Роланд Пенроуз
.jpg)
.svg){kind=small}
Сер Роланд Альгернон Пенроуз (14 жовтня 1900, Лондон — 23 квітня 1984) — англійський художник, історик і поет.[10] Був промоутером і колекціонером сучасного мистецтва та сподвижником сюрреалістів у Великій Британії. Під час Другої світової війни він застосував свої художні навички на практиці як викладач камуфляжу.
Пенроуз був сином Джеймса Дойла Пенроуза (1862—1932), успішного художника-портретиста, та Елізабет Джозефіни Пекковер, дочки заможного банкіра-квакера. Він був третім із чотирьох братів.
Роланд виріс в Вотфорді, відвідував школу Даунса, Колволл, Герефордшир, а потім школу Лейтон-Парку, Редінг, Беркшир . У серпні 1918 року приєднався до підрозділу швидкої допомоги, який служив з вересня 1918 року в Британському Червоному Хресті в Італії. Після вивчення архітектури в Квінс-коледжі, Кембридж, Пенроуз перейшов на живопис і переїхав до Франції, де жив з 1922 р. і де в 1925 р. одружився зі своєю першою дружиною поетесою Валентиною Буе.[11]
Пенроуз повернувся до Лондона в 1936 році і був одним з організаторів Лондонської міжнародної сюрреалістичної виставки, що призвело до створення англійського сюрреалістичного руху. Пенроуз оселився в Гемпстеді на півночі Лондона, де він був в осередку спільноти авангардних британських художників та емігрантів, які там оселилися.
Шлюб Пенроуза і Буе розпався в 1934 р., вони розлучилися в 1937 р. Пенроуз прибув до Корнволла в червні 1937 р., де жив у домі свого брата в затоці Ламбе. Його супроводжувала група художників-сюрреалістів і його нова кохана Леонора Керрінгтон.
У 1938 році Пенроуз організував демонстрацію Герніки Пікассо, в рамках якої було зібрано кошти для республіканського уряду Іспанії. У цьому ж році у нього був роман з Пеґґі Ґуґґенгайм, коли вона зустріла його у своїй галереї Ґуґґенгайм Жон, щоб спробувати продати йому картину французького художника-сюрреаліста Іва Тангі. 1939 року в Пенроуза зав'язалися стосунки з його моделлю та фотографом Лі Міллер.
Пенроуз був пацифістом, але після початку Другої світової війни він пішов добровольцем-наглядачем повітряних польотів, а потім викладав військовий камуфляж у навчально-виховному центрі «Гвардія» в парку Остерлі. Це призвело до того, що Пенроуз отримав призначення на посаду капітана Королівських інженерів.
Він працював старшим викладачем у Східній командній школі камуфляжу в Норвічі та в Центрі розвитку та навчання камуфляжу в замку Фарнем у графстві Суррей. У 1941 року Пенроуз написав Довідник з камуфляжу для служб цивільної оборони, який давав точні вказівки щодо використання текстури, а не лише кольору, особливо для захисту від аерофотозйомки (на той час монохромної).
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Roland Algernon (Sir) Penrose
- ↑ а б Blumberg N. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в https://zkm.de/en/person/roland-penrose
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г д е ж Kindred Britain
- ↑ http://www.moma.org/collection/works/69499
- ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.
- ↑ Artists | LeeMiller. www.leemiller.co.uk. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
- ↑ Kellaway, Kate (22 серпня 2010). Tony Penrose: 'With Picasso, the rule book was torn up'. The Guardian. Процитовано 8 травня 2014.
