Очікує на перевірку

Рубаняк Оксана Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оксана Рубаняк
Оксана Володимирівна Рубаняк
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження28 січня 2003(2003-01-28) (21 рік)
Грамотне, Верховинський район, Івано-Франківська область, Україна
Національністьукраїнка
Alma MaterІвано-Франківський фаховий коледж ПДУd, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника і Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Псевдо«Ксена»[1]
Військова служба
Роки служби2022 — т. ч.
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Сухопутні війська
Формування
 72 ОМБр
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Відзнака Президента України «За оборону України»
Відзнака Президента України «За оборону України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Премія імені Марійки Підгірянки
CMNS: Рубаняк Оксана Володимирівна у Вікісховищі

Оксана Володимирівна Рубаняк (позивний «Ксена»; нар. 28 січня 2003, с. Грамотне, Івано-Франківська область) — українська поетеса, письменниця, громадський активіст, військовослужбовиця (лейтенант[2]), командир взводу Збройних сил України, учасниця російсько-української війни.

У березні 2024 року потрапила до рейтингу «УП 100. Сила жінок» за версією Української правди[3]. У вересні 2024 року увійшла до рейтингу «30 до 30: майбутні лідери» від «Forbes»[2][4].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Оксана Рубаняк народилася 28 січня 2003 року в селі Грамотному, нині Білоберізької громади Верховинського району Івано-Франківської области України[1][5].

Закінчила Івано-Франківський коледж Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2022, з відзнакою[6], спеціальність — вчителька початкових класів)[7], військову кафедру ПНУ (2023), Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова (заочно)[1]. Від 2022 року навчається на спеціальності «Публічне управління та адміністрування» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника[джерело?].

Працювала залученим спеціалістом відділу молодіжної політики та спорту Івано-Франківської міської ради[1][8]. Була організаторкою змагань зі MMA серед військовослужбовців[9][10].

24 лютого 2022 року вступила до лав Добровольчого формування Івано-Франківської територіальної громади № 3, а потім — Збройних сил України. Півтора роки була єдиною жінкою серед військовослужбовців кулеметного взводу 72-ї окремої механізованої бригади[1][11][12][13]. Виконувала бойові завдання на Вуглегірській ТЕС, Зайцево, також на Бахмутському, Мар'янському та Вугледарському напрямках[13].

У березні 2023 року отримала важке поранення у Вугледарі. Наприкінці червня того ж року повернулася на фронт[10][14].

Нині командир взводу Збройних сил України[13]. У березні 2024 року фотографія Оксани з'явилася на обкладинці «Vogue Ukraine»[15].

Творчість

[ред. | ред. код]

Авторка поетичних збірок «Орнаменти долі» (2020)[1][16], «Назустріч смерті» (2022)[17][13], «Дорога життя» (2024)[18][19].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Ірина Мамрига (4 жовтня 2022). «Важу менш як 50 кілограмів. Побратими думали, що не впораюся з кулеметом». Gazeta.ua. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
  2. ↑ а б в Діана Яців (21 вересня 2024). Військова з Франківщини Оксана Рубаняк на позивний Ксена — у списку Forbes «30 до 30: майбутні лідери». Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 22 вересня 2024.
  3. ↑ Військовослужбовиця Оксана Рубаняк увійшла до рейтингу лідерок «УП100.Сила жінок». Українська правда. 15 березня 2024. Архів оригіналу за 27 вересня 2024.
  4. ↑ Інформація про Оксана «Ксена» Рубаняк. Forbes. Архів оригіналу за 15 вересня 2024.
  5. ↑ Анастасія Кучер (13 грудня 2022). «Бо воля не дається задарма, її виборюють зброєю й завзяттям»: історія кулеметниці 72-ї ОМБр Оксани Рубаняк. Свідомі. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
  6. ↑ Юлія Голодрига (30 жовтня 2022). Її позивний — «Ксена»: історія 19-річної військовослужбовиці, яка боронить Україну на східному фронті. Експрес. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
  7. ↑ Руслана Полівчак, Оксана Василик (1 вересня 2022). Кулеметниця 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців Оксана Рубаняк приїхала з фронту у Франківськ, щоб отримати диплом педагога. Суспільне Новини. Процитовано 1 липня 2023.
  8. ↑ Від бригади Чорних Запорожців до Азова: три неймовірні історії українських захисниць. Заборона. 7 березня 2023. Архів оригіналу за 27 вересня 2024. Процитовано 1 липня 2023.
  9. ↑ Віктор Ануфрієв (12 серпня 2022). Принцеса-воїн з Верховини, або Як гуцулка Ксеня кабінет на бліндаж змінила. АрміяInform. Архів оригіналу за 16 серпня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
  10. ↑ а б Ксена / Оксана Рубаняк / кулеметниця ЗСУ / втрата побратима / страх полону / поранення (укр.), процитовано 4 серпня 2023
  11. ↑ Ірина Дружук (16 травня 2023). Гуцульська принцеса-воїн. Укрінформ. Архів оригіналу за 27 вересня 2024. Процитовано 1 липня 2023.
  12. ↑ Anastasiia Kucher (23 січня 2023). «For the will is not given for free, it is won with weapons and zeal»: the story of the machine gunner of the 72nd Mechanized Brigade Oksana Rubaniak. war.ukraine.ua (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2024. Процитовано 1 липня 2023.
  13. ↑ а б в г Влада Ліберова, Костянтин Ліберов (28 лютого 2024). Оксана Рубаняк, «Ксена», командир взводу ЗСУ. Укрінформ. Архів оригіналу за 11 березня 2024.
  14. ↑ Марина Ткачук (14 червня 2023). 20-річна кулеметниця в бригаді Чорних Запорожців Оксана Рубаняк: Вижити в бою — часто просто везіння. Новинарня. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
  15. ↑ Ганна Водницька (1 березня 2024). Командирка одного з підрозділів ЗСУ з Івано-Франківщини Оксана Рубаняк — на діджитал-обкладинці Vogue Ukraine. Суспільне Новини. Архів оригіналу за 11 березня 2024.
  16. ↑ Оксана Рубаняк. Книга Орнаменти долі. yakaboo. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
  17. ↑ Діана Яців (20 лютого 2023). «Назустріч смерті». Кулеметниця з Прикарпаття Оксана Рубаняк видала збірку поезій, написану на передовій. Суспільне Новини. Процитовано 1 липня 2023.
  18. ↑ Руслана Полівчак (7 липня 2024). Військовослужбовиця Оксана Рубаняк на псевдо Ксена видала другу збірку поезій, написану на фронті. Суспільне Івано-Франківськ.
  19. ↑ Вікторія Косович (7 липня 2024). Прикарпатська військовослужбовиця Оксана Рубаняк видала другу збірку поезій «Дорога життя». Фіртка. Архів оригіналу за 27 вересня 2024.
  20. ↑ Наказ Міністерства освіти і науки України «Про призначення стипендій Президента України переможцям XX Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика [Архівовано 2023-10-09 у Wayback Machine.]» від 23 вересня 2020 р. № 1167.
  21. ↑ Розпорядження голів Івано-Франківської ОДА та Івано-Франківської обласної ради «Про призначення стипендії голови облдержадміністрації та голови обласної ради студентам вищих навчальних закладів» від 29 вересня 2020 р. № 504/600-р.
  22. ↑ Оксана Рубаняк отримала стипендію Фундації Лозинських. Галичина. 26 травня 2023. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
  23. ↑ Розпорядження Івано-Франківського міського голови від 17 листопада 2021 року № 540-р «Про нагородження грамотами виконавчого комітету міської ради та відзначення подяками міського голови [Архівовано 2024-09-27 у Wayback Machine.]»
  24. ↑ Роксолана Остапчук (29 березня 2023). Кулиметниця з Франківщина Оксана Рубаняк отримала відзнаку «За честь і звитягу». Фото. Місто. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
  25. ↑ Діана Яців (7 вересня 2023). Кулеметниця з Івано-Франківщини Оксана Рубаняк на позивний Ксена отримала відзнаку президента «За оборону України». Суспільне Новини.
  26. ↑ Наша гордість: кулеметниця «Ксена» з Прикарпаття отримала високу нагороду (Фото). 0342.ua — Сайт міста Івано-Франківська (укр.). Процитовано 14 серпня 2024.
  27. ↑ Франківка Оксана Рубаняк стала Лауреатом Премії Кабінету Міністрів України. Правда. 13 серпня 2024.
  28. ↑ Катерина Кадакова (20 лютого 2024). Командирка підрозділу Збройних сил Оксана «Ксена» Рубаняк отримала нагороду від РНБО. Divoche.media. Архів оригіналу за 11 березня 2024.
  29. ↑ Військовослужбовицю Оксану Рубаняк з Прикарпаття нагородили «Золотим хрестом». Вікна. 24 червня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Кулеметниця «Ксена» Оксана Рубаняк: «Хочеш жити у вільній країні — борись за неї!» // Гуцульщина. — 2023. — № 28. — С. 68—71.

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Оксана Рубаняк. Берегині на війні на YouTube // Телеканал 1+1. — 2022. — 29 грудня.
Кулеметниця 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців Оксана Рубаняк про рішення служити в ЗСУ і життя на фронті на YouTube // Перший. — 2022. — 14 жовтня.
Солдат Ксена. 20-річна кулеметниця в бригаді Чорних Запорожців Оксана Рубаняк воює з усмішкою на YouTube // Новинарня. — 2023. — 13 червня.
Ксена / Оксана Рубаняк / кулеметниця ЗСУ / втрата побратима / страх полону / поранення на YouTube // Віддушівдушу. — 2023. — 29 червня.
Як служить єдина дівчина-кулеметниця у бригаді «Чорних Запорожців» на YouTube // Репортер. — 2023. — 18 травня.
Єдина дівчина серед бійців кулеметного взводу: історія 19-річної Оксани Рубаняк з Прикарпаття на YouTube // Подробиці. — 2022. — 19 листопада.
Рудоволоса «Ксена»: історія 19-річної кулеметниці ЗСУ Оксани Рубаняк на YouTube // Київ24. — 2022. — 30 вересня.
Франківська письменниця та військова Оксана Рубаняк у програмі «Новий погляд» на YouTube // ТРК РАІ. — 2023. — 19 травня.
Вірші з окопів: неймовірна історія сміливої та відданої кулеметниці Оксани Рубаняк на YouTube // Сніданок з 1+1. — 2023. — 27 квітня.
20-річна захисниця втратила зір, але знову рветься на фронт! Неймовірна історія української «Ксени»! на YouTube // ТСН. — 2023. — 27 квітня.
Івано-Франківська поетеса Оксана Рубаняк розповіла про військову поезію та плани на майбутнє на YouTube // Голос інфо. — 2023. — 16 травня.
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рубаняк_Оксана_Володимирівна&oldid=43584986