Білозерське князівство: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{універсальна картка}} |
|||
[[Файл:North-Eastern_Rus_principalities_-_13th_century.svg|міні|481x481пкс| Білозерське князівство на мапі Великого князівства Володимирського (XIII сторіччя) ]] |
[[Файл:North-Eastern_Rus_principalities_-_13th_century.svg|міні|481x481пкс| Білозерське князівство на мапі Великого князівства Володимирського (XIII сторіччя) ]] |
||
'''Білозерське князівство''' — руське [[Уділ|князівство]] у сточищі річки [[Шексна (річка)|Шексна]] і навколо озер [[Біле озеро (Вологодська область)|Біле]] і [[Кубенське озеро|Кубенське]] в 1238—1485 роках. Столиця — місто [[Бєлозерськ|Білоозеро]] (нині [[Бєлозерськ|Білозерськ]]). Крім Білоозера у князівсті було ще одне місто — [[Устюжна]], а також багато великих сел: [[Борисово-Судське (Бабаєвський район)|Борисово-Судське]], Біле, Йорга, Ліпін Бор. |
'''Білозерське князівство''' — руське [[Уділ|князівство]] у сточищі річки [[Шексна (річка)|Шексна]] і навколо озер [[Біле озеро (Вологодська область)|Біле]] і [[Кубенське озеро|Кубенське]] в 1238—1485 роках. Столиця — місто [[Бєлозерськ|Білоозеро]] (нині [[Бєлозерськ|Білозерськ]]). Крім Білоозера у князівсті було ще одне місто — [[Устюжна]], а також багато великих сел: [[Борисово-Судське (Бабаєвський район)|Борисово-Судське]], Біле, Йорга, Ліпін Бор. |
||
Рядок 63: | Рядок 64: | ||
* [https://books.google.ru/books?id=HcWfQbb6FVcC&lpg=PP1&pg=PA76#v=onepage&q=&f=false Белозерское княжество] // // Славянская энциклопедия. Киевская Русь — Московия: в 2 т. / Автор-составитель В. В. Богуславский. — Т. 1. — С. 76-78. |
* [https://books.google.ru/books?id=HcWfQbb6FVcC&lpg=PP1&pg=PA76#v=onepage&q=&f=false Белозерское княжество] // // Славянская энциклопедия. Киевская Русь — Московия: в 2 т. / Автор-составитель В. В. Богуславский. — Т. 1. — С. 76-78. |
||
[[Категорія:1238 у Європі]] |
[[Категорія:1238 у Європі]] |
||
[[Категорія:Держави і території, засновані 1238]] |
|||
[[Категорія:Білозерське князівство]] |
[[Категорія:Білозерське князівство]] |
||
[[Категорія:Середньовічні держави Росії]] |
[[Категорія:Середньовічні держави Росії]] |
||
Рядок 68: | Рядок 70: | ||
[[Категорія:Історія Ярославської області]] |
[[Категорія:Історія Ярославської області]] |
||
[[Категорія:1485 у Європі]] |
[[Категорія:1485 у Європі]] |
||
[[Категорія:зникли 1485]] |
Версія за 08:42, 17 серпня 2020
Білозерське князівство | |
Герб | |
Дата створення / заснування | 1238 |
---|---|
Офіційна мова | староцерковнослов’янська мова і російська |
Столиця | Бєлозерськ |
Форма правління | абсолютна монархія |
Час/дата припинення існування | 1485 |
Офіційна релігія | православ'я |
Координати: 60°00′ пн. ш. 37°49′ сх. д. / 60.000° пн. ш. 37.817° сх. д.
Білозерське князівство — руське князівство у сточищі річки Шексна і навколо озер Біле і Кубенське в 1238—1485 роках. Столиця — місто Білоозеро (нині Білозерськ). Крім Білоозера у князівсті було ще одне місто — Устюжна, а також багато великих сел: Борисово-Судське, Біле, Йорга, Ліпін Бор.
Історія
Час заснування Білоозера невідомо, але за літописами це було до покликання князів Рюриковичів, в якому брала участь і Весь (вепси), що населяла тоді Білозерський край. З покликаних братів-князів середній, Сінеус, сів на Білоозері, де першими насельниками була Весь[1]. Після смерті Сінеуса Білозерське князівство переходить Рюрику, який передає його в управління «княжого мужа» або намісника. Значення Білоозера з'ясовується вже при першому приймачі Рюрика: в 907 році Олег, за мирним договором, вимагає з греків «укладів», поряд з іншими містами і на Білоозеро. По смерті Ярослава Володимировича в 1054 році Ростов разом з Суздалем і Білоозером дістався Всеволоду Ярославичу, в роду якого постійно і перебував[2]. У 1207 Всеволод Юрійович (Велике Гніздо) віддав Ростовське князівство, до якою тоді відносилося Білоозеро, старшому синові Костянтину. Костянтин Всеволодович перед смертю в 1219 розділив Ростовську князівство між своїми синами наступним чином: старшому Василькові він віддав Ростовське князівство з Білоозером, Всеволоду — Ярославське князівство, Володимиру — Углицьке канязівство. По смерті Василька Білоозеро відокремилося від Ростова і склало самостійним Білозерським князівством, на яке сів молодший син Василька Гліб, між тим, як Ростов залишився за старшим, Борисом Васильковичаем[3].
Білозерське князівство виділилося в 1238 році зі складу Ростовського князівства після смерті Василька Костянтиновича. Першим Білозерським князем став його син Гліб Василькович (правил в 1251—1277). У 1279 році князівство було захоплене його племінником ростовським князем Дмитром Борисовичем. У 1302 році, ймовірно, за допомогою Золотої Орди відновлено.
Між 1328 і 1338 роками Білозерське князівство було куплено московським князем Іваном Калитою. Близько 1338 року Узбек-хан відібрав у Калити ярлик на Білозерське князівство і передав його представнику роду білозерських князів — Роману Михайловичу. Після смерті Романа Михайловича територія князівства була поділена на два спадки на користь його синів — Федора і Василя. У 1352 році князівство пережило велику епідемію чуми, після чого місто Білоозеро було перенесене на нове місце (де існує досі, перейменоване в 1777 році на Білозерськ).
Після загибелі князя Федора в Куликовській битві 1380 року Білозерське князівство було приєднано до Москви. У 1389 році Дмитро Донський, у своєму духовному заповіті, призначає Білозерський уділ («куплю Івана Калити») своєму синові Андрію, князю Можайському. По смерті Андрія Дмитровича молодший з двох його синів Михайло, отримав місто Верею і Білозерський уділ, яким володів до своєї кончини в 1485 році. Зі смертю Михайла Андрійовича обидва його спадки, за договором з великим московським князем Іваном III, стали власністю останнього і вже назавжди увійшли до складу Великого Московської князівства.
Білозерський уділ князя Василя, роздрібнився на володіння, залишався за його нащадками до другої половини XVI сторіччя.
Серед вотчинників-васалів місцевої династії відомі прізвища: Монастирьови, Ліхареві, Федорові, Плещеєви, Карачарови, Ілліни, Степанови, Внукови, Стогініни, Хромі.
Герби Білозерського князівства
Герб на печатці Івана IV Грозного 1577 / 1578 років.
На печатці зображена риба[4] (прим: породи короп).
Герб Білозерського князівства «Царський Тітулярнік» 1672 рік.
В овалі, дві схрещені риби (прим: коропових порід) з півмісяцем і хрестом[5] над ним. Вгорі напис — Білозерський[6].
Герб для Білозерських полків з гербовника Мініха 1729 / 1730 року.
Біле озеро, в ньому дві жовті стерляді, над рибами білий місяць, жовтий хрест, блакитне поле.
Гербовник Всеросійського дворянства В. А. Дурасова 1906 року.
Герби великих і удільних князівств Русі. Герб князівства Білозерського. В блакитному полі дві срібні риби (прим: породи осетрові), хрестоподібно розташовані, над якими срібний півмісяць, звернений рогами вгору. В правому куті щита золотий хрест. Зверху щита шапка Мономаха.
Опис гербу
В лазуровому полі дві срібні перехрещені риби (осетрові) під срібним півмісяцем, в розділі зліва золотий хрест. Зверху герба шапка Мономаха.
Білозерські князі
- Гліб Василькович (1238–1278)
- Дем'ян Глібович (народився в 01.07.1263г.)
- Михайло Глібович (1278–1279)
- Дмитро Борисович (1279–1286)
- Михайло Глібович (1286–1293)
- Федір Михайлович (1293–1314)
- Роман Михайлович (1314–1339)
- Федір Романович (1339–1380)
- Юрій Васильович (1380–1389)
- Андрій Дмитрович (1389–1432)
- Михайло Андрійович (1432–1485)
- Див. тако: Білозерські князі — князі Білозерського князівства та їхні нащадки
Примітки
Література
- Зкземплярский А. В. Владетельные князья Белозерские. — Ярославль, 1888.
- Рудаков В. Е. Белозерское княжество // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Виноградов А. Ростовские и Белозерские удельные князья // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
- Копанев А. И. История землевладения Белозерского края XV—XVI вв. / АН СССР. Ин-т истории. Ленингр. отд-ние. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1951. — 256 с.
- Дёмин Л. М. Белозерское удельное княжество в системе феодальных отношений средневековой Руси и в свете объединительной политики Московского государства / Российский университет дружбы народов. — М.: Общество дружбы и развития сотрудничества с зарубежными странами, 2005. — 192 с. — 500 экз.
- Грязнов А. Л. Белозерские акты XIV—XVI вв.: исследование и перечень / Сев. отд-ние Археогр. комис. РАН. — Вологда: Древности Севера, 2019. — 604 с. — 300 экз. — ISBN 978-5-93061-137-3.
Посилання
- Белозерье: Краеведческий альманах. Вып. 2. — Вологда: Легия, 1998. — 416 с. — ISBN 5-89791-006-5
- Белозерское княжество // // Славянская энциклопедия. Киевская Русь — Московия: в 2 т. / Автор-составитель В. В. Богуславский. — Т. 1. — С. 76-78.