Устюжна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Устюжна

Герб
Герб

Координати 58°50′ пн. ш. 36°26′ сх. д.H G O

Країна Росія
Регіон Вологодська область
Муніципальний район Устюженський район
Міське поселення Міське поселення місто Устюжна
Глава міського поселення Воробйов Микола Володимирович
Перша згадка 1252
Площа 7 км²
Висота центру 120  м
Населення 8942 особи (2014)
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 81737
Поштовий індекс 162 840
Код ЗКАТУ 19250501000
GeoNames 477795
Офіційний сайт admgorust.ru
Устюжна. Карта розташування: Росія
Устюжна
Устюжна
Устюжна (Росія)
Устюжна. Карта розташування: Вологодська область
Устюжна
Устюжна
Устюжна (Вологодська область)
Устюжна. Карта розташування: Устюженський район
Устюжна
Устюжна
Устюжна (Устюженський район)
Мапа
Міське поселення «місто Устюжна» на карті району

Устюжна (рос. Устюжна) — місто в Росії, адміністративний центр Устюженського району Вологодської області, що розташоване на обох берегах річки Молога за 244 км (автошляхами) на захід від Вологди, за 54 км від залізничної станції у місті Пестово. Центр міста розташовано на правому, південному березі, на західній околиці міста у Мологу впадає права притока Іжина, а в центрі міста річка Ворожа.

Утворює міське поселення «Місто Устюжна».

Історія[ред. | ред. код]

Собор Різдва Богородиці

Вперше місто згадується в Углицькому літописі 1252 року під назвою Устюг-Желєзний, що пов'язано з розташуванням міста на Залізному полі, місцевості, що багата болотною залізною рудою та пов'язано з початком розвитку металургії на Русі. Назву Устюг-Железный (або Железный устюг) місто носило в 13-16 ст.[1].

Історичним центром міста є городище, побудоване на березі Мологи, в гирлі річки Іжини, що впадає в неї, що і визначило назву поселення:Усть-Іжина—Устюжна або Устюжна Желєзопольська.

У XVI сторіччі Устюжна, з населенням близько 6000 осіб, стає найбільшим центром металообробки та зброярської справи Московії.

У середині XVI століття Устюжна стає в один ряд з такими великими торгово-промисловими центрами, як Новгород, Псков, Твер, Рязань, Ладога тощо. Уже в 1544 місто отримує митну грамоту від імені Івана IV Грозного.

До кінця XVI століття місто сильно змінилося. В 1597 посад за кількістю дворів запустів майже на 70 відсотків, а чисельність населення скоротилася приблизно в 3 рази. Основними причинами був мор та події в країні — Лівонська війна, опричнина, розорення Новгорода та північно-західних земель і, як наслідок, господарська криза.

У Смутний час жителі міста боролися проти інтервентів. Місто кілька разів зазнало нападів, але жодного разу не було захоплено.

У XVII столітті, Устюжна другий (після Тули) центр російської металургії та зброярської справи у Московії.

В 1702—1714 роках, за вказівкою Петра Великого, у місті було побудовано Іжинський збройовий завод, що отримав державне замовлення на забезпечення армії зброєю (виготовляв гармати, пищалі, мушкети, гарматні ядра та ін.).

Герб (1781)

З 1727 Устюжна входить до складу Новгородської губернії, з 1738 — повітове місто Устюженського повіту.

В 1781 спеціальна «Комісія для будівель», розробила план забудови міста. Герб міста було затверджено Катериною II — 16 серпня 1781 року. У другій половині XVII століття почалося кам'яне будівництво, і до 1870 у місті налічувалося вже 13 кам'яних церков, що значно змінило вигляд міста.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Місто включено до списку історичних міст, багатих пам'ятками історії та культури.

У місті діє Устюженський краєзнавчий музей (колишній собор Різдва Богородиці) в якому представлені давньоруський іконопис — п'ятиярусний іконостас кінця XVII століття з 95 іконами, виконаними московськими майстрами з майстерень Оружейної Палати (серед них були Тихон Філатьєв та Кирило Уланов — одні з найвідоміших російських живописців того часу); російський живопис 18-20 століть, у тому числі твори І. К. Айвазовського, Б. М. Кустодієва; місцеве декоративно-прикладне та народне мистецтво, різьба по дереву 17-18 століть, литво 18-19 століть, вишивка XIX — початку XX століття, фаянсові вироби 2-ї половини XIX століття тощо.

Храми Устюжне[ред. | ред. код]

  • Собор Різдва Богородиці (нині Краєзнавчий музей) (1685—1690 рр.);
  • Казанська церква (1694 р.) з шатровою дзвіницею (1764—1767 рр.);
  • Благовіщенська церква (1762 р.);
  • Воскресенська церква (1771 р.);
  • Покровська церква (1780 р.) на лівому березі Мологи;
  • Успенська церква (1781 р.) на лівому березі Мологи;

Устюжна в художній літературі[ред. | ред. код]

Устюжна — батьківщина героїв Гоголівського «Ревізора».

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Устюжна є містом-побратимом для міст:

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. БЭС. — 2-е издание, перераб. и доп. — М.: «Большая Российская энциклопедия»; СПб.: «Норинт», 2002. — 1456 с.: ил.; ISBN 5-85270-160-2, ISBN 5-7711-0004-8. Стр. 397.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]