірювань (президент Теодор Еґон фон Оппольцер), а згодом ц. і к. надзвичайним комісаром при Міжнародній комісії у справах європейських градусних вимірювань (президент Фрідріх Роберт Гельмерт). Він один з головних авторів ІІІ-го військового картографування імперії (1870—1884), так званого Франтішко-Йозефського.

Маятниковий прилад конструкції Роберта фон Штернека (1887 р.)

Однак, найбільшу славу йому принесли дослідження сили тяжіння Землі. Розпочав такі дослідження у 1882 році на срібній шахті у м. Пршібрамі і в інших місцях Чехії, а у 1883 р. розширив їх на інші регіони Австро-Угорщини, в тому числі на Галичину і Закарпаття (9-27 серпня 1892 р.), та інші країни, зокрема, на Баварію, Північну Італію (1891), Берлін, Потсдам і Гамбург (1892), Париж, Гринвіч, Річмонд і Страсбург (1893), Пулково і Москву (1894). Зконструював для цього маятниковий прилад (1881), пізніші модифікації якого застосовувалися також за кордоном, в тому числі в Російській імперії. Ним особисто або під його керівництвом було виміряно 544 гравіметричних пункти. Під його керівництвом були одержані також попередні результати тріангуляційних робіт 1 класу і точного нівелювання на всю територію імперії та видані у 1895—1903 рр. V—XX томи «Die astronomisch-geodätischen Arbeiten..» (1894—1906) і І-IV томи «Die Ergebnisse der Triangulierungen…». Автор більше 40 наукових праць і звітів, які були опубліковані у працях ВГІ у Відні «Mittheilungen des k.u.k. Militär-Geographischen Institutes».

Нагробок Роберта фон Штернека і його родини)

Член-кореспондент Імператорської Академії Наук у Відні (1893) член Королівського Чеського наукового товариства у Празі, наукового товариства у Христіанії (нині Академія наук, Осло, Норвегія), академій у Римі і Галле, ц. і к. Географічного товариства у Відні і Товариства дослідження Землі у Берліні, почесний член Імператорського Російського географічного товариства у Санкт-Петербурзі і Імператорського Російського товариства природознавців у Москві. Нагороджений орденом Залізної корони 3 ступеня (1899) і Лицарським хрестом ордена Леопольда (1905), російським орденом св. Анни 2 ступеня, іншими австро-угорськими, пруськими, італійськими, румунськими, грецькими і турецькими нагородами, медаллю Х. А. Котеніуса Німецької Академії природознавців «Леопольдина» (нім. „Leopoldina“) (1896) тощо.
Похований на цвинтарі містечка Нойштіф-ам-Вальде (нині у складі м. Відня). Могила збереглася.

Література

• Almanach der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften. Jargang 61 (1911). Wien: Der Kaiserlich-Königliche Hof- und Staatsdruckerei, 1911. S. 79, 371—373 (некролог).
• Andres Leopold. Generalmajor Dr. Robert Daublebsky von Sterneck // Österreichische Zeitschrift für Vermessungswesen. 1911. № 2. S. 41-44.
• Generalmajor Dr. Robert Daublebský von Sterneck // Mitteilungen des k.u.k. Militär-Geographischen Institutes. Band XXX (1910). Wien, 1911. S. 47-56.
• Дрбал Александр. Видатний австрійський і чеський військовий геодезист генерал-майор Роберт Даублебски фон Штернек. В кн.: XIV Міжнародний науково-технічний симпозіум «Геодезичний моніторинг навколишнього середовища: GPS i GIS — технології», 8-13 вересня 2009 року, Алушта, Крим (Україна): Зб. матеріалів / Відп. ред. К. Р. Третяк. Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2009. С. 13-24. ISBN 978-966-553-836-3
• Drbal Alexandr. Robert Daublebsky ze Sternecku — významný rakouský a český vojenský zeměměřič. In: Z dějin geodezie a kartografie 15 / Red. Antonín Švejda. — ISSN 0232-0916. Praha: NTM, 2011. S. 131—146. (Rozpravy Národního technického muzea v Praze; Čís. 207). ISBN 978-80-7037-204-3
• Drbal Alexandr, Kocab Milan. Významný rakouský a český zeměměřič generál major Dr. h. c. Robert Daublebsky von Sterneck // Geodetický a kartografický obzor. 2010. № 2. S. 40-45. ISSN 0016-7096.
• Дрбал Александр, Радєй Карел. Йозеф Лісґаніґ і Роберт фон Штернек та базисні вимірювання в Західній Україні за часів Австро-Угорщини і Чехо-Словаччини // Нові технології в геодезії, землевпорядкуванні та лісовпорядкуванні: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції 21-22 травня 2009 р. м. Ужгород, Україна / Відп. ред. С. С. Поп. Ужгород, 2009. С. 46-51. ISBN 978-966-671-209-0
• Sterneck Tomáš. Mezi měšťany a šlechtou. Dějiny rodu Daublebských ze Sternecku. Brno: Statutární město Brno; Archiv města Brna, 2009. S. 381, 395—402, 409, 480, 481, 511, 512. ISBN 978-80-86736-12-9
• Tätigkeit des k. u. k. Militärgeographischen institutes in dern letzen 25 Jahren (1881 bis ende 1905) / Vincenz Haardt von Hartenthurn. Wien: Militär-Geographischen Institutes, 1907. S. 11, 20-48, 72-74, 571—572.
• Semík Matěj. O Češích v bývalém Vojenském zeměpisném ústavu vídeňském . В кн.: Sborník Československé společností zeměpisné. 1959. № 3. S. 233—234.

Посилання

• Дрбал Александр, Радєй Карел. Йозеф Лісґаніґ і Роберт фон Штернек та базисні вимірювання в Західній Україні за часів Австро-Угорщини і Чехо-Словаччини // Нові технології в геодезії, землевпорядкуванні та лісовпорядкуванні: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції 21-22 травня 2009 р. м. Ужгород, Україна / Відп. ред. С. С. Поп. Ужгород, 2009. С. 46-51. ISBN 978-966-671-209-0
• Медаль Х. А. Котеніуса Німецької академії природознавців «Leopoldina»
• Ц. і к. генералітет 1816—1918