Очікує на перевірку

Садовничий Віктор Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Садовничий.
Садовничий Віктор Антонович
Народився3 квітня 1939(1939-04-03)[1] (85 років)
Краснопавлівка, Лозівський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР → Росія Росія
Діяльністьматематик, викладач університету
Галузьматематичний аналіз, математика і теорія диференціальних рівнянь[d]
Alma materМДУ і механіко-математичний факультет МДУd
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Вчене званняакадемік Російської академії наук і професор[d]
Науковий керівникКостюченко Анатолій Андрійовичd
Відомі учніVladimir Evgenievich Podolskiid[2]
Знання мовросійська
ЗакладМДУ
ЧленствоНАНУ, Російська академія наук і Європейська академія
Посадаректор Московського університетуd
ПартіяЄдина Росія і КПРС
ДітиYury Sadovnichyd і Inna Sadovnichayad
Нагороди

Ві́ктор Анто́нович Садовни́чий[3] (нар. 3 квітня 1939 року, Краснопавлівка, УРСР) — радянський і російський математик, діяч російської вищої освіти. Ректор Московського державного університету імені Михайла Ломоносова з 1992 року, завідувач кафедри математичного аналізу механіко-математичного факультету МДУ, професор, віцепрезидент і академік Російської академії наук, колишній іноземний член Національної академії наук України. Член партії «Єдина Росія».

Почесний громадянин Харківської області, підписант листа на підтримку війни проти України[4][5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Віктор Антонович Садовни́чий[3] народився 3 квітня 1939 в смт Краснопавлівка Харківської області УССР.

Працювати почав 1956 року — на Донбасі, у Горлівці, де влаштувався на шахту «Комсомолець» — кріпильником.

1958 року вступив на механіко-математичний факультет Московського університету, потім аспірант, асистент, доцент, професор; заступник декана механіко-математичного факультету з наукової роботи, завідувач кафедри функціонального аналізу і його застосувань факультету обчислювальної математики і кібернетики (1981—1982), завідувач кафедрою математичного аналізу механіко-математичного факультету (1982), проректор університету (1982), перший проректор (1984).

23 березня 1992 року на альтернативній основі обраний ректором МДУ. Переобраний 1996, 2001, 2005. Згідно із законом 2009, вибори ректора МДУ скасовано[6].

1974 став доктором фізико-математичних наук, 1975 року — професором механіко-математичного факультету.

Академік Російської академії наук (1997, член-кореспондент з 1994), з 2008 року — віцепрезидент РАН, член бюро Відділення інформатики, обчислювальної техніки і інформатики РАН. Дійсний член низки науково-громадських професійних академій, зокрема Міжнародної академії астронавтики, Російської академії ракетних і артилерійських наук. Голова Вченої Ради МДУ. Президент Союзу ректорів Росії, що об'єднує майже 700 університетів і вищих навчальних закладів країни (1994). Президент Євразійської асоціації університетів, член Постійного комітету Конференції ректорів університетів Європи (CRE), заступник голови постійної комісії ЮНЕСКО в РФ, член низки інших міжнародних наукових і освітніх організацій. Член редколегій багатьох російських і міжнародних наукових журналів. Серед них «Вісник Московського університету» (серія «Математика. Механіка»), «Праці семінару імені І. Г. Петровського», «Інформатика і освіта».

Лауреат Державної премії СРСР (1989), премії імені Михайла Ломоносова (МДУ, 1973). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (двічі), медалями СРСР, однією з найвищих нагород Франції — відзнакою Командора національного ордена Шани.

Наукові інтереси — математика, прикладна математика, інформатика. Основні результати: дано остаточне рішення задачі теорії слідів для звичайних диференціальних операторів, вирішено завдання отримання формул регуляризованих слідів для деяких загальних класів дискретних операторів, зокрема операторів з частинними похідними; створені системи алгоритмічного і програмного забезпечення рухомих тренажерів, що здійснюють динамічну імітацію керованого аерокосмічного польоту на всіх його етапах, включаючи невагомість, результати аналізу і синтезу цих процесів використані для практичної підготовки космонавтів на тренажерах, що діють; розроблені алгоритми обробки космічної інформації; побудовані ефективні методи фрагментації зображення, засновані на виділенні особливостей, і алгоритми відновлення зображення, що використовують значення функції тільки на межах областей фрагментації.

Близько 30 років читає на механіко-математичному факультеті основні курси лекцій «Математичний аналіз», «Функціональний аналіз» і інші. Керує загальномосковським семінаром із спектральної теорії, створений ним в 1967 р.

Підготував близько 40 кандидатів і 8 докторів наук.[джерело?] Опублікував близько 140 наукових праць, в тому числі 25 підручників, навчальних посібників і монографій, серед них підручники «Математичний аналіз» (у 2 томах, видано болгарською мовою), «Теорія операторів» (видано англійською мовою), навчальний посібник «Завдання і вправи з математичного аналізу», монографія «Математичні завдання динамічної імітації керованих польотів».

Санкції

[ред. | ред. код]

Підримав захоплення території України, його підпис стоїть на листі ректорів ВУЗ до Путіна.[7]

9 червня 2022 року згідно до рішенням РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» Віктор Садовничий безстроково позбавлений державних нагород України, інших форм відзначення.[8][9]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Має трьох дітей.[джерело?]

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

У 2009 з нагоди 70-річчя Віктора Садовничого президент України Віктор Ющенко нагородив його орденом «За заслуги» І ступеня «за визначний особистий внесок у зміцнення українсько-російського співробітництва у галузі освіти і науки, багаторічну плідну наукову і громадську діяльність»[10].

Почесний громадянин міста Москви (2008)[11]. Почесний громадянин Харківської області (2010)[12][3][11][13].

Почесний доктор Харківського університету з 1999 по 2022 рік. 16 березня 2022 Вчена рада Харківського університету вирішила позбавити Віктора Садовничого звання почесного доктора ХНУ ім. В. Н. Каразіна[14].

До 18 березня 2022 року був почесним громадянином Лозівського району.

Барельєфний портрет Садовничого в композиції «Видатні ректори МДУ», поряд з портретами Несмеянова і Петровського, з листопада 2011 р. прикрашає один із залів ротонди головної будівлі університету[15][16].

На його честь названо астероїд 7075 Садовничий[17].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://russiapedia.rt.com/prominent-russians/science-and-technology/viktor-sadovnichy/
  2. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ а б в Почесний громадянин Харківської області, В. А. Садовни́чий часто відвідує своє рідне село. Земляки називають його з наголосом лише Садовни́чий або Садівни́чий, від садівни́к. У російській мові як слово садо́вник, так і похідне прізвище Садо́вничий мають інший наголос. Див.: «Голос Лозівщини» (2010); Краснопавлівська школа; Вони з Краснопавлівської глибинки [Архівовано 2016-01-28 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Татьяна Лиханова. Більше 260 ректорів російських вишів підписали звернення в підтримку війни в Україні // Цензор.НЕТ. — 2022. — Число 14. — 3.
  5. ↑ Обращение Российского Союза ректоров. rsr-online.ru. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. [Архівовано 2022-03-20 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Наталья Дубинина. Медведев отменяет выборы ректоров в МГУ и СПбГУ: Депутаты Госдумы сегодня единогласно приняли в первом чтении законопроект «О Московском государственном университете имени М. В. Ломоносова и Санкт-Петербургском государственном университете»: два крупнейших российских вуза наделяются особым статусом, но при этом теряют право самостоятельно избирать ректоров. Этот законопроект внес внес в Госдуму президент РФ Дмитрий Медведев на прошлой неделе — в субботу, 5 сентября // bfm.ru. Макроэкономика, 9 сентября 2009
  7. ↑ Обращение Российского Союза ректоров. https://rsr-online.ru/ (рос.). Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 14 квітня 2022. [Архівовано 2022-03-20 у Wayback Machine.]
  8. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №401/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 червня 2022 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (укр.).
  9. ↑ САДОВНИЧИЙ Віктор Антонович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 21 листопада 2023. [Архівовано 2023-04-01 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Указ Президента України № 187/2009 «Про нагородження В.Садовничого орденом „За заслуги“»
  11. ↑ а б Садовничий Виктор Антонович — ректор Московского государственного университета имени М. В. Ломоносова // Московский государственный университет имени М. В. Ломоносова
  12. ↑ Почесні громадяни Харківської області (2006-2020). WEB-проєкт Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Процитовано 07.09.2021. (укр.)
  13. ↑ Див.: «Голос Лозівщини» (2010)
  14. ↑ Харківський університет позбавив почесного звання ректора МДУ. Процитовано 16 березня 2022.
  15. ↑ Барельеф Садовничего открыт в МГУ. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 17 липня 2014. [Архівовано 2020-10-16 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Барельєфи Несмеянова, Петровського, Садовничого на сайті скульпторів Согоян.
  17. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Садовничий_Віктор_Антонович&oldid=43712822