Лі Міллер
| Лі Міллер | |
|---|---|
| Lee Miller | |
 | |
| Народилася |
23 квітня 1907[4][1][…] Пукіпсі, Дачесс, Нью-Йорк, США[5][6] |
| Померла |
21 липня 1977[1][2][…] (70 років) Чидінгліd, Велден, Східний Сассекс[d], Східний Сассекс, Велика Британія[6] ·злоякісна пухлина[7] |
| Країна |
 США |
| Діяльність | військова кореспондентка, військовий фотограф, фотокореспондентка, модель, журналістка, мисткиня, фешн-фотограф, фотографка |
| Галузь | фотографія |
| Alma mater | Національна вища школа красних мистецтв, Ліга студентів-художників Нью-Йорка і Oakwood Friends Schoold |
| Знання мов | англійська[4] |
| Напрямок | сюрреалізм |
| Брати, сестри | Джонні Міллер |
| У шлюбі з | Роланд Пенроуз[8] і Азіз Елуї Бейd[8] |
| Діти | Ентоні Пенроузd |
| Автограф |
 |
| IMDb | ID 0998525 |
| Сайт | leemiller.co.uk |
Лі Міллер (англ. Lee Miller, повне англ. Elizabeth Miller, 1907–1977) — американська модна фотографка, фотомодель з обкладинки «Vogue», військова кореспондентка, яка знімала звільнення Дахау і Освенціма, подруга Пікассо. [9]
Біографія і творчість[ред. | ред. код]
Дочка інженера, винахідника, фотографа-любителя, який знімав дочку, коли їй не було й 10 років. Батько сформував інтерес до фотографії в ранні роки. У 1920-х стала модною фотомоделлю у Нью-Йорку. Її фотографував Едвард Стайхен, один із знімків був використаний в рекламі жіночих тампонів Kotex, що викликало скандал.
У 1929 році переїхала в Париж, стала асистенткою і моделлю Мана Рея.[10] Почала фотографувати сама, деякі фотографії Рея цього періоду насправді виконані Лі Міллер. Разом з Реєм застосовувала техніку соляризації. Стала активною учасницею сюрреалістичного руху, зблизилася з Пікассо (він написав її портрет, 1937), Елюаром, Кокто, знялася у вигляді статуї у фільмі Кокто «Кров поета» (1930).
У 1932 році повернулася у Нью-Йорк, продовжила заняття фотографією, відкрила власну студію. Серед її робіт цього часу — портрети Джозефа Корнелла.[11]
В 1934 році вийшла заміж за єгипетського бізнесмена Азіз Бея, переїхала в Єгипет.[12] У 1937 кинула чоловіка і повернулася в Париж, де зустріла свого майбутнього чоловіка, англійського художника-сюрреаліста, куратора виставок новітнього мистецтва Роланда Пенроуза.
Під час Другої світової війни була фотожурналістом, працювала для журналу Vogue. Була акредитована як військовий кореспондент, знімала висадку союзників, перше застосування напалму при облозі Сен-Мало, звільнення Парижа, таборів Бухенвальд і Дахау.[13]
Після війни стала відчувати жорстокі напади посттравматичного синдрому, почала пити. У 1947 році розлучилася з Азіз Беєм, вийшла заміж за Н. Пенроуза, народила сина Ентоні. У 1949 подружжя купили ферму у Сассексі. Тут гостювали Пікассо, Ман Рей, Генрі Мур, Жан Дюбюффе, Доротея Таннінг, Макс Ернст та ін.
Після створення у 1947 році агентства Магнум Лі Міллер стала одним з його перших членів. Але картини війни, про яких вона майже ніколи не говорила, не залишали її. Вона померла від раку у віці 70 років.[14]
Література[ред. | ред. код]
- Penrose A. The lives of Lee Miller. New York: Holt, Rinehart, and Winston, 1985
- Penrose A. Lee miller's war: photographer and correspondent with the Allies in Europe, 1944-45. Boston: Little, Brown, 1992
- Lambron M. l'oeil du silence. Paris: Flammarion, 1993 (романизированная біографія, Премія Феміна)
- Calvocoressi R. Lee Miller: portraits from a life. New York: Thames & Hudson, 2002
- Burke C. Lee Miller: a life. New York: Knopf, 2005
- Menzel-Ahr K. Lee Miller: Kriegskorrespondentin für Vogue: Fotografien aus Deutschland 1945. Marburg: Jonas, 2005
- Haworth-Booth M. The art of Lee Miller. New Haven: Yale UP, 2007.
- Slusher K. Lee Miller, Roland Penrose: the green memories of desire. Munich; New York: Prestel, 2007
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Lee Miller
- ↑ а б в Lee Miller — 2008.
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CLARA — 2008.
- ↑ а б Blumberg N. Encyclopædia Britannica
- ↑ https://www.nationalgalleries.org/art-and-artists/features/lee-miller
- ↑ а б Kindred Britain
- ↑ It ended when you said goodbye — Ли Миллер 23.04.1907-21.07.1977. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 26 жовтня 2018.
- ↑ Shinkle, Eugénie; ProQuest (2008). Fashion as photograph: Viewing and Reviewing Images of Fashion. I. B. Tauris. с. 71—72. ISBN 978-0-85771-255-4.
- ↑ Ли Миллер. Портреты. Фото&Техника. Потребитель. Экспертиза и тесты. Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 26 жовтня 2018.
- ↑ Allmer, Patricia (2016). Lee Miller: Photography, Surrealism, and Beyond. Manchester University Press.
- ↑ Её фотографировали. Она фотографировала. Ли Миллер. — Дорогая редакция. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.
- ↑ Byrne, Laura-Jean (17 травня 2014). Lee Miller in James Joyce's Dublin | PhotoIreland Festival 2014. 2014.photoireland.org (амер.). Процитовано 8 лютого 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт Лі Міллер [Архівовано 27 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Лі Міллер — фотомодель, яка стала військовим фотографом
- Лі Міллер [Архівовано 24 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Lee Miller with David E. Scherman
- The fashion photography of Lee Miller
- На сайті IMDB [Архівовано 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- (нім.)
- (нім.) [Архівовано 8 червня 2019 у Wayback Machine.]
- (рос.) [Архівовано 20 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Знаменитий американський фотограф Лі Міллер
- Ретро-дами. Лі Міллер
- Історія в фотографіях. Лі Міллер
- Лі Міллер і Пабло Пікассо: магія однією зв'язку
- Париж Хемінгуея і не тільки...
- Elegantly Dressed Wednesday: Lee Miller
- Dark secret of the woman in Hitler's bathtub
- World War II: Women at War
|
|
Це незавершена стаття про особу США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
