Очікує на перевірку

Світоч (фабрика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Світоч
ТипАкціонерне товариство[1]
Організаційно-правова форма господарюванняпублічна компанія
Галузьхарчова промисловість
Попередник(и)Чортківська кондфабрика
кондфабрика «Більшовик»
кондфабрика імені Кірова
Засновано1882
Засновник(и)Д. Андреоллі
Штаб-квартира79019, Львів, вулиця Ткацька, 10
Територія діяльностіАвстрія Австрія
Італія Італія
Німеччина Німеччина
Україна Україна[2]
Ключові особиJonathan Charles Perry , Д. Андреоллі
Продукціякондитерські вироби
Виторг 43,17 млн. грн. (2009)
Чистий прибуток 28,08 млн. грн. (2013)[3]
Власник(и)Nestlé S.A. (97% акцій)[4]
Співробітники3000
Холдингова компаніяNestlé S.A.
nestle.ua/brands/pastry/svitoch
CMNS: Світоч у Вікісховищі
Прохідна на вулиці Ткацькій, 10

Сві́точ[5] (1882 Бранка[6], травеньсерпень 1962: Червона троянда) — кондитерська фабрика у Львові (ПАТ «Львівська кондитерська фабрика „Світоч“»), контрольним пакетом акцій якої володіє швейцарська корпорація «Nestlé», яка продовжила працювати в РФ після повномасштабного вторгнення РФ до України навесні 2022 року.

Історія

[ред. | ред. код]

Історія сягає 19 ст., коли у Львові створ. невеликі кондитер. ф-ки (цукерні), зокрема кондитерсь­ку швейцар. майстра Д. Андреоллі, а 1882 у хроніках міста вперше згадано про цукерню М. Брандштадтера («Бранка») – на місці дочір. підприємства «Світоч-1» (вул. Шептицьких, № 26; станом на тепер продано). 1904 засн. Товариство цукерників для Галичини і Буковини, 1910 – ф-ку цукерок і шоколаду «Газет» (на перетині вул. Заводська і Ткацька). Відтоді Львів вважали другою світ. столицею шоколаду після Берна. 1924 К. Авдикович-Глинська та Андрей Шептицький заснували одну з перших укр. ф-к солодощів у Галичині «Фортуна Нова». З приходом більшовиків кондитер. підприємства були націоналізовані, і на їх базі створ. ф-ки ім. Кірова та «Більшовик». 1950 проведено спеціалізацію кондитер. підприємств: ф-ка ім. Кірова стала випускати лише шоколадні вироби, цукерки, вафлі; ф-ка «Більшовик» – карамель і борошн. кондитер. вироби. З метою концентрації виробництва 1962 на базі цих підприємств, а також Чортків. кондитер. ф-ки (Терноп. обл.) утвор. ф-ку «Червона троянда». Того ж року її перейм. на фірму «Світоч» (свою історію підприємство однак виводить від 1882). Ф-ка стала виробником шоколаду, цукерок з начинками, карамелі, печива, драже. 1969 зведено новий 5-поверх. корпус, в якому відкрито карамел. та цукерк.-шоколадне виробництва. Фірма повністю задовольняла потреби зх. регіону України, а її вироби реалізовували по всій тер. СРСР.

10 травня 1962 з метою концентрації виробництва Львівський Раднаргосп ухвалив рішення, згідно з яким Чортківська кондитерська фабрика, Кондитерська фабрика «Більшовик» та Кондитерська фабрика імені Кірова об'єдналися у виробничу фірму «Червона Троянда». 3 серпня того ж року Раднаргосп перейменував «Червону Троянду» на «Світоч». В перші роки існування об'єднаного підприємства йшло оновлення технічного устаткування та розширення асортименту продукції. За перші 5 років існування обсяг випущеної продукції зріс на 50%.

У 1967, у вигляді експерименту, фірмі дозволили перейти на нову систему планування та економічного стимулювання. З держбюджету було виділено 2,6 млн карбованців, за які було зведено новий 5-поверховий корпус, де 1969 року відкрили карамельне та цукерково-шоколадне виробництва.

У 1998 Nestlé S.A. придбала пакет акцій ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика ''Світоч''», підприємство увійшло до групи компаній світового лідера з виробництва продуктів харчування.

У другій половині 2007 «Світоч» вирішили реорганізувати із ЗАТ в ТзОВ.

Наприкінці 2009 року на фабриці була введена в експлуатацію нова лінія з виробництва кавових стіків Nescafe. Це ознаменувало перехід «Світоча» на якісно новий рівень: від місцевої кондитерської фабрики до регіонального виробничого центру Nestlé у таких напрямах бізнесу як кондитерське виробництво та кава.[1]

Станом на 2012 рік загальна сума інвестицій у виробництво склала 235 млн грн.[7] У 2010 році частка Nestle на українському ринку солодощів займала 9%, у 2011 році — 10%, а в 2012 — 11,2%.[8]

2012 «Світоч» відновив випуск шоколадно-вафельних цукерок «Гулівер» та запропонував новинки — вафлі «Артек» у нових смакових варіаціях та шоколадні плитки з горіхами і родзинками.[1]

2012 «Світоч» відсвяткував подвійний ювілей — 130-річчя заснування виробництва та 50-річчя бренду «Світоч».[1]

У 2012 "Світоч" продав кондитерських виробів на 850 млн. грн[9].

За словами Геннадія Радченка, директора з корпоративних питань Nestle в Україні та Молдові, на початок 2013 року «Світоч» виготовляє продукцію винятково для українського ринку. Львівські солодощі експортують лише у Молдову.[10]

На початок 2015 року — сучасне, високотехнологічне, науково містке підприємство, що розвивається. Діють лінії з виробництва вафель, шоколадних плиток та цукерок, принципово нове автоматизоване виробництво з підготовки шоколадних мас.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Акціонерне товариство «Львівська кондитерська фабрика „Світоч“»
  2. Світоч, Львівська кондитерська фірма, ЗАТ
  3. "Світоч" скоротив чистий прибуток на третину[недоступне посилання]
  4. Акціонерне товариство «Львівська кондитерська фірма „Світоч“»[недоступне посилання]
  5. Nationalization or continuation of traditions?. Lviv Interactive (англ.). Процитовано 13 червня 2024.
  6. Сіромський, Г. М. Сіромська, Р. Б. Львівська кондитерська фабрика Світоч. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 13 червня 2024.
  7. Nestlé інвестувала в «Світоч» 130 млн грн. за 2012 рік [Архівовано 13 березня 2019 у Wayback Machine.] онлайн газета «Варіанти», 14 лютого 2013
  8. Українці стали більше купувати продукцію від фабрики «Світоч» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Коментарі. — 2013. — 15 лют.
  9. Торік львівський "Світоч" продав кондитерських виробів на 850 млн. грн. Інформаційне агентство «Вголос». 15 лютого 2013. Процитовано 22 січня 2020.
  10. Торік львівський «Світоч» продав кондитерських виробів на 850 млн грн. [Архівовано 26 лютого 2013 у Wayback Machine.] // Вголос. — 2013. — 15 лют.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]