Христос: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
В [[Давньоруська мова|давньоруській]] та [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янській мові]], як і в більшості [[Індоєвропейські мови|європейських мов]], слово «Христос» з'явилося з [[Давньогрецька мова|давньогрецької мови]]<ref name="Дьяченко" />. |
В [[Давньоруська мова|давньоруській]] та [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янській мові]], як і в більшості [[Індоєвропейські мови|європейських мов]], слово «Христос» з'явилося з [[Давньогрецька мова|давньогрецької мови]]<ref name="Дьяченко" />. |
||
В [[Септуаґінта|Септуагінті]] (перекладі [[Танах]]а на |
В [[Септуаґінта|Септуагінті]] (перекладі [[Танах]]а на давньогрецьку), записаній за два століття до народження Ісуса, слово «Христос» використано для перекладу [[іврит|єврейського]] слова «Машиах» на давньогрецьку, що означає «Помазаник»<ref>''Jesus of history, Christ of faith'' by Thomas Zanzig 2000 ISBN 0-88489-530-0 page 314</ref><ref name="nfcnqq">{{cite web|url=http://www.etymonline.com/index.php?term=messiah|title=Etymology Online: ''messiah''|publisher=Etymonline.com|date=|accessdate=2010-11-19|archiveurl=http://www.webcitation.org/65Aq8I6MQ|archivedate=2012-02-03}}</ref>. Слово «Христос» у класичному використанні в давньогрецькій мові могло означати «покритий маслом», або «помазаний», і тому є літературним перекладом слова «Машиах». |
||
В [[Українська мова|сучасній українській мові]] при [[Відміна|відмінюванні]] слова «Христос» ця форма зберігається лише в [[Називний відмінок|називному відмінку]], а в непрямих [[відмінок|відмінках]] змінюється форма «христ», також, як і в давньогрецькій мові: |
В [[Українська мова|сучасній українській мові]] при [[Відміна|відмінюванні]] слова «Христос» ця форма зберігається лише в [[Називний відмінок|називному відмінку]], а в непрямих [[відмінок|відмінках]] змінюється форма «христ», також, як і в давньогрецькій мові: |
||
Версія за 19:03, 18 липня 2015
Христос (від дав.-гр. Χριστός) — букв. «Помазаник». Це переклад єврейського слова מָשִׁיחַ (Машиах). У сучасному використанні термін зазвичай відноситься до Ісуса Христа. «Ісус Христос» означає «Ісус Помазаник».
Слово вживається як епітет, що позначає причетність до Святого Духа внаслідок помазання єлеєм. В Старому Завіті помазаниками називалися царі, пророки та первосвященики після прийняття ними посади та подальшого помазання як свідоцтва особливого обдарування та обраності (Ісайя 45; 2 Цар. 14). Такі обранці, за твердженням Г. Дьяченко, називалися христами[3]. Пізніше в традиційному іудаїзмі термін «Христос» (або «Месія») застосовується лише по відношенню до очікуванї в майбутньому людини, яка стане главою ізраїльського царства. Що ж до месіанського іудаїзму, то замість терміну «Христос» по відношенню до Ісуса Христа частіше вживаються терміни «Месія» або «Машиах», щоб таким чином підкреслити свою несхожість на інші напрямки християнства.
Послідовники Ісуса стали називатися християнами (див. книгу «Діяння Апостолів» 11:26), оскільки вважали, що Ісус є істинним Христом, передвіщеним в Старому Завіті. Називаючи його Ісусом Христом, вони мали на увазі, що саме цей конкретний Ісус є Месією на відміну від інших єврейських пророків що також вважали себе месіями.
Із Апостольських часів[en] Ісус не був прийнятий більшістю євреїв як їх Месія. Багато християн очікують другого пришестя Ісуса Христа, коли, як вони вірять, він виконає решту пророцтв Старого та Нового Завіту про Помазаника.
Галузь християнського богослов'я, що вивчає особистість, життя, вчення та діяння Ісуса Христа називається христологією.
Етимологія та походження
В давньоруській та церковнослов'янській мові, як і в більшості європейських мов, слово «Христос» з'явилося з давньогрецької мови[3].
В Септуагінті (перекладі Танаха на давньогрецьку), записаній за два століття до народження Ісуса, слово «Христос» використано для перекладу єврейського слова «Машиах» на давньогрецьку, що означає «Помазаник»[4][5]. Слово «Христос» у класичному використанні в давньогрецькій мові могло означати «покритий маслом», або «помазаний», і тому є літературним перекладом слова «Машиах».
В сучасній українській мові при відмінюванні слова «Христос» ця форма зберігається лише в називному відмінку, а в непрямих відмінках змінюється форма «христ», також, як і в давньогрецькій мові:
| Відмінок | Відмінювання слова «Христос» у українсьській мові | Відмінювання слова «Χριστος» у давньогрецькій мові |
|---|---|---|
| Називний відмінок | Христос | Χριστος |
| Родовий відмінок | Христа (а не Христоса) | Χριστου[6][7] (а не Χριστοσου) |
| Давальний відмінок | Христу (а не Христосу) | Χριστω[7] (а не Χριστοσω) |
| Знахідний відмінок | Христа (а не Христоса) | Χριστον[7] (а не Χριστοσον) |
| Орудний відмінок | Христом (а не Христом) | —[7] |
| Кличний відмінок | Христе (а не Христосе) | Χριστε[7] (а не Χριστοσε) |
Це ж стосується словотворення:
- «антихрист» а не «антіхрістос»;
- «християнство», а не «христосіянство»;
- «християнин», а не «хрістосіанін»;
- «Христові», а не «Христосова».
Просторічні форми «нехристь», «розхристаний» у значенні неакуратний, недбалий, розтерзаний, неохайний, розпатланий[8]. Але при цьому існує дієслівна форма «христосуватися».
Примітки
- ↑ God's human face: the Christ-icon by Christoph Schoenborn 1994 ISBN 0-89870-514-2 page 154
- ↑ Sinai and the Monastery of St. Catherine by John Galey 1986 ISBN 977-424-118-5 page 92
- ↑ а б Дьяченко Г. Полный церковно-славянский словарь. — Репринтное воспроизведение издания 1900 г. — М. : Отчий дом, 2006. — С. 796. — 5000 прим.
- ↑ Jesus of history, Christ of faith by Thomas Zanzig 2000 ISBN 0-88489-530-0 page 314
- ↑ Etymology Online: ''messiah''. Etymonline.com. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 19 листопада 2010.
- ↑ Греческо-русский словарь Нового Завета. — М : Российское библейское общество, 2000. — С. 228. — 5000 прим. — ISBN 5-85524-030-4 (рус.), 3-438-6008-6 (англ.).
- ↑ а б в г д Учебник греческого языка Нового Завета. — М : Российское библейское общество, 2000. — С. 19. — 5000 прим. — ISBN 5-85524-029-0.
- ↑ Словари и энциклопедии на «Академике»