Шугнанська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шугнанська мова
Поширена в  Афганістан[1] і  Таджикистан[2]
Регіон Гірський Бадахшан
Бадахшан
Носії 60 000 осіб
Писемність арабська абетка[3], кирилиця[3], латинське письмо[3] і Shughni writing systemd
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 sgh

Шугнанська мова — мова шугнанців. Відноситься до східно-іранської групи іранських мов. Поширена в Шугнанському, Рушанському та Мургабському районах Гірно-Бадахшанської АТ Таджикистану (90 тис. шугнанців за даними 1999) та Афганістані.

Писемність[ред. | ред. код]

Перший варіант шугнанского алфавіту (1931)

Писемність на шугнанській мові створена в 1931 на основі латинського алфавіту, хоча відомі шугнанські тексти початку XX століття, записані арабською графікою. Через кілька років алфавіт був реформований та прийняв такий вигляд:

A a B в C c Ç ç Ꞓ ꞓ D d Đ đ F f
G g Ƣ ƣ H̡ h̡ I i J j K k L l M m
N n O o Ө ө P p Q q R r S s Ş ş
T t Ѣ ѣ U u V v W w X x X̵ x̵ H h
Z z Ƶ ƶ З з

До 1938 видавалися підручники, газети та інша література. Потім, до кінця 1980-х шугнанська мова не мала писемності. Зараз обмежено використовується алфавіт на основі кирилиці. Окремі матеріали на шугнанській публікуються в газетах Бадахшон, Ма'ріфат, Фарҳангі Бадахшон.

Алфавіт з підручника шугнанської мови[4]

А а Ā ā б б в в В̌ в̌ г г Ғ ғ Г̌ г̌
Ғ̌ ғ̌ д д Д̌ д̌ е е е е Ж ж з З З̌ з̌
І і Ӣ ӣ Й ї К к Қ қ л л м м н н
Про про П п р р с з т т Т̌ т̌ у у Ӯ ӯ
У̊ у̊ ф ф х х Ҳ ҳ Х̌ х̌ Ц ц Ч ч Ҷ ҷ
Ш ш ь е е

Алфавіт за даними книги «Мови Російської Федерації та сусідніх держав»[5]

а а Ā ā б б в в В̌ в̌ г г Ғ ғ Г̌ г̌
Д д Д̌ д̌ Ē ē Ê ê Ж ж з З Ҙ ҙ і і
Ӣ ӣ й ї К к Қ қ л л м м н н Про про
П п р р З з т т Т̌ т̌ У у Ӯ ӯ У̊ у̊
Ф ф Х х Ҳ ҳ Х̌ х̌ ц ц ч ч Ҷ ҷ Ш ш
ь ь

Лексика[ред. | ред. код]

Незважаючи на те, що лексика шугнанської мови має багато спільного з лексикою інших східноіранських мов, багато лексичних одиниць є лише в ній і в спорідненій сарикольській, але відсутня в інших східноіранських мовах (ваханська, пушту, авеста).

Порівняльна таблиця лексики семи іранських мов[6]
Українська переклад Фарсі таджицька Шугнанська Рушанська Сарикольська Ваханська Пушту Авестійська
син pesær (پسر) pisar (писар) puts puc pɯts putr zoj putra
вогонь ɒtiʃ (اتش) otaʃ (Оташів) joːts yuc juts rɯχniɡ wor âtar
вода ɒb (اب) ob (про) xats xats xats jupk obə aiwyô, ap
кисть руки dæst (دست) dast (даѕт) ðust ðost ðɯst ðast lɑs zasta
ступня pɒ (پا) po (по) poː ð pu:ð peð puð pɯð pxa, pʂa
зуб dændɒn (دندان) dandon (дандон) ðinðʉn ðinðon ðanðun ðɯnðɯk ɣɑx, ɣɑʂ ?
око tʃæʃm (چشم) tʃaʃm (Чашма) tsem cam tsem tʂəʐm stərɡa chashman
кінь æsb (اسب) asp (асп) voː rdʒ ​​ vurdʒ vurdʒ jaʃ ɑs aspa
хмара æbr (ابر) abr (абр) abri abr varm mur uriədz ?
пшениця gændom (گندم) gandum (гандум) ʒindam ʒindam ʒandam ɣɯdim ɣanəm ?
м'ясо ɡuʃt (گوشت) ɡuʃt (гушт) ɡu ːxt ɡu ːxt ɡɯxt ɡuʂt ɣwəxa, ɣwəʂa ?
багато besjɒr (بسيار) bisjor (бісер) lap,fana ghak,fana pɯr təqi ɖer, pura paoiri, paoirîsh, pouru
високий bolænd (بلند) baland (баланди) biland biland bɯland bɯland lwəɻ berezô, berezañt
далеко dur (دور) dur (дур) ðar ðar ðar ðir ləre dûra, dûrât
хороший χub (خوب) χub (Хуб) baʃand bashand tʃardʒ baf xə, ʂə vohu
малий kutʃik (كوچك)) χurd (Хурд) dzul bucik dzɯl dzəqlai ləɡ, ləʐ ?
говорити goft (گفت) guft (гуфт) lʉvd luvd levd xənak wajəl aoj-, mrû-, sangh-
робити kærd (كرد) kard (кард) tʃi ːdow tʃigo tʃeiɡ tsərak kawəl kar-
бачити did (ديد) did (дид) wiːnt wuːnt wand winɡ winəm dî-

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ScriptSource - Afghanistan
  2. ScriptSource - Tajikistan
  3. а б в Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 2022. — ISSN 1946-9675
  4. Аламшо М., Карамшо Д. Хуг̌ну̊ни зив̌. — Хоруғ : «Помир», 2000. — С. 134.
  5. Шугнанский язык // Языки Российской Федерации и соседних государств. — М : «Наука», 2005. — Т. 3. — 606 с. — 1200 прим. — ISBN 5-02-011237-2.
  6. Gawarjon (高尔锵/Gāo Ěrqiāng). Outline of the Tajik language (塔吉克语简志/Tǎjíkèyǔ Jiǎnzhì). — Beijing : Nationalities Publishing House, 1985.

Література[ред. | ред. код]

  • І. І. Зарубін. Шугнанскіе тексти та словник. М.-Л.,1960;
  • Şamвizodāt M.B. Xugnөni alifbә. Ƣullajen çāt. Sitalinobod — Toşkand 1931
  • Şamвizoda Çamşed. Alifbe. Awalөn sol çat. Stalinobod, 1937
  • Карамшоев. Шугнанско-російський словник. 3 вип. М., 1988–1999.

Посилання[ред. | ред. код]

Wikimedia Incubator
Wikimedia Incubator

Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Шугнанська мова