Кобринське князівство: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
Кобринським князівством володіли сини і онуки великого князя литовського [[Ольгерд]]а. Першими кобринськими князями є Федір Ольгердович Ратненський, і його син, [[Роман Федорович]]. У [[1404]] році права Романа на Кобрин підтвердив великий князь литовський [[Вітовт]]. У 1516 р. померла остання представниця [[Кобринські|кобринської династії]], Анна Семенівна, |
Кобринським князівством володіли сини і онуки великого князя литовського [[Ольгерд]]а. Першими кобринськими князями є Федір Ольгердович Ратненський, і його син, [[Роман Федорович]]. У [[1404]] році права Романа на Кобрин підтвердив великий князь литовський [[Вітовт]]. У 1516 р. померла остання представниця [[Кобринські|кобринської династії]], Анна Семенівна, Кобринське князівство було долучене до [[Підляшшя|Підляського воєводства]], а з 1566-го року до [[Берестейське воєводство (Литва)|Берестейського]]. |
||
== Князі == |
== Князі == |
||
* [[Федір Ольгердович]] (1387—1394)<ref> |
* [[Федір Ольгердович]] (1387—1394)<ref>Войтович, 2000.</ref> |
||
* [[Роман Федорович]] (1394—1416) |
* [[Роман Федорович]] (1394—1416) |
||
* Семен Романович (1416—1455) |
* [[Семен Романович Кобринський|Семен Романович]] (1416—1455) |
||
* Іван Семенович (1455—1491) |
* [[Іван Семенович Кобринський|Іван Семенович]] (1455—1491) |
||
* Анна Семенівна (1491—1516) |
* [[Анна Семенівна Кобринська|Анна Семенівна]] (1491—1516) |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 14:20, 11 лютого 2018
Кобринське князівство — удільне князівство XІV–XVI ст.ст., залежне від Великого князівства Литовського, з центром у Кобрині.
Виникнення князівства
Кобринська волость була розташована на півночі Волинської землі, і входила до складу Галицько-Волинської держави. У 1349 р. польський король Казимир ІІІ здійснив похід проти князя Волинського і Галицького Любарта-Дмитра і захопив значну частину його земель, в тому числі й Кобрин. Однак згодом Любарт за підтримки братів, зумів відвоювати більшість своїх володінь — Берестейщину, Підляшшя і Володимирську землю. Близько 1352 р. він надав Кобринську і Ратненську волості своєму племіннику Федору Ольгердовичу. Відтоді Кобринська земля стала окремим удільним князівством, залежним від Великого князя Литовського.
В наші часи територія Кобринського князівства знаходиться у складі Республіки Білорусь. В етнографічному плані територія князівства відноситься до українського етнокультурного регіону Берестейщина.
Історія
Кобринським князівством володіли сини і онуки великого князя литовського Ольгерда. Першими кобринськими князями є Федір Ольгердович Ратненський, і його син, Роман Федорович. У 1404 році права Романа на Кобрин підтвердив великий князь литовський Вітовт. У 1516 р. померла остання представниця кобринської династії, Анна Семенівна, Кобринське князівство було долучене до Підляського воєводства, а з 1566-го року до Берестейського.
Князі
- Федір Ольгердович (1387—1394)[1]
- Роман Федорович (1394—1416)
- Семен Романович (1416—1455)
- Іван Семенович (1455—1491)
- Анна Семенівна (1491—1516)
Примітки
- ↑ Войтович, 2000.
Джерела
- Кобринське князівство//Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів: Афіша, 1996.
- Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2000. — 649 с.