Бадахшан (провінція): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 147: Рядок 147:
| [[Зебак]] || align="center"| 12 || [[Зебак (місто)|Зебак]] || align=right| 7,000
| [[Зебак]] || align="center"| 12 || [[Зебак (місто)|Зебак]] || align=right| 7,000
|-
|-
| [[Ішкашим]] || align="center"| 8 || [[Ішкашим (місто)|Ішкашим]] || align=right| 11,000
| [[Ішкашім]] || align="center"| 8 || [[Ішкашим (місто)|Ішкашим]] || align=right| 11,000
|-
|-
| [[Кішим]] || align="center"| 9 || || align=right| 63,000
| [[Кішим]] || align="center"| 9 || || align=right| 63,000

Версія за 13:16, 2 травня 2017

Бадахшан

дарі بدخشانBadaxšān, пушту بدخشان‎)

Провінція
Адм. центр Файзабад
Країна Афганістан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Тахар, Хайбер-Пахтунхва ?
Офіційна мова Дарі, пушту
Населення
 - повне 823 000
 - густота 19,7
Етнікон Таджики, памірці, киргизи, узбеки
Площа
 - повна 44 059 км²
Висота
 - максимальна 3669 м
 - мінімальна 3669 м
Часовий пояс +4:30
Губернатор Shah Waliullah Adeebd
Код ISO 3166-2 AF-HEL

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Бадахшан

Бадахша́н (дарі بدخشانBadaxšān, пушту بدخشان‎, тадж. Бадахшон) — провінція на північному сході Афганістану. Частина історичної області Бадахшан. Площа становить 44 059 км². Населення за даними 2007 року — близько 823 000 чоловік. Столиця — місто Файзабад.

Етимологія

Назву провінції надали Сасаніди, утворено від слова badaxš (їхній офіційний титул).

За іншою версією назва провінції походить ід авест. «barź-: bŗź-: barəšnu-» — 'висота, вершина'[1]

Найвірогіднішою є версія походження від давньоперс. «patiōxšana» — „верхів'я Вахша“. У давнину назву «Вахш» носила вся річка Амудар'я, яка в античних джерелах згадується під назвою «Oxos», що є грецькою передачею назви «Вахш». Як назва річки й області Вахш або Вахшу згадується також у священній книзі зороастрійців «Авеста» й у стародавніх санскритських текстах[2].

Історія

У давнину через Бадахшан проходив Великий шовковий шлях.

Бадахшан і Панджшер були єдиними провінціями, які не контролювались талібами.

Географія

Провінція межує з Гірсько-Бадахшанською автономною областю й Хатлонською областю Таджикистану (на півночі й північному заході відповідно), з Пакистаном (на південному сході), з Китаєм (на крайньому сході), а також із афганськими провінціями Тахар (на заході), Панджшер (на південному заході) й Нурістан (на півдні). Далеко на схід від основної частини Бадахшану лежить довгий та вузький Ваханський коридор. Велика частина провінції зайнята гірськими хребтами Гіндукуша й Паміра.

Звичайна для провінції рослинність включає луки й березові ліси. Для більш високогірних районів характерні альпійські луки й гірські пустелі. На південь від Файзабада територія є напівпустелею, основною рослинністю в якій є колючі чагарники й акації.

Економіка

У шахтах на півдні сучасної провінції з давніх часів видобувались лазурити. Останні геологічні дослідження показали також наявність у Бадахшані родовищ іншого коштовного каміння, зокрема — смарагдів і рубінів. Незважаючи на величезні запаси корисних копалин у надрах, нині Бадахшан є одним з найбідніших куточків світу. Практично єдиним джерелом прибутку є вирощування опіумного маку.

Провінція відзначається одним з найвищих рівнів материнської смертності у світі; це пов'язано, головним чином, з майже повною відсутністю інфраструктури охорони здоров'я, важкодоступністю багатьох поселень та найсуворішими зимами в країні.

Населення

Більшу частину населення складають таджики, які розмовляють на дарі. Окрім того, тут проживають народи, які розмовляють памірськими мовами: шугнанською, мунджанською, ішкашимською, ваханською. Є невеликі групи узбеків, киргизів та пуштунів. Велика частина населення — мусульмани-суніти, хоч частина памірських народів сповідує ісмаїлізм. Дані про населення Бадахшану є доволі неточними й сильно розрізняються від джерела до джерела.

Райони

Карта провінції Бадахшан
Райони провінції Бадахшан
Назва Карта # Центр Населення[3]
Арганджа 6 12,000
Аргу 6 45,000
Баарак 7 Баарак 14,000
Вардудж 7 17,000
Вахан 13 13,000
Дарайм 6 65,000
Дарваз 1 21,000
Дарвазі Бала 1 11,000
Джурм 10 3,000
Зебак 12 Зебак 7,000
Ішкашім 8 Ішкашим 11,000
Кішим 9 63,000
Кохістан 7 12,000
Куран-ва-Мунджан 11 Куран-ва-Мунджан 8,000
Куф-Аб 2 16,000
Рагистан 4 Рах 37,000
Тагаб 6 22,000
Тішкан 9 23,000
Файзабад 6 Файзабад 46,000
Хахан 2 Хахан 14,000
Хаш 10 48,000
Шахрі-Бузург 5 Шахрі-Бузург 42,000
Шикі 6 26,000
Шохада 7 31,000
Шугнан 3 24,000
Яван 4 27,000
Ямган 7 20,000
Яфталі Суфла 6 39,000

Примітки

  1. В. С. Расторгуєва, Д. І. Едельман. Этимологический Словарь Иранских Языков. Том 2. РАН. М., 2003. стор. 116–122: «Сюди ж відносять топоніми: тадж. Badaxšān, Balaxšān; сарикольське Varšide (Варшиде) — назва центрального поселення в Сариколі.»
  2. Ш. С. Камаліддінов. Историческая география Южного Согда и Тохаристана по арабоязычным источникам IX — начала XIII вв. (рос.)
  3. 1 Badakhshan