Готторпський глобус: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
 
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Gottorper Globus 01.JPG|thumb|220px|Великий Готторпський глобус в експозиції [[Кунсткамера|Кунсткамери]]]]
[[Файл:Gottorper Globus 01.JPG|thumb|220px|Великий Готторпський глобус в експозиції [[Кунсткамера|Кунсткамери]]]]
'''Великий Готторпський (академічний) глобус-планетарій'''&nbsp;— перший і колись найбільший у світі [[глобус]]-[[планетарій]], діаметром 3,1 метра; пам'ятник науки і техніки I категорії<ref> За висновком експертної ради [[Політехнічний музей (Росія)|Політехнічного музею]]</ref>. Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готторпського герцога [[Фрідріх III Гольштейн-Готторпський|Фрідріха III]] в 1651&nbsp;р. Автор проекту&nbsp;— [[Адам Олеаріус]]. В 1651—1652&nbsp;рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркасу і несучі конструкції глобуса.
'''Великий Готторпський (академічний) глобус-планетарій'''&nbsp;— перший і колись найбільший у світі [[глобус]]-[[планетарій]], діаметром 3,1 метра; пам'ятник науки і техніки I категорії<ref> За висновком експертної ради [[Політехнічний музей (Росія)|Політехнічного музею]]</ref>. Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готторпського герцога [[Фрідріх III Гольштейн-Готторпський|Фрідріха III]] в 1651&nbsp;р. Автор проекту&nbsp;— [[Адам Олеаріус]]. В 1651—1652&nbsp;рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса.


== Історія ==
== Історія ==

Поточна версія на 22:20, 5 травня 2020

Великий Готторпський глобус в експозиції Кунсткамери

Великий Готторпський (академічний) глобус-планетарій — перший і колись найбільший у світі глобус-планетарій, діаметром 3,1 метра; пам'ятник науки і техніки I категорії[1]. Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готторпського герцога Фрідріха III в 1651 р. Автор проекту — Адам Олеаріус. В 1651—1652 рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса.

Історія[ред. | ред. код]

У 1652—1654 рр. було зібрано механізм, а також дерев'яну платформу з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655 р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656—1658 рр. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки).[2] У 1662—1664 рр. до механізму глобуса було підведено водяний привід. У середині 1664 р. спадкоємець Фрідріха III, Крістіан Альбрехт, урочисто відкрив павільйон Великого Готторпського Глобуса-Планетарію. 10 липня 1713 р. єпископ-адміністратор Готторпського герцогства Крістіан Август підписав ордер про передачу глобуса в Петербург як дипломатичного подарунка російському імператору Петру Великому. 20 березня 1717 р. глобус прибув до Петербурга, де згодом був встановлений в будівлі Кунсткамери[3].

У 1747 р. глобус згорів під час сильної пожежі. Відновлення глобуса на підставі збережених металевих конструкцій глобуса тривало до кінця XVIII ст. У 1750—1753 рр. для розміщення глобуса за проектом архітектора І. Я. Шумахера було побудовано спеціальне приміщення — Глобусний будиночок — де глобус перебував до 1901 р., коли був переміщений до «Адміралтейства» Царського села.

У 1942—1947 рр. глобус перебував у Німеччині (спершу в м. Нойштедт, потім у м. Любек), куди був вивезений німецькими військами.[4] У 1948 р. глобус був повернутий Радянському Союзу і перевезений в м. Ленінград. Для його розміщення за проектом першого директора Музею М. В. Ломоносова, архітектора Р. І. Каплан-Інгеля була заново відбудована вежа Кунсткамери, в якій глобус знаходиться в цей час. Сьогодні Великий Готторпський (Академічний) Глобус-Планетарій є експонатом Музею антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук, інвентарний номер МЛ-2663. Проте побачити його може не кожний відвідувач, а тільки той, хто оплатить екскурсію по 4-му та 5-му поверхах Кунсткамери.

Творці глобуса[ред. | ред. код]

  • Олеарій (Ольшлегель) Адам (Olearius (Öhlschlegel) Adam, 1599—1671) — придворний астроном і бібліотекар Готторпського герцога, секретар посольства Голштинії в Росію 1633—1634 рр. Автор проекта великого глобуса.
  • Беш Андреас (Bösch Andreas) — інженер, керівник робіт з будівництва Глобуса.
  • Лоренц Карстон (Lorenz Karatens) — агент, що забезпечував поставку матеріалів для виготовлення глобуса.
  • Лоренц Крістіан (Lorenz Christian) — майстер-красномідник, здійснив облицювання і полірування глобуса.
  • Наннен Йохан (Nannen Johann) — годинниковий майстер, творець механізму глобуса.
  • Кох Отто (Koch Otto) — гравер, зробив розмітку на мідній шкалі всередині глобуса.
  • Мюллер Ганс (Müller Hans) — художник, творець карти небесної сфери, розташованої на внутрішній поверхні глобуса.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За висновком експертної ради Політехнічного музею
  2. Карпеев Е. П. Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000. С. 13.
  3. Там само. С. 37.
  4. Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005. S. 92.

Література[ред. | ред. код]

  • Карпеев Е. П. Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000.
  • Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005.

Див. також[ред. | ред. код]