Волинське князівство
| Волинське князівство | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| складова Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Великого князівства Литовського, Велике князівство Руське (1432—1435) | |||||||||
| |||||||||
| Столиця | Володимир, Луцьк | ||||||||
| Мови | Давньоруська | ||||||||
| Релігії | Православ'я | ||||||||
| Форма правління | монархія | ||||||||
| князь, великий князь | |||||||||
• 1154 — 1169 | Мстислав II Ізяславич | ||||||||
• 1199 — 1205 | Роман Мстиславич | ||||||||
• 1340 — 1366 | Любарт Гедемінович | ||||||||
| Історія | |||||||||
• Засновано | 988 | ||||||||
• Ліквідовано | 1452 | ||||||||
| Населення | |||||||||
| |||||||||
за темою: Волинське князівство | |||||||||

Волинське князівство або Володимирське князівство — західне руське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Володимирі. Утворилося на землях племінного союзу волинян, які в Х ст. були приєднані до складу Київської Русі. Займало територію по Бугу, Стиру, Горині й правих притоках Прип'яті.
Першим князем у 988 році став син Володимира Святославича Всеволод.
В 1084 від Волинського князівства відокремився Перемиський уділ, де княжий стіл зайняв Рюрик Ростиславич.
В 1154 розділилося на Володимирське і Луцьке князівства. Далі історія Волинського князівства зосереджується у Володимирському князівстві, на чолі якого став Мстислав II Ізяславич. Наприкінці 1160-х років воно було поділене між його синами. У другій половині XII ст. Волинсько-Володимирське князівство перетворюється на одне з найсильніших у Давній Русі. Найбільшої могутності воно досягло за князювання Романа Мстиславича (1170—1205), коли Роман Мстиславич об'єднав Володимирське князівство з Галицьким. Луцьке князівство залишалося напівсамостійним до 1228, коли увійшло до Волинського князівства Василька Романовича — складової частини Волинсько-Галицького князівства.
| Володимирські князі | ||
|---|---|---|
| Князь | Роки | Примітки |
| Всеволод I Володимирович | 987–1013 | |
| Святослав Ярославич[джерело?] | ?1013—1054 | |
| Ігор Ярославич | 1054—1057 | |
| Ростислав Володимирович | 1057–1060 | |
| Олег Святославич | 1074–1077[1] | |
| Ярополк Ізяславич | 1078-1087 | осаджений Всеволодом за участь у війні зі Святославовичами |
| Давид Ігорович | 1087–1099 | отримав в уділ від Всеволода; позбавлений володіння на витечівському з'їзді |
| Мстислав I Святополкович | 1099 | |
| Ярослав Святополкович | 1100–1118 | по смерті брата |
| Роман I Володимирович | 1118–1119 | посаджений батьком Володимиром Мономахом |
| Андрій I Добрий | 1119–1135 | по смерті брата |
| Ізяслав I Мстиславич | 1135–1141 | |
| Святослав ІІІ Всеволодович | 1141–1146 | |
| Володимир I Андрійович | 1146–1149 | |
| Святополк Мстиславич | 1149 | поступився братові |
| Ізяслав I Мстиславич | 1149–1151 | вдруге; перейшов до Переяслава |
| Святополк Мстиславич | 1151–1154 | вдруге |
| Володимир II Мстиславич | 1154–1157 | по смерті брата |
| Мстислав II Ізяславич | 1157–1170 | |
| Святослав III Мстиславич | 1170–1173 | |
| Роман II Мстиславич | 1173–1188 | |
| Всеволод II Мстиславич | 1188 | |
| Роман II Мстиславич | 1188–1205 | вдруге |
| Данило I | 1205–1206 | |
| Святослав IV Ігоревич | 1206–1207 | |
| Данило I | 1207–1208 | вдруге |
| Олександр I Всеволодич | 1208–1215 | |
| Данило I | 1215–1238 | втретє |
| Василько Романович | 1238–1269 | від брата |
| Володимир III | 1269–1288 | по смерті батька |
| Мстислав III Данилович | 1288–1292 | по смерті двоюрідного брата |
| Лев I | 1292–1301 | по смерті брата |
| Юрій I Львович | 1301–1308 | по батькові |
| Андрій II та Лев II | 1308–1323 | по батькові |
| Володимир IV | 1323–1325 | по батькові |
| Юрій-Болеслав Тройденович | 1325–1340 | запрошений боярами |
| Любарт | 1340–1366 | ще в 1325 отримав Східню Волинь |
| Олександр II Коріятович | 1366–1370 | |
| Любарт | 1370–1384 | вдруге |
| Федір Любартович | 1384–1390 | |
| Федір Любартович | 1431 | вдруге |
| Свидригайло Ольгердович | 1440–1452 | титулувався як Великий князь |
- ↑ Войтович 2000.
- Л. В. Войтович. Волинська земля князівських часів (X–XII ст.) // Проблеми історичної географії України. — К.: Наукова думка, 1991. — C.10—23.
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Котляр М. Ф. Волинське князівство [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 610. — ISBN 966-00-0734-5.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Волинське князівство [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-7492-00-1.
- Володимиро-Волинське князівство [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-7492-00-1.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Історичні держави України
- Незавершені статті з колишніх держав
- Колишні монархії Європи
- Держави і території, засновані 987
- Держави і території, зниклі 1452
- Засновані в Європі 987
- Засновані в Україні 1154
- Волинське князівство
- Українські князівства
- Галицько-Волинське князівство
- Зникли в Україні 1452
- Середньовічні держави України