Аполлон-13: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
вікіфікація, стильові правлення, правопис, зображення
вікіфікація, стильові правлення, правопис, зовнішні посилання
Рядок 1: Рядок 1:
{{В роботі}}
{{Космічна місія
{{Космічна місія
|назва місії = Аполлон-13
|назва місії = Аполлон-13
Рядок 27: Рядок 26:
|тривалість1 =
|тривалість1 =
}}
}}
'''«Аполлон-13»''' — американський [[пілотований космічний корабель]]. Єдиний з серії космічних кораблів [[Аполлон (космічний корабель)|Аполлон]], на якому відбулася аварія під час польоту до [[Місяць (супутник)|Місяця]].
'''«Аполлон-13»''' — американський [[пілотований космічний корабель]]. Єдиний з серії космічних кораблів [[Аполлон (космічний корабель)|Аполлон]], на якому відбулася аварія під час польоту до [[Місяць (супутник)|Місяця]].


Метою польоту «Аполлона-13», як і двох попередніх кораблів серії [[Аполлон (космічний корабель)|«Аполлон»]] — [[Аполлон-11]] і [[Аполлон-12]], була висадка людей на поверхню Місяця і проведення наукових досліджень.
Метою польоту «Аполлона-13», як і двох попередніх кораблів серії [[Аполлон (космічний корабель)|«Аполлон»]] — [[Аполлон-11]] і [[Аполлон-12]], була висадка людей на поверхню Місяця і проведення наукових досліджень.


Загальна тривалість польоту корабля — 5 діб 22 години 54 хвилина 41 секунда.
Загальна тривалість польоту корабля — 5 діб 22 години 54 хвилина 41 секунда.


== Екіпаж ==
== Екіпаж ==
[[Файл:The_Actual_Apollo_13_Prime_Crew_-_GPN-2000-001167.jpg|left|150px|thumb|Екіпаж «Аполлона-13», зліва на право: Джеймс Ловелл, Джон Свайгерт, Фред Хейз.]]
[[Файл:The_Actual_Apollo_13_Prime_Crew_-_GPN-2000-001167.jpg|left|150px|thumb|Екіпаж «Аполлона-13», зліва на право: Джеймс Ловелл, Джон Свайгерт, Фред Хейз.]]


* Командир — [[Джеймс Ловелл|Ловелл Джеймс Артур молодший]] ({{lang-en|Lovell James Arthur, Jr.}})
* Командир — [[Джеймс Ловелл|Ловелл Джеймс Артур молодший]] ({{lang-en|Lovell James Arthur, Jr.}})
* Пілот командного модуля — [[Джон Свайгерт|Свайгерт Джон Леонард молодший]] ({{lang-en|Swigert John Leonard, Jr.}})
* Пілот командного модуля — [[Джон Свайгерт|Свайгерт Джон Леонард молодший]] ({{lang-en|Swigert John Leonard, Jr.}})
* Пілот місячного модуля — [[Хейз Фред Воллес|Хейз Фред Уоллес молодший]] ({{lang-en|Haise Fred Wallace, Jr.}})
* Пілот місячного модуля — [[Хейз Фред Воллес|Хейз Фред Уоллес молодший]] ({{lang-en|Haise Fred Wallace, Jr.}})

⚫
Позивний екіпажу — [[Водолій]].


⚫
Позивний екіпажу — [[Водолій]].
=== Дублерний екіпаж ===
=== Дублерний екіпаж ===
* Командир — [[Янг Джон Воттс]]
* Командир — [[Янг Джон Воттс]]
* Пілот командного модуля — [[Маттінглі Томас Кеннет]]
* Пілот командного модуля — [[Маттінглі Томас Кеннет]]
* Пілот місячного модуля — [[Чарльз Дюк]]
* Пілот місячного модуля — [[Чарльз Дюк]]


=== Запасний екіпаж ===
=== Запасний екіпаж ===
* Командир — [[Джек Лусма]]
* Командир — [[Джек Лусма]]
* Пілот командного модуля — [[Ванс Діво Бранд]]
* Пілот командного модуля — [[Ванс Діво Бранд]]
* Пілот місячного модуля — [[Поуг Вільям Рід]]
* Пілот місячного модуля — [[Поуг Вільям Рід]]


== Опис ==
== Опис ==
Рядок 55: Рядок 55:


== Політ ==
== Політ ==

=== Старт ===
=== Старт ===
Старт корабля успішно відбувся [[11 квітня]] [[1970]] о 19:13 за Грінвічем з космодрому на мисі [[Канаверал]]. За стартом корабля з космодрому і навколишньої місцевості спостерігали понад 100 тис. осіб.
Старт корабля успішно відбувся [[11 квітня]] [[1970]] о 19:13 за Грінвічем з космодрому на мисі [[Канаверал]]. За стартом корабля з космодрому і навколишньої місцевості спостерігали понад 100 тис. осіб.
Рядок 64: Рядок 65:
[[Файл:Apollo 13 Service Module - AS13-59-8500.jpg|right|thumb|200px|Пошкоджений службовий модуль «Аполлону 13», сфотографований з командного модуля після аварійного від'єднання]]
[[Файл:Apollo 13 Service Module - AS13-59-8500.jpg|right|thumb|200px|Пошкоджений службовий модуль «Аполлону 13», сфотографований з командного модуля після аварійного від'єднання]]
[[Файл:Apollo 13 Lunar Module.jpg|right||thumb|200px|Місячний модуль «Акваріус», який виконував функцію рятувальної шлюпки, від'єднаний від командного модуля при наближенні до Землі]]
[[Файл:Apollo 13 Lunar Module.jpg|right||thumb|200px|Місячний модуль «Акваріус», який виконував функцію рятувальної шлюпки, від'єднаний від командного модуля при наближенні до Землі]]
[[Файл:Apollo 13 LM with Mailbox.jpg|right|thumb|200px|Інтер'єр місячного модуля — «поштова скринька» з каністрами з гідроксидом літію (розроблені для зменшення накопичування вуглекислого газу) призначені для системи життєзабезпечення командного модуля. Зміна була необхідною бо каністри місячного модуля були замалі для зменшення концентрації вуглекислого газу, виробленого трьома особами]]
[[Файл:Apollo 13 LM with Mailbox.jpg|right|thumb|200px|Інтер'єр місячного модуля — «поштова скринька» з каністрами з гідроксидом літію (розроблені для зменшення накопичування вуглекислого газу) призначені для системи життєзабезпечення командного модуля. Зміна була необхідною бо каністри місячного модуля були замалі для зменшення концентрації вуглекислого газу, виробленого трьома особами]]


{{Listen|filename=Apollo13-wehaveaproblem edit 1.ogg|title="Houston, we've had a problem."|description=Свайгерт та Ловелл рапортують вибух [[14 квітня]] [[1970]]|format=[[Ogg]]}}
{{Listen|filename=Apollo13-wehaveaproblem edit 1.ogg|title="Houston, we've had a problem."|description=Свайгерт та Ловелл рапортують вибух [[14 квітня]] [[1970]]|format=[[Ogg]]}}
На третю добу польоту, [[14 квітня]] 1970 о 3:07:53, коли корабель пролетів 330 тис. км, відбувся вибух кисневого балона і вихід з ладу двох з трьох батарей паливних елементів, які забезпечували електрику у відсіку екіпажу командного модуля («Одісей»). [[Джеймс Ловелл]] рапортував у [[Х'юстон]] про подію і відмітив, що з відсіку двигуна витікає газ, імовірно [[кисень]], і створює імпульс, який відхиляє апарат. Внаслідок аварії висадка на Місяць стала неможливою, а життя самого екіпажу опинилося під загрозою.
На третю добу польоту, [[14 квітня]] 1970 о 3:07:53, коли корабель пролетів 330 тис. км, відбувся вибух кисневого балона і вихід з ладу двох з трьох батарей паливних елементів, які забезпечували електрику у відсіку екіпажу командного модуля («Одісей»). [[Джеймс Ловелл]] рапортував у [[Х'юстон]] про подію і відмітив, що з відсіку двигуна витікає газ, імовірно [[кисень]], і створює імпульс, який відхиляє апарат. Внаслідок аварії висадка на Місяць стала неможливою, а життя самого екіпажу опинилося під загрозою.


В Центрі управління польотом було створено штаб з керівництва рятувальною операцією. «Аполлон-13» продовжував політ до Місяця вільною орбітою, оскільки тільки після обльоту Місяця міг лягти на зворотний курс — до Землі. Також було встановлено, що не можна включати головний [[маршовий двигун]] — він міг бути пошкоджений і міг вибухнути при спробі запуску. Ракетний двигун місячного корабля не був спроектований для тривалої роботи, для зупинки, розвороту та розгону корабля. Після аварії командний модуль екіпажу корабля «Аполлон-13» було відключено для економії енергії, необхідної при посадці на Землю. Було вирішено використати ресурси місячного корабля («Водолій» — посадковий і злітний ступені) — за розрахунками, при економії ресурсів їх повинно мало вистачити для повернення на Землю.
В Центрі управління польотом було створено штаб з керівництва рятувальною операцією. «Аполлон-13» продовжував політ до Місяця вільною орбітою, оскільки тільки після обльоту Місяця міг лягти на зворотний курс — до Землі. Також було встановлено, що не можна включати головний [[маршовий двигун]] — він міг бути пошкоджений і міг вибухнути при спробі запуску. Ракетний двигун місячного корабля не був спроектований для тривалої роботи, для зупинки, розвороту та розгону корабля. Після аварії командний модуль екіпажу корабля «Аполлон-13» було відключено для економії енергії, необхідної при посадці на Землю. Було вирішено використати ресурси місячного корабля («Водолій» — посадковий і злітний ступені) — за розрахунками, при економії ресурсів їх повинно мало вистачити для повернення на Землю.


=== Перше коригування траєкторії ===
=== Перше коригування траєкторії ===
Рядок 75: Рядок 76:


=== Друге коригування траєкторії ===
=== Друге коригування траєкторії ===
Центром управління польотом [[15 квітня]] о 2:40:31 за Грінвічем була подана команда на включення двигуна на 4 хвилини 23 секунди. Коригування було успішним, але уточнені розрахунки показали, що корабель пройде повз Землю на відстані приблизно 165 км і вийде на нову орбіту з апогеєм кількасот тис. км, політ якою був би дуже тривалим і астронавти могли загинути від нестачі ресурсів. Необхідна була ще одна корекція траєкторії корабля.
Центром управління польотом [[15 квітня]] о 2:40:31 за Грінвічем була подана команда на включення двигуна на 4 хвилини 23 секунди. Коригування було успішним, але уточнені розрахунки показали, що корабель пройде повз Землю на відстані приблизно 165 км і вийде на нову орбіту з апогеєм кількасот тис. км, політ якою був би дуже тривалим і астронавти могли загинути від нестачі ресурсів. Необхідна була ще одна корекція траєкторії корабля.


=== Кризи систем життєзабезпечення ===
=== Кризи систем життєзабезпечення ===


* О 5:30 вміст вуглекислого газу в атмосфері місячної кабіни підвищився до небезпечної для екіпажу межі. Патрони поглинання вуглекислого газу не були розраховані на таку тривалу роботу. Було вирішено підключити інші поглиначі — розташовані у відсіку екіпажу командного модуля. Але вентилятор, направлений на ці поглиначі, включити не було можливості внаслідок малих запасів енергії. Центр прораховував інші варіанти, експериментував. Нарешті вихід знайшли. Астронавти від'єднали від своїх скафандрів два шланги. Один з них провели від вентиляторів у місячній кабіні до виходу поглинача у відсіку екіпажу, а другий — від виходу поглинача у місячний відсік. Кріплення — клейка стрічка. Це дало позитивний ефект — вміст вуглекислого газу швидко зменшився і досяг прийнятного рівня.
* О 5:30 вміст вуглекислого газу в атмосфері місячної кабіни підвищився до небезпечної для екіпажу межі. Патрони поглинання вуглекислого газу не були розраховані на таку тривалу роботу. Було вирішено підключити інші поглиначі — розташовані у відсіку екіпажу командного модуля. Але вентилятор, направлений на ці поглиначі, включити не було можливості внаслідок малих запасів енергії. Центр прораховував інші варіанти, експериментував. Нарешті вихід знайшли. Астронавти від'єднали від своїх скафандрів два шланги. Один з них провели від вентиляторів у місячній кабіні до виходу поглинача у відсіку екіпажу, а другий — від виходу поглинача у місячний відсік. Кріплення — клейка стрічка. Це дало позитивний ефект — вміст вуглекислого газу швидко зменшився і досяг прийнятного рівня.


* О 23:10 перегрілася одна з хімічних батарей. На Землі змоделювали ситуацію — тривога виявилася помилковою — батарея працювала нормально, з ладу вийшов термодатчик.
* О 23:10 перегрілася одна з хімічних батарей. На Землі змоделювали ситуацію — тривога виявилася помилковою — батарея працювала нормально, з ладу вийшов термодатчик.


* Газ, який витікав з відсіку двигуна, закручував корабель і ускладнював наведення на Землю антени. Зв'язок з кораблем різко погіршився. За командою керівництва НАСА, було включено американський радіотелескоп, розташований в [[Паркса]] ([[Австралія]]).
* Газ, який витікав з відсіку двигуна, закручував корабель і ускладнював наведення на Землю антени. Зв'язок з кораблем різко погіршився. За командою керівництва НАСА, було включено американський радіотелескоп, розташований в [[Паркса]] ([[Австралія]]).


* [[16 квітня]], незадовго до третьої корекції траєкторії, підвищився тиск у одному з балонів з гелієм, спрацював запобіжний клапан, і газ, що витікав, став закручувати корабель з досить великою швидкістю. Це обертання ускладнювало корекцію траєкторії.
* [[16 квітня]], незадовго до третьої корекції траєкторії, підвищився тиск у одному з балонів з гелієм, спрацював запобіжний клапан, і газ, що витікав, став закручувати корабель з досить великою швидкістю. Це обертання ускладнювало корекцію траєкторії.


* Недостача енергії на борту призвела до порушень теплового режиму. Оскільки обігрівачі вмикати не було можливості через брак енергії, температура в кабіні почала знижуватися і досягла 11 °C. Екіпаж почав мерзнути. Астронавтам здавалося, що в кабіні ще холодніше, ніж 11 °C — вони передали на Землю, що температура на кораблі всього 2—4 °С.
* Недостача енергії на борту призвела до порушень теплового режиму. Оскільки обігрівачі вмикати не було можливості через брак енергії, температура в кабіні почала знижуватися і досягла 11 °C. Екіпаж почав мерзнути. Астронавтам здавалося, що в кабіні ще холодніше, ніж 11 °C — вони передали на Землю, що температура на кораблі всього 2—4 °С.


=== Третє коригування траєкторії ===
=== Третє коригування траєкторії ===


[[16 квітня]] о 4 годині 31 хвилині 28 секунд двигун місячного модуля було включено на 14 секунд — відбулася третя корекція траєкторії. Вимірювання показали, що кут входу апарата в атмосферу Землі не оптимальний, хоча й припустимий. Необхідна була ще одна, четверта корекція. Центр управління польотом вирішив скористатися двигуном системи орієнтації місячного модуля, з допомогою яких можна було трохи змінювати кут входу корабля в атмосферу.
[[16 квітня]] о 4 годині 31 хвилині 28 секунд двигун місячного модуля було включено на 14 секунд — відбулася третя корекція траєкторії. Вимірювання показали, що кут входу апарата в атмосферу Землі не оптимальний, хоча й припустимий. Необхідна була ще одна, четверта корекція. Центр управління польотом вирішив скористатися двигуном системи орієнтації місячного модуля, з допомогою яких можна було трохи змінювати кут входу корабля в атмосферу.


=== Четверте коригування траєкторії ===
=== Четверте коригування траєкторії ===
Четверта корекція успішно відбулася 17 квітня о 12:52:51. Двигуни орієнтації працювали 22 секунди.
Четверта корекція успішно відбулася 17 квітня о 12:52:51. Двигуни орієнтації працювали 22 секунди.


За цей час на Землі інженери розробили спосіб одержання джерела енергії для запуску в дію бортового комп'ютера і всіх систем спускного модуля корабля (або командного відсіку). Для цього використали як джерело електроенергії ступені місячного корабля. Перед спуском місячний модуль відстикували.
За цей час на Землі інженери розробили спосіб одержання джерела енергії для запуску в дію бортового комп'ютера і всіх систем спускного модуля корабля (або командного відсіку). Для цього використали як джерело електроенергії ступені місячного корабля. Перед спуском місячний модуль відстикували.


=== Відстикування відсіку двигуна (сервісний модуль) ===
=== Відстикування відсіку двигуна (сервісний модуль) ===
Ця звичайна у штатних умовах операція ускладнилася після аварії.
Ця звичайна у штатних умовах операція ускладнилася після аварії.


''По-перше,'' було побоювання, що могли бути пошкоджені піротехнічні пристрої, які слугували для розриву зв'язків між відсіком двигуна і відсіком екіпажа.
''По-перше,'' було побоювання, що могли бути пошкоджені піротехнічні пристрої, які слугували для розриву зв'язків між відсіком двигуна і відсіком екіпажа.


''По-друге,'' відсік двигуна після його відокремлення відводився з допомогою допоміжних двигунів, якими тепер не можна було скористатися.
''По-друге,'' відсік двигуна після його відокремлення відводився з допомогою допоміжних двигунів, якими тепер не можна було скористатися.


''По-третє,'' звільнений від відсіку двигуна корабель становив нерозраховану зв'язку відсіку екіпажа з місячною кабіною, міг виявитися динамічно нестійкою системою, стабілізація якої могла викликати додаткові серйозні труднощі.
''По-третє,'' звільнений від відсіку двигуна корабель становив нерозраховану зв'язку відсіку екіпажа з місячною кабіною, міг виявитися динамічно нестійкою системою, стабілізація якої могла викликати додаткові серйозні труднощі.


Після відпрацювання на Землі різних варіантів було вирішено розвернути корабель на 45 градусів відносно напрямку руху корабля. Потім з допомогою двигунів системи орієнтації місячного модуля дати імпульс по осі корабля так, щоб він почав рухатися вперед відсіком двигуна. Після цього необхідно було здійснити підривання піротехнічних пристроїв і за допомогою системи орієнтації корабля надати йому імпульс в протилежному напрямку. Корабель і відсік двигуна в результаті розійдуться у різні боки. Незважаючи на складність процедури, о 13:14:48 відсік двигуна успішно відокремлено від корабля.
Після відпрацювання на Землі різних варіантів було вирішено розвернути корабель на 45 градусів відносно напрямку руху корабля. Потім з допомогою двигунів системи орієнтації місячного модуля дати імпульс по осі корабля так, щоб він почав рухатися вперед відсіком двигуна. Після цього необхідно було здійснити підривання піротехнічних пристроїв і за допомогою системи орієнтації корабля надати йому імпульс в протилежному напрямку. Корабель і відсік двигуна в результаті розійдуться у різні боки. Незважаючи на складність процедури, о 13:14:48 відсік двигуна успішно відокремлено від корабля.


О 13:28 після відведення відсіку астронавти одержали можливість роздивитися його та сфотографувати. Вибухом було вирвано панель корпусу довжиною близько 4 м і шириною 1,5 м, пошкоджене сопло маршового двигуна. Службовий відсік було повністю виведено з ладу вибухом. Житловий відсік корабля не постраждав.
О 13:28 після відведення відсіку астронавти одержали можливість роздивитися його та сфотографувати. Вибухом було вирвано панель корпусу довжиною близько 4 м і шириною 1,5 м, пошкоджене сопло маршового двигуна. Службовий відсік було повністю виведено з ладу вибухом. Житловий відсік корабля не постраждав.


=== Відокремлення місячної кабіни ===
=== Відокремлення місячної кабіни ===
Наступна операція — відокремлення місячної кабіни від відсіку екіпажу. Ця процедура була нештатною. Але виконана вона була успішно за схемою, аналогічною відокремленню відсіку двигуна о 16:43. На цей момент в кабіні залишалося 20 кг води і 15 кг кисню. На період посадки кілька країн, зокрема [[СРСР]], [[Великобританія]] і [[Франція]], оголосили радіомовчання на робочих частотах екіпажу.
Наступна операція — відокремлення місячної кабіни від відсіку екіпажу. Ця процедура була нештатною. Але виконана вона була успішно за схемою, аналогічною відокремленню відсіку двигуна о 16:43. На цей момент в кабіні залишалося 20 кг води і 15 кг кисню. На період посадки кілька країн, зокрема [[СРСР]], [[Великобританія]] і [[Франція]], оголосили радіомовчання на робочих частотах екіпажу.


=== Приводнення ===
=== Приводнення ===
[[17 квітня]] о 17:53:45 відсік екіпажу «Аполлона-13» увійшов у атмосферу, а о 18:07:41 успішно приводнився за 7,5 км від [[Авіаносець|авіаносця]] «[[Іводзіма]]». Всі члени екіпажу почувалися нормально і були відправлені літаком в [[Гонолулу]] на [[Гавайські острови]]. Астронавти і наземні служби Х'юстона за виявлені мужність та виключно високопрофесійну роботу були нагороджені найвищою громадянською нагородою США — «[[Президентська медаль Свободи|Медаллю свободи]]».
[[17 квітня]] о 17:53:45 відсік екіпажу «Аполлона-13» увійшов у атмосферу, а о 18:07:41 успішно приводнився за 7,5 км від [[Авіаносець|авіаносця]] «[[Іводзіма]]». Всі члени екіпажу почувалися нормально і були відправлені літаком в [[Гонолулу]] на [[Гавайські острови]]. Астронавти і наземні служби Х'юстона за виявлені мужність та виключно високопрофесійну роботу були нагороджені найвищою громадянською нагородою США — «[[Президентська медаль Свободи|Медаллю свободи]]».


<gallery>
<gallery>
Рядок 134: Рядок 135:
За висновками спеціальної комісії, яка розслідувала аварію, до неї призвела така послідовність подій:
За висновками спеціальної комісії, яка розслідувала аварію, до неї призвела така послідовність подій:


1962 головною для командного модуля кораблів серії Аполлон фірмою North American Aviation (пізніше — North American Rockwell) при зміні технічного завдання на виготовлення кисневих бачків для відсіку двигуна, виданого субпідряднику фірмі Beech Aircraft, не була передбачена модифікація термостатів, спершу розрахованих на напругу 28 вольт, під стандартну для наземного обладнання стартового комплексу напругу в 65 вольт. Ця невідповідність не була помічена спеціалістами обох фірм і [[NASA]].
1962 головною для командного модуля кораблів серії Аполлон фірмою North American Aviation (пізніше&nbsp;— North American Rockwell) при зміні технічного завдання на виготовлення кисневих бачків для відсіку двигуна, виданого субпідряднику фірмі Beech Aircraft, не була передбачена модифікація термостатів, спершу розрахованих на напругу 28 вольт, під стандартну для наземного обладнання стартового комплексу напругу в 65 вольт. Ця невідповідність не була помічена спеціалістами обох фірм і [[NASA]].


У жовтні 1968 кисневий бачок номер 2 для рушійного відсіку корабля «Аполлон-13» на заводі фірми North American Rockwell впустили з невеликої висоти (приблизно 5 см). При цьому вірогідно було пошкоджено продувний [[штуцер (техніка)|штуцер]]. Цей факт не було доведено до осіб, які відповідали за передстартову підготовку корабля.
У жовтні 1968 кисневий бачок номер 2 для рушійного відсіку корабля «Аполлон-13» на заводі фірми North American Rockwell впустили з невеликої висоти (приблизно 5 см). При цьому вірогідно було пошкоджено продувний [[штуцер (техніка)|штуцер]]. Цей факт не було доведено до осіб, які відповідали за передстартову підготовку корабля.


27 березня 1970, за два тижні до старту, під час репетиції запуску, в бачки було залито рідкий кисень. Після випробовувань рідкий кисень було витіснено з бачків стиснутим повітрям, яке подавалося через продувний штуцер. З бачка номер 2 внаслідок пошкодження витіснити кисень не вдалося. Вирішили включити нагрівачі в бачку — щоб газифікувати кисень, а газ стравити з бачка. До нагрівачів підвели струм напругою 65 вольт. Після досягнення певної температури при роз'єднанні контактів між ними виникла електрична дуга, яка викликала зварювання контактів, замкнувши їх. Термостати припинили виконувати свою роль і температура в бачку (про що оператори не підозрювали) досягла величини, при якій ізоляція відшарувалася з проводів, що вели до вентиляторів, які перемішували кисень у бачку.
27 березня 1970, за два тижні до старту, під час репетиції запуску, в бачки було залито рідкий кисень. Після випробовувань рідкий кисень було витіснено з бачків стиснутим повітрям, яке подавалося через продувний штуцер. З бачка номер 2 внаслідок пошкодження витіснити кисень не вдалося. Вирішили включити нагрівачі в бачку&nbsp;— щоб газифікувати кисень, а газ стравити з бачка. До нагрівачів підвели струм напругою 65 вольт. Після досягнення певної температури при роз'єднанні контактів між ними виникла електрична дуга, яка викликала зварювання контактів, замкнувши їх. Термостати припинили виконувати свою роль і температура в бачку (про що оператори не підозрювали) досягла величини, при якій ізоляція відшарувалася з проводів, що вели до вентиляторів, які перемішували кисень у бачку.


На третю добу польоту корабля «Аполлон-13» при включенні вентиляторів відбулося коротке замикання оголених проводів, від іскри в кисневій атмосфері загорілася тефлонова ізоляція бачка. Полум'я по ізоляції досягло головної частини бачка, де в нього входить жмут проводів. Загорілась ізоляція цих проводів, у результаті цього було пропалено отвір, куди почав під високим тиском витікати рідкий кисень. Газ зірвав панель відділення 4 відсіку двигуна і пошкодив кисневий бачок номер один.
На третю добу польоту корабля «Аполлон-13» при включенні вентиляторів відбулося коротке замикання оголених проводів, від іскри в кисневій атмосфері загорілася тефлонова ізоляція бачка. Полум'я по ізоляції досягло головної частини бачка, де в нього входить жмут проводів. Загорілась ізоляція цих проводів, у результаті цього було пропалено отвір, куди почав під високим тиском витікати рідкий кисень. Газ зірвав панель відділення 4 відсіку двигуна і пошкодив кисневий бачок номер один.


Витрати на модифікацію корабля «[[Аполлон-14]]» задля запобігання подібної аварії становили близько 15 млн доларів [[США]].
Витрати на модифікацію корабля «[[Аполлон-14]]» задля запобігання подібної аварії становили близько 15&nbsp;млн доларів [[США]].


== «Х'юстон, у нас проблема...» ==
== «Х'юстон, у нас проблема…» ==
'''Х'юстон, у нас проблема''' ({{lang-en|Houston we have a problem}}) — Початкове повідомлення про проблему, яка загрожувала життю астронавтів місії Аполлона 13, нині повідомлення про помилку (несправність) з гумористичним відтінком.
'''Х'юстон, у нас проблема''' ({{lang-en|Houston we have a problem}})&nbsp;— Початкове повідомлення про проблему, яка загрожувала життю астронавтів місії Аполлона 13, нині повідомлення про помилку (несправність) з гумористичним відтінком.


Майже ця фраза була використана для передачі на землю повідомлення про несправність.
Майже ця фраза була використана для передачі на землю повідомлення про несправність.

{{початок цитати}}
{{цитата|
⚫
Swigert: ''[[OK|Okay]], Houston, we've had a problem here.'' </br>
Свайгерт: ''Гаразд, Х'юстон, у нас тут проблема''</br>
⚫
Duke: ''This is Houston. Say again please.'' </br>
Дюк: ''Це Х'юстон. Повторіть, будь ласка.''</br>
⚫
Lovell: ''Houston, we've had a problem. We've had a main B bus undervolt.'' </br>
Ловелл: ''Х'юстон, маємо проблему. Перевантаження у головній шині Бі.''
{{кінець цитати}}
}}
{{oq|en|
⚫
Swigert: ''[[OK|Okay]], Houston, we've had a problem here.''</br>
⚫
Duke: ''This is Houston. Say again please.''</br>
⚫
Lovell: ''Houston, we've had a problem. We've had a main B bus undervolt.''
}}


Фраза була використана пізніше слоганом фільму ''«Apollo 13»''. Ця фраза фільму найбільше запам'яталася глядачам, попри те, що вона була трохи змінена.
Фраза була використана пізніше слоганом фільму ''«Apollo 13»''. Ця фраза фільму найбільше запам'яталася глядачам, попри те, що вона була трохи змінена.
{{цитата|
{{початок цитати}}
''Е-е-е, це Х'юстон. Е-е-е, повторіть, будь ласка?''</br>
''Х'юстон, у нас проблема. Перевантаження у головній шині Бі.''
}}
{{oq|en|
''Uh, this is Houston. Uh, say again, please?''</br>
''Uh, this is Houston. Uh, say again, please?''</br>
''Houston, we have a problem. We have a main bus B undervolt.''</br>
''Houston, we have a problem. We have a main bus B undervolt.''</br>
}}
{{кінець цитати}}


Фраза згодом неодноразово зустрічалася в пресі та на телебаченні, посіла 50-те місце за популярністю фраз з американських кінофільмів.
Фраза згодом неодноразово зустрічалася в пресі та на телебаченні, посіла 50-те місце за популярністю фраз з американських кінофільмів.
Рядок 169: Рядок 180:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://history.nasa.gov/apsr/apsr.htm Звіт NASA] {{ref-en}}
* [http://science.ksc.nasa.gov/history/apollo/apollo-13/apollo-13.html Аполлон-13] Космічні польоти НАСА{{ref-en}}
* [http://space.kursknet.ru/cosmos/russian/machines/ap13.sht Аполлон-13] Космонавтика у цифрах і фактах{{ref-ru}}
* [http://science.ksc.nasa.gov/history/apollo/apollo-13/apollo-13.html Сторінка польоту на сайті NASA] {{ref-en}}
* [http://www.astronautix.com/flights/apollo13.htm Аполлон-13] Енциклопедія астронавтики{{ref-en}}
* [http://www.novosti-kosmonavtiki.ru/content/numbers/209/43.shtml Невдачу з списку можливостей виключити! (стаття для «Новостей космонавтики»)] {{ref-ru}}
* [http://space.kursknet.ru/cosmos/russian/machines/ap13.sht Аполлон-13]{{ref-ru}}
* [http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/ Аполлон-13] в каталозі НАСА{{ref-en}}
* [http://history.nasa.gov/SP-4012/vol3/table2.41.htm Параметри Аполлона-13 табличкою]{{ref-en}}
* [http://www.astronautix.com/flights/apollo13.htm Apollo 13 entry in Encyclopedia Astronautica]
* [http://www.maniacworld.com/Apollo_13.htm Х'юстон, у нас проблема] Звукозапис з борту Аполлона-13{{ref-en}}
* [http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/ NASA NSSDC Master Catalog]
* [http://history.nasa.gov/SP-4029/Apollo_00a_Cover.htm APOLLO BY THE NUMBERS: A Statistical Reference by Richard W. Orloff (NASA)]
* [http://www.hq.nasa.gov/office/pao/History/SP-4009/cover.htm The Apollo Spacecraft: A Chronology]
* [http://history.nasa.gov/apsr/apsr.htm Apollo Program Summary Report]
* [http://history.nasa.gov/SP-4012/vol3/table2.41.htm Apollo 13 Characteristics — SP-4012 NASA HISTORICAL DATA BOOK]
* [http://ntrs.nasa.gov/archive/nasa/casi.ntrs.nasa.gov/19770075651_1977075651.pdf Original Apollo 13 Lunar Exploration and Photography Summary Plan (PDF), February 1970]
* [http://ntrs.nasa.gov/archive/nasa/casi.ntrs.nasa.gov/19930074343_1993074343.pdf Apollo 13 Spacecraft Incident Investigation, (PDF) NASA June 1970]
* [http://ntrs.nasa.gov/archive/nasa/casi.ntrs.nasa.gov/19700076776_1970076776.pdf Report of Apollo 13 Review Board, (PDF) NASA June 1970]
* [http://www.jsc.nasa.gov/history/mission_trans/AS13_TEC.PDF Apollo 13 Technical Air-to-Ground Voice Transcription, April 1970, 765 pages (PDF, 20.4 MB)] (Swigert/Lovell call in the problems on page 167.)
* [http://www.spectrum.ieee.org/apr05/2697 Apollo 13, We Have a Solution: Rather than hurried improvisation, saving the crew of Apollo 13 took years of preparation]
* [http://www.maniacworld.com/Apollo_13.htm Houston, We've Had a Problem] Audio of the Apollo 13 mission during its first moments of trouble
* Lovell, Jim; Kluger, Jeffrey (1994). ''Lost Moon: The Perilous Voyage of Apollo 13''. Houghton Mifflin. ISBN 0-395-67029-2.
* Lovell, Jim; Kluger, Jeffrey (1994). ''Lost Moon: The Perilous Voyage of Apollo 13''. Houghton Mifflin. ISBN 0-395-67029-2.
* Lattimer, Dick (1985). ''All We Did was Fly to the Moon.'' Whispering Eagle Press. ISBN 0-9611228-0-3.
* Lattimer, Dick (1985). ''All We Did was Fly to the Moon.'' Whispering Eagle Press. ISBN 0-9611228-0-3.
* [http://www.archive.org/details/HoustonWeveGotAProblem NASA film on the Apollo 13 mission, downloadable from ''archive.org'' (The Internet Archive)]
* [http://science.ksc.nasa.gov/history/apollo/apollo-13/apollo-13.html Summary of mission], NASA website
* [http://myweb.accessus.net/~090/as13.html Excerpts from the Apollo 13 Transcript]
* [http://www.history.com/minisite.do?content_type=Minisite_Generic&content_type_id=51796&display_order=6&sub_display_order=2&mini_id=51673 «Man, Moment, Machine» Apollo 13: Triumph on the Dark Side] a 2006 documentary on The History Channel


{{Шаблон:Програма «Аполлон»}}
{{Програма «Аполлон»}}
[[Категорія:Американські космічні кораблі]]
[[Категорія:Американські космічні кораблі]]
[[Категорія:1970 у науці]]
[[Категорія:1970 у науці]]

Версія за 15:12, 15 вересня 2015

Аполлон-13
Аполлон-13
Космічний корабель Аполлон-13
Ракета-носій «Сатурн-5 AS-508»
Місце запуску мис Кеннеді, Флорида, стартовий комплекс 39А
Тривалість польоту 5 діб 22 години 54 хвилина 41 секунда
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
Файл:AP12goodship.png
Аполлон-12
Аполлон-14

«Аполлон-13» — американський пілотований космічний корабель. Єдиний з серії космічних кораблів Аполлон, на якому відбулася аварія під час польоту до Місяця.

Метою польоту «Аполлона-13», як і двох попередніх кораблів серії «Аполлон» — Аполлон-11 і Аполлон-12, була висадка людей на поверхню Місяця і проведення наукових досліджень.

Загальна тривалість польоту корабля — 5 діб 22 години 54 хвилина 41 секунда.

Екіпаж

Екіпаж «Аполлона-13», зліва на право: Джеймс Ловелл, Джон Свайгерт, Фред Хейз.

Позивний екіпажу — Водолій.

Дублерний екіпаж

Запасний екіпаж

Опис

Апарат складався з триступеневої ракети-носія Сатурн-5 AS-508 (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсіку приладів, місячного модуля (LM-7), корабля Аполлон-11 («Блок II» № 109) у складі командного і службового відсіків, системи аварійного порятунку на старті.

Політ

Старт

Старт корабля успішно відбувся 11 квітня 1970 о 19:13 за Грінвічем з космодрому на мисі Канаверал. За стартом корабля з космодрому і навколишньої місцевості спостерігали понад 100 тис. осіб.

Перші дві доби польоту

Перші двоє діб польоту «Аполлона-13» минули без особливих подій.

Аварія

Пошкоджений службовий модуль «Аполлону 13», сфотографований з командного модуля після аварійного від'єднання
Місячний модуль «Акваріус», який виконував функцію рятувальної шлюпки, від'єднаний від командного модуля при наближенні до Землі
Інтер'єр місячного модуля — «поштова скринька» з каністрами з гідроксидом літію (розроблені для зменшення накопичування вуглекислого газу) призначені для системи життєзабезпечення командного модуля. Зміна була необхідною бо каністри місячного модуля були замалі для зменшення концентрації вуглекислого газу, виробленого трьома особами
"Houston, we've had a problem."
Свайгерт та Ловелл рапортують вибух 14 квітня 1970
При проблемах гляньте в довідку.

На третю добу польоту, 14 квітня 1970 о 3:07:53, коли корабель пролетів 330 тис. км, відбувся вибух кисневого балона і вихід з ладу двох з трьох батарей паливних елементів, які забезпечували електрику у відсіку екіпажу командного модуля («Одісей»). Джеймс Ловелл рапортував у Х'юстон про подію і відмітив, що з відсіку двигуна витікає газ, імовірно кисень, і створює імпульс, який відхиляє апарат. Внаслідок аварії висадка на Місяць стала неможливою, а життя самого екіпажу опинилося під загрозою.

В Центрі управління польотом було створено штаб з керівництва рятувальною операцією. «Аполлон-13» продовжував політ до Місяця вільною орбітою, оскільки тільки після обльоту Місяця міг лягти на зворотний курс — до Землі. Також було встановлено, що не можна включати головний маршовий двигун — він міг бути пошкоджений і міг вибухнути при спробі запуску. Ракетний двигун місячного корабля не був спроектований для тривалої роботи, для зупинки, розвороту та розгону корабля. Після аварії командний модуль екіпажу корабля «Аполлон-13» було відключено для економії енергії, необхідної при посадці на Землю. Було вирішено використати ресурси місячного корабля («Водолій» — посадковий і злітний ступені) — за розрахунками, при економії ресурсів їх повинно мало вистачити для повернення на Землю.

Перше коригування траєкторії

14 квітня о 8:42:43 двигун посадкового ступеня місячного модуля було увімкнуто на 34 секунди для першої корекції траєкторії. Однак, цієї корекції виявилося недостатньо. Розрахунки показали, що апарат вийде на траєкторію, яка закінчиться посадкою в Індійському океані поблизу Мадагаскару, де у США не було пошуково-рятувальних засобів (це 5 кораблів і 47 літаків, які були зосереджені у Тихому океані та в північній частині Атлантики). Політ за такою траєкторією був неоптимальним, оскільки тривав довше і ресурсів місячного модуля могло не вистачити.

Друге коригування траєкторії

Центром управління польотом 15 квітня о 2:40:31 за Грінвічем була подана команда на включення двигуна на 4 хвилини 23 секунди. Коригування було успішним, але уточнені розрахунки показали, що корабель пройде повз Землю на відстані приблизно 165 км і вийде на нову орбіту з апогеєм кількасот тис. км, політ якою був би дуже тривалим і астронавти могли загинути від нестачі ресурсів. Необхідна була ще одна корекція траєкторії корабля.

Кризи систем життєзабезпечення

  • О 5:30 вміст вуглекислого газу в атмосфері місячної кабіни підвищився до небезпечної для екіпажу межі. Патрони поглинання вуглекислого газу не були розраховані на таку тривалу роботу. Було вирішено підключити інші поглиначі — розташовані у відсіку екіпажу командного модуля. Але вентилятор, направлений на ці поглиначі, включити не було можливості внаслідок малих запасів енергії. Центр прораховував інші варіанти, експериментував. Нарешті вихід знайшли. Астронавти від'єднали від своїх скафандрів два шланги. Один з них провели від вентиляторів у місячній кабіні до виходу поглинача у відсіку екіпажу, а другий — від виходу поглинача у місячний відсік. Кріплення — клейка стрічка. Це дало позитивний ефект — вміст вуглекислого газу швидко зменшився і досяг прийнятного рівня.
  • О 23:10 перегрілася одна з хімічних батарей. На Землі змоделювали ситуацію — тривога виявилася помилковою — батарея працювала нормально, з ладу вийшов термодатчик.
  • Газ, який витікав з відсіку двигуна, закручував корабель і ускладнював наведення на Землю антени. Зв'язок з кораблем різко погіршився. За командою керівництва НАСА, було включено американський радіотелескоп, розташований в Паркса (Австралія).
  • 16 квітня, незадовго до третьої корекції траєкторії, підвищився тиск у одному з балонів з гелієм, спрацював запобіжний клапан, і газ, що витікав, став закручувати корабель з досить великою швидкістю. Це обертання ускладнювало корекцію траєкторії.
  • Недостача енергії на борту призвела до порушень теплового режиму. Оскільки обігрівачі вмикати не було можливості через брак енергії, температура в кабіні почала знижуватися і досягла 11 °C. Екіпаж почав мерзнути. Астронавтам здавалося, що в кабіні ще холодніше, ніж 11 °C — вони передали на Землю, що температура на кораблі всього 2—4 °С.

Третє коригування траєкторії

16 квітня о 4 годині 31 хвилині 28 секунд двигун місячного модуля було включено на 14 секунд — відбулася третя корекція траєкторії. Вимірювання показали, що кут входу апарата в атмосферу Землі не оптимальний, хоча й припустимий. Необхідна була ще одна, четверта корекція. Центр управління польотом вирішив скористатися двигуном системи орієнтації місячного модуля, з допомогою яких можна було трохи змінювати кут входу корабля в атмосферу.

Четверте коригування траєкторії

Четверта корекція успішно відбулася 17 квітня о 12:52:51. Двигуни орієнтації працювали 22 секунди.

За цей час на Землі інженери розробили спосіб одержання джерела енергії для запуску в дію бортового комп'ютера і всіх систем спускного модуля корабля (або командного відсіку). Для цього використали як джерело електроенергії ступені місячного корабля. Перед спуском місячний модуль відстикували.

Відстикування відсіку двигуна (сервісний модуль)

Ця звичайна у штатних умовах операція ускладнилася після аварії.

По-перше, було побоювання, що могли бути пошкоджені піротехнічні пристрої, які слугували для розриву зв'язків між відсіком двигуна і відсіком екіпажа.

По-друге, відсік двигуна після його відокремлення відводився з допомогою допоміжних двигунів, якими тепер не можна було скористатися.

По-третє, звільнений від відсіку двигуна корабель становив нерозраховану зв'язку відсіку екіпажа з місячною кабіною, міг виявитися динамічно нестійкою системою, стабілізація якої могла викликати додаткові серйозні труднощі.

Після відпрацювання на Землі різних варіантів було вирішено розвернути корабель на 45 градусів відносно напрямку руху корабля. Потім з допомогою двигунів системи орієнтації місячного модуля дати імпульс по осі корабля так, щоб він почав рухатися вперед відсіком двигуна. Після цього необхідно було здійснити підривання піротехнічних пристроїв і за допомогою системи орієнтації корабля надати йому імпульс в протилежному напрямку. Корабель і відсік двигуна в результаті розійдуться у різні боки. Незважаючи на складність процедури, о 13:14:48 відсік двигуна успішно відокремлено від корабля.

О 13:28 після відведення відсіку астронавти одержали можливість роздивитися його та сфотографувати. Вибухом було вирвано панель корпусу довжиною близько 4 м і шириною 1,5 м, пошкоджене сопло маршового двигуна. Службовий відсік було повністю виведено з ладу вибухом. Житловий відсік корабля не постраждав.

Відокремлення місячної кабіни

Наступна операція — відокремлення місячної кабіни від відсіку екіпажу. Ця процедура була нештатною. Але виконана вона була успішно за схемою, аналогічною відокремленню відсіку двигуна о 16:43. На цей момент в кабіні залишалося 20 кг води і 15 кг кисню. На період посадки кілька країн, зокрема СРСР, Великобританія і Франція, оголосили радіомовчання на робочих частотах екіпажу.

Приводнення

17 квітня о 17:53:45 відсік екіпажу «Аполлона-13» увійшов у атмосферу, а о 18:07:41 успішно приводнився за 7,5 км від авіаносця «Іводзіма». Всі члени екіпажу почувалися нормально і були відправлені літаком в Гонолулу на Гавайські острови. Астронавти і наземні служби Х'юстона за виявлені мужність та виключно високопрофесійну роботу були нагороджені найвищою громадянською нагородою США — «Медаллю свободи».

  • Команда «Аполлона-13» на палубі авіаносця Іводзіма після приводнення
    Команда «Аполлона-13» на палубі авіаносця Іводзіма після приводнення
  • Радість в центрі керування польотами
    Радість в центрі керування польотами
  • Успішне приводнення
    Успішне приводнення
  • Командний модуль, піднятий на палубу авіаносця
    Командний модуль, піднятий на палубу авіаносця

Окремі результати польоту

Політ «Аполлона-13» продемонстрував труднощі і небезпеки космічної експедиції і цим збільшив значення кораблів «Аполлон-11» і «Аполлон-12».

Успішне завершення польоту «Аполлон-13» розцінили як непересічний успіх, який продемонстрував адаптаційні можливості кораблів Аполлон, ефективність наземних служб у аварійній ситуації, високу кваліфікацію екіпажу і центру управління польотом. У зв'язку з необхідністю модифікації кораблів Аполлон старт корабля «Аполлон-14» було відкладено на 5 місяців.

Для убезпечення астронавтів від захворювань було вирішено зробити жорсткішими умови часткового карантину для астронавтів перед польотом.

Результати розслідування аварії

За висновками спеціальної комісії, яка розслідувала аварію, до неї призвела така послідовність подій:

1962 головною для командного модуля кораблів серії Аполлон фірмою North American Aviation (пізніше — North American Rockwell) при зміні технічного завдання на виготовлення кисневих бачків для відсіку двигуна, виданого субпідряднику фірмі Beech Aircraft, не була передбачена модифікація термостатів, спершу розрахованих на напругу 28 вольт, під стандартну для наземного обладнання стартового комплексу напругу в 65 вольт. Ця невідповідність не була помічена спеціалістами обох фірм і NASA.

У жовтні 1968 кисневий бачок номер 2 для рушійного відсіку корабля «Аполлон-13» на заводі фірми North American Rockwell впустили з невеликої висоти (приблизно 5 см). При цьому вірогідно було пошкоджено продувний штуцер. Цей факт не було доведено до осіб, які відповідали за передстартову підготовку корабля.

27 березня 1970, за два тижні до старту, під час репетиції запуску, в бачки було залито рідкий кисень. Після випробовувань рідкий кисень було витіснено з бачків стиснутим повітрям, яке подавалося через продувний штуцер. З бачка номер 2 внаслідок пошкодження витіснити кисень не вдалося. Вирішили включити нагрівачі в бачку — щоб газифікувати кисень, а газ стравити з бачка. До нагрівачів підвели струм напругою 65 вольт. Після досягнення певної температури при роз'єднанні контактів між ними виникла електрична дуга, яка викликала зварювання контактів, замкнувши їх. Термостати припинили виконувати свою роль і температура в бачку (про що оператори не підозрювали) досягла величини, при якій ізоляція відшарувалася з проводів, що вели до вентиляторів, які перемішували кисень у бачку.

На третю добу польоту корабля «Аполлон-13» при включенні вентиляторів відбулося коротке замикання оголених проводів, від іскри в кисневій атмосфері загорілася тефлонова ізоляція бачка. Полум'я по ізоляції досягло головної частини бачка, де в нього входить жмут проводів. Загорілась ізоляція цих проводів, у результаті цього було пропалено отвір, куди почав під високим тиском витікати рідкий кисень. Газ зірвав панель відділення 4 відсіку двигуна і пошкодив кисневий бачок номер один.

Витрати на модифікацію корабля «Аполлон-14» задля запобігання подібної аварії становили близько 15 млн доларів США.

«Х'юстон, у нас проблема…»

Х'юстон, у нас проблема (англ. Houston we have a problem) — Початкове повідомлення про проблему, яка загрожувала життю астронавтів місії Аполлона 13, нині повідомлення про помилку (несправність) з гумористичним відтінком.

Майже ця фраза була використана для передачі на землю повідомлення про несправність.

Свайгерт: Гаразд, Х'юстон, у нас тут проблема
Дюк: Це Х'юстон. Повторіть, будь ласка.
Ловелл: Х'юстон, маємо проблему. Перевантаження у головній шині Бі.

Оригінальний текст (англ.)

Swigert: Okay, Houston, we've had a problem here.
Duke: This is Houston. Say again please.
Lovell: Houston, we've had a problem. We've had a main B bus undervolt.

Фраза була використана пізніше слоганом фільму «Apollo 13». Ця фраза фільму найбільше запам'яталася глядачам, попри те, що вона була трохи змінена.

Е-е-е, це Х'юстон. Е-е-е, повторіть, будь ласка?
Х'юстон, у нас проблема. Перевантаження у головній шині Бі.

Оригінальний текст (англ.)

Uh, this is Houston. Uh, say again, please?
Houston, we have a problem. We have a main bus B undervolt.

Фраза згодом неодноразово зустрічалася в пресі та на телебаченні, посіла 50-те місце за популярністю фраз з американських кінофільмів.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Apollo 13

Посилання

Космічні місії США за програмою «Аполлон»
Ракети-носії
Емблема програми «Аполлон»
Емблема програми «Аполлон»
Випробування ракет-носіїв
SA-1 · SA-2 · SA-3 · SA-4 · SA-5 · AS-203
Випробування системи порятунку на старті
Випробування макету космічного корабля
AS-101 · AS-102 · AS-103 · AS-104 · AS-105
Безпілотні польоти
Польоти навколо Землі
Польоти навколо Місяця
Польоти з висадкою на Місяць
Невдалі польоти
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аполлон-13&oldid=16744894