Авакум (пророк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авакум
Народився 626 до н. е.
Помер 6 століття до н. е.
Поховання Habakkuk Mausoleum (Tuyserkan)d і Habakkuk Tomb (Kadarim)d
Діяльність пророк
Вчителі Наум[1]
Відомі учні Софонія[1]
Знання мов іврит
Magnum opus Книга пророка Авакума
Ікона Авакума з пророчого ряду церкви Преображення, Кижі, XVIII ст.
Пророк Авакум. Фреска ХІХ ст. Кирилівська церква

Авакум (від аккадського Хавакук, івр. חבקוק‎‎) — один з 12 малих біблійних пророків Старого Заповіту, походив від коліна Симеонового. Проповідував близько 650 р. до Р. Х[2]. Його пророцтва, що складаються з трьох коротких розділів, становлять 8-му книгу збірника 12 Малих пророків (Тре-ассар) в єврейському каноні. Зі змісту його писання, де він скаржиться на пригнічення слабих сильними і говорить (Ав. 1:6) про завойовницькі походи халдеїв, можна припустити, що він жив у часи першого нашестя халдеїв на Єрусалим, при царі Йоакимі. Думка юдейських талмудистів, що Авакум — це син Шунамитянки, яку воскресив Єлисей (IV, Книга Царів 4), не має ніяких підстав, інакше Авакум мав би бути старше 300 років. Мова Авакума велична і дихає силою. Його молитва в III главі як за формою, так і за змістом — витончений псалом.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б 6 // Preface to Mishneh Torah, Transmission of the Oral Law
  2. Пророк Авваку́м. azbyka.ru (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]