Географія Афганістану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Афганістану
Географічне положення Афганістану
Географічне положення Афганістану
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Південна Азія
Координати 33°00′ пн. ш. 65°00′ сх. д. / 33.000° пн. ш. 65.000° сх. д. / 33.000; 65.000
Територія
Площа 652 230 км² (41-ше)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 0 км
Державний кордон 5987 км
Рельєф
Тип гірський
Найвища точка гора Ношак (7485 м)
Найнижча точка Аму-Дар'я (258 м)
Клімат
Тип субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Гільменд (1150 км)
Найбільше озеро Водосховище. Каджакі (2 мільярди кубічних метрів км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, кам'яне вугілля, руди кольорових металів, тальк, барит, сірка, залізні руди, кам'яна сіль, коштовне каміння, родючі ґрунти
Стихійні лиха землетруси, повіді, посухи
Екологічні проблеми деградація земель, перевипасання, спустелювання

Афганістан — центральноазійська країна, що лежить у глибині континенту й не має виходу до вод Світового океану . Загальна площа країни 652 230 км² (41-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 652 230 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни трохи більша за площу території України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Ісламська Республіка Афганістан, Афганістан (пушту افغانستان‎)[2]. Назва країни походить від етноніма афгані та перського стан — країна, як назва території, що заселена афганцями[3]. Або ж від санскритського виразу Упа Гана Стан — земля об'єднаних племен. Уперше зустрічається в XIV столітті[3].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Карта Афганістану від ООН (англ.)
Порівняння розмірів території Афганістану та США

Афганістан — центральноазійська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на північному сході з Китаєм (спільний кордон — 91 км); на заході з Іраном (921 км); на півдні й сході з Пакистаном (2670 км); на півночі з Таджикистаном (1357 км), Туркменістаном (804 км), Узбекистаном (144 км). Загальна довжина державного кордону — 5987 км[1]. Афганістан не має виходу до вод Світового океану[4][5].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Афганістані

Час у Афганістані: UTC+4,5 (+2,5 години різниці часу з Києвом)[6].

Геологія[ред. | ред. код]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Афганістану багаті на ряд корисних копалин: природний газ, нафту, кам'яне вугілля, мідь, хроміти, тальк, барит, сірку, свинець, цинк, залізну руду, кам'яну сіль, коштовне каміння[7].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Вулканізм[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Середні висоти — 1884 м; найнижча точка — уріз води Аму-Дар'ї (258 м); найвища точка — гора Ношак (7485 м). Високі гори та плоскогір'я займають майже 80 % території Афганістану. Північно-східну частину країни перетинає Гіндукуш — одна з найбільших гірських систем світу (висотою понад 7000 м). У північно-західних районах Афганістану простягаються хребти Паропамізу (до 4231 м). Між ними і Гіндукушем — складна система Хазараджат (до 5143 м). На сході й південному сході — Сулейманові гори. Між відрогами Гіндукушу і Сулеймановими горами розташоване широке Газні-Кандагарське плоскогір'я (понад 2000 м).

Рівнини займають головним чином південно-західні і крайні північні райони Афганістану (близько 20 % території). На південно-західних рівнинах — пустелі: піщана — Регістан, переважно глиняста — Дашті-Марго (Дашті-Маркох).

Клімат[ред. | ред. код]

Територія Афганістану лежить у субтропічному кліматичному поясі[8]. Влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду[9]. Клімат більшості районів Афганістану різко континентальний, сухий, з великим коливанням річних і добових температур. У горах бувають суворі зими, коли сніг тримається 7—8 місяців. Літо в горах прохолодне. На рівнинах зима м'яка, літо жарке. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, пересічні температури січня 0…+5°C, липня від +25…+30 °C, можливе випадіння снігу[9]. Опадів випадає мало: в більшій частині Афганістану середня річна кількість — 350 мм на сході, в горах — близько 800 мм, в пустелях — менше 100 мм.

Афганістан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 65,33 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 32080 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Афганістану

Річки країни належать безстічним областям Центральної Азії. Найважливіші річки: Амудар'я (протікає на кордоні з Таджикистаном, Пяндж, Мургаб, Геріруд, Гільменд, Кабул.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Афганістану

Найбільші озера: Абі-Істада.

Солончаки[ред. | ред. код]

Льодовики[ред. | ред. код]

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Афганістану

Земельні ресурси Афганістану (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 58,1 %,
    • орні землі — 11,9 %,
    • багаторічні насадження — 0,2 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 46 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 2,1 %;
  • інше — 39,8 %[1].

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Афганістану

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Голарктичної області, рівнинні пустельні території заходу — до Ірано-Турецької провінції Середземноморської підобласті, гори північного сходу й хребет Гіндукуш — до Нагірно-Азійської провінції Центральноазійської підобласті[9].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Афганістан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Афганістану можна розділити на 3 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

  • Гіндукуш. Крайня південна область Центральноазійської гірської країни, що займає північно-східну частина країни. Морфоструктурно це високий глибово-складчастий гірський хребет. Помірний сезонно посушливий клімат. Ландшафти субтропічних постійно вологих приокеанічних лісів і альпійських лук високогір'їв на заході; субтропічних рідколісь і степів високогір'їв у центральній частині; субтропічних пустель високогір'їв на сході.
  • Центральні гори. Північні окраїнні гори східної області Іранської нагірної країни. Морфоструктурно це середньовисотні й високі глибово-складчасті гори гімалайсько-альпійської системи — Банді-Туркестан, Сафед-Кох, Кохі-Баба, Середньо-Афганські гори, Паропаміз. Субтропічний сезонно посушливий клімат. Ландшафти субтропічних рідколісь і степів високогір'їв, субтропічних степів і пустель високогір'їв.
  • Південно-східні плоскогір'я. Займає південно-східну частину Афганістану. Східна область Іранської нагірної країни (Центрально-Іранське плоскогір'я). Морфоструктурно це середньовисотні складчасті плоскогір'я — Сістан, Регістан. Засолені ґрунти області внутрішнього епізодичного стоку. Субтропічний посушливий клімат. Ландшафти субтропічних лісів, степів і лук високогір'їв на заході; субтропічних пустель і напівпустель, субтропічних рідколісь і степів високогір'їв у центрі й на сході. Оази.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Afghanistan, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. а б Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 19 March. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Афганістан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океані, 2014.
  9. а б в ФГАМ, 1964.
  10. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]