Складчастість (геологія): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 158: Рядок 158:
== Література ==
== Література ==
* {{МГЕ}}
* {{МГЕ}}
* {{ref-uk}} {{книга |автор =Лазаренко Э. А. |частина = |посилання частина = |заголовок =По вулканическим Карпатам : Путеводитель |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Ужгород|Ужгород}} |видавництво = Карпати |рік =1978 |сторінок =96 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Лазаренко Э. А. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор =Лазаренко Э. А. |частина = |посилання частина = |заголовок =По вулканическим Карпатам : Путеводитель |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Ужгород|Ужгород}} |видавництво = Карпати |рік =1978 |сторінок =96 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Лазаренко Э. А. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор = [[Короновський Микола Володимирович|Короновский Н. В.]], [[Ясманов Микола Олександрович|Ясманов Н. А.]] |частина = |посилання частина = |заголовок =Геология: учебник для студ. высш. учеб. заведений |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво =Издательский цент «Академия» |рік =2011 |сторінок =448 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn=978-5-7695-7793-2 |ref =Короновский и Ясманов}}
* {{ref-ru}} {{книга |автор = [[Короновський Микола Володимирович|Короновский Н. В.]], [[Ясманов Микола Олександрович|Ясманов Н. А.]] |частина = |посилання частина = |заголовок =Геология: учебник для студ. высш. учеб. заведений |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво =Издательский цент «Академия» |рік =2011 |сторінок =448 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn=978-5-7695-7793-2 |ref =Короновский и Ясманов}}



Версія за 11:03, 3 липня 2019

Складчастість (англ. folding) — порушення нормального залягання геологічних пластів без розриву їхньої суцільності, але з утворенням складок[1].

Загальний опис

Процес деформації шарів земної кори без порушення їхньої суцільності (без розриву), що відбувається під впливом тектонічних рухів і почасти екзогенних процесів і веде до виникнення в пластах гірських порід вигинів (складок) різного масштабу і форми.

У глобальному масштабі процес складкоутворення має безперервно-переривчастий характер і веде до утворення складчастих областей і гірських складчастих систем різної висоти і протяжності .

Протягом геологічної історії Землі виділяється кілька періодів посилення складкоутворення, званих епохами складчастості або тектогенезу .

Різновиди складчастості

Давні складчастості

Регіональні складчастості за континентом та їхній приблизний вік.

Вік орогенезів (складчастостей) подано в дужках в млн років тому, від початку до закінчення активної фази. Знаком тильди позначено приблизний вік найбільшої тектонічної активності.

Європа Азія Африка Північна Америка Південна Америка Австралія і Океанія Антарктида
Альпійська складчастість
(кайнозой, 0–60)
Елладська Гімалайська Пасаденська (0–2)
Ларамійська (40–70)
Андська (0–200) Кайкурська (0–24)
Мезозойська складчастість
(юра – палеоцен, 60–145)
Карпатська
Кіммерійська (60–150)
Катайзійська
Дабісульська
Кіммерійська
Колимська
Ларамійська (40–70)
Сев'єрська (50–140)
Невадійська (145—155)
Акадійська (50–375)
Андська (0–200) Рангітатська (99–142)
Герцинська складчастість
(перм – юра, 145—260)
Антлерська
Овачитська
Акадійська (50–375)
Хантер–бовенська[en] (225—260)
Каледонська складчастість
(силур – перм, 260—410)
Уральська (250—323) Уральська (250—323) Мавританська (270—320) Сономська (240—270)
Аллеганська (260—325)
Іннуїтська (~345)
Акадійська (50–375)
Східногренландська (350—650)
Гондванійська (250—300)
Токоська (300—330)
Алісспринзька (300—450)
Канімбланська (~318)
Тухуайська (330—370)
Байкальська складчастість
(кріогеній – силур, 650—410)
Тіманська (550—620)
Галицька (550—650)
Кадомська (550—650)
Алтайська
Байкальська (550—650)
Куунзька (530—570)
Дамарська (480—580)
Східноафриканська (620—750)
Замбезійська (520—890)
Панафриканська (530—1000)
Таконська (440—550)
Східногренландська (350—650)
Фаматійська (460—490)
Пампаська (525—555)
Бразильська (530—1000)
Теравстралійська (300—1000)
Алісспринзька (300—450)
Деламерійська (514—510)
Лахленська (440—540)
Петерманська (535—550)
Роська (~480–550)
Бірдморська (620—633)

(тоній – кріогеній, 650—1000)
Дальсландська (950—1000)
Свеконорвезька (900—1250)
Східноафриканська (620—750)
Замбезійська (520—890)
Панафриканська (530—1000)
Мозамбіцька (650—1000)
Ірумідська (900—1000)
Карірівелоська
Бразильська (530—1000)
Теравстралійська (300—1000)
Едмундіанська (850—920)


(ранній – середній протерозой, 1000—2500)
Свеконорвезька (900—1250)
Готська (1500—1750)
Карельська (1750—1900)
Свекофенська (1700—2000)
Араваллійська Кібарська (1000—1400)
Ебурнійська (2000—2200)
Гренвільська (1000—1300)
Мазатзальська (1650—1675)
Явапайська (1700—1710)
Іванпаська
Бігскайська (~1770)
Пенокеанська (1840—1850)
Гудзонська (1800—2000)
Вупмейська (1900—2100)
Сансасійська (1100—1465) Оларіанська
Капрікорнська
Масгрейвська (~1080)
Ісанська (~1600)
Караранська (~1650)
Мангарунська (1620—1680)
Олбані–фрезерська (1020—1710)
Япангкузька (~1765)
Кімбанська (1700—1845)
Баррамундійська (1800—1870)
Гленбурзька (1920—2005)
Сліфордська (2420—2440)
Німродська (1000 ± 150)
Ранньорукерська (1700—2000)
Архейська складчастість
(архей, 2500–4000)
Лопіанська (2600—2900)
Саамська (2900–3100)
Алгоманська (2500—2700)
Лаврентіївська
Трансамазонська Інсельська (2650 ± 150)
Гумбольдтська (~ 3000)
Рейнірська (~ 3500)
Напірська (4000 ± 200)

Див. також

Примітки

Література

Посилання