Голубович Михайло Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Скасовано перше редагування Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Мітки: Скасовано Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 39: Рядок 39:


== Біографія ==
== Біографія ==
Один з найкращих і най видатніших акторів України.
Один з найкращих і найвидатніших акторів України.
У [[1967]] р. закінчив [[Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого]], акторський факультет (у [[Харченко Василь Іванович|В. Харченка]], [[Скибенко Анатолій Никифорович|А. Скибенка]]).
У [[1967]] р. закінчив [[Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого]], акторський факультет (у [[Харченко Василь Іванович|В. Харченка]], [[Скибенко Анатолій Никифорович|А. Скибенка]]).



Версія за 19:08, 17 січня 2021

Михайло Васильович Голубович
М. В. Голубович у фільмі «Козаки йдуть»
М. В. Голубович у фільмі «Козаки йдуть»
М. В. Голубович у фільмі «Козаки йдуть»
Ім'я при народженні Михайло Васильович Голубович
рос. Михаил Васильевич Голубович
Народився 21 листопада 1943(1943-11-21) (80 років)
Золотоноша Черкаської області
Помер 9 жовтня 2023(2023-10-09) (79 років)
Луганськ
Поховання Луганськ
Національність українець
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність актор, театральний діяч
Alma mater Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1967)
Роки діяльності 19672023
Дружина Медведенко Валентина Федорівна, народна артистка України
Діти Голубович Володимир Михайлович
IMDb ID 0326744
Нагороди та премії
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Орден «Знак Пошани»
Народний артист УРСР

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Миха́йло Васи́льович Голубо́вич (*21 листопада 1943, м. Золотоноша Черкаська область, УРСР) — український актор театру та кіно, театральний діяч, заслужений артист УРСР, народний артист УРСР (1977), депутат Луганської обласної ради від Партії Регіонів (2010-2014), так званий «народний артист ЛНР»[1].

Біографія

Один з найкращих і найвидатніших акторів України. У 1967 р. закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, акторський факультет (у В. Харченка, А. Скибенка).

З 1967 р. — актор, з 1987 р. — художній керівник української трупи Луганського музично-драматичного театру.

Член Спілки театральних діячів і Спілки кінематографістів України. Нагороджений орденом Знак Пошани. Голова Луганської обласної організації Республіканської партії. Депутат Луганської обласної ради в 2002–2006 і з 2010 (обраний від Партії регіонів). Генерал-осавул, радник отамана управи бунчужного округу Війська Запорізького.

Володіє англійською, болгарською мовами.

Заслужений артист УРСР (1972).

Народний артист УРСР (1977).

Начальник управління культури і мистецтв Луганської обласної державної адміністрації з 02.1996 до 2005. Був знятий з посади після Помаранчевої революції за виступи на підтримку Віктора Януковича.[джерело?]

Актор Луганського українського музично-драматичного театру (згодом художній керівник установи).

Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011)[2]

Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (30 листопада 2013)[3] , V ст. (15 грудня 2011)[4]

На службі терористичної ЛНР

З 2014 року працює так званим директором у так званому «Луганському українському драматичному театрі», нагороджений так званими відзнаками і так званими званнями так званої ЛНР.[5].

Ролі в театрі (понад 100)

  • Апраш («Циганка Аза» Старицького),
  • Микита («Дай серцю волю, заведе в неволю» Кропивницького),
  • Пархоменко («Пархоменко» Вольного),
  • Фердинанд («Підступність і кохання» Шіллера),
  • Жухрай («Драматична пісня» за Равенським),
  • Буслай («Поріг» Дударєва),
  • Спартак («Остання ніч Спартака» Откаленка),
  • Антоній («Антоній і Клеопатра» за Шекспіром, премія Спілки театральних діячів України ім. А.Бучми, 1995),
  • Діоген («Діоген» Рацера і Константинова) та ін.

Фільмографія

Ролей у кіно близько 70.

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2018 ф Ополченочка Ополченочка
2015 ф Гетьман название Іслям III Ґерай
2011 ф Вогні притону Огни притона Вільгельм
2011 ф Люблю, і крапка Люблю и точка Охоронець
2009 ф День переможених название Васюра
2009 ф Дума про Тараса Бульбу название Тарас Бульба
2006 с Тихий Дон Тихий Дон Христоня
2001 ф Молитва за гетьмана Мазепу название кошовий Іван Сірко
1995 с Острів любові Данило Гурч
1995 ф Дорога на Січ название кошовий отаман
1987 ф Солом'яні дзвони Соломенные колокола Лука Чернега
1986 ф Десь гримить війна Где-то гремит война Василь Сорока
1983 ф Легенда про княгиню Ольгу Легенда о княгине Ольге німий конюх, слуга князя Ігоря
1982 ф Не чекали, не гадали! Не ждали, не гадали! Федоров, міліціонер
1981 тф Високий перевал название Сигидин
1981 ф Джерело Родник Афоня, коваль
1980 ф «Мерседес» втікає від погоні «Мерседес» уходит от погони Василь Головін
1977 ф Бірюк Бирюк Бірюк
1977 ф Вороги Враги Сінцов
1977 с Ходіння по муках Хождение по мукам Іван Сорокін, командарм
1975 ф На край світу… На край света… Павло, (немає в титрах)
1975 ф Як гартувалася сталь Как закалялась сталь Артем Корчагін
1974 тф Юркові світанки Юркины рассветы Іван Хміль, брат Юрія
19731976 с Дума про Ковпака Дума о Ковпаке Федір Карпенко, старший сержант
1973 тф Кортик Кортик матрос Польовий
1972 ф Пропала грамота название Зла людина
1971 ф Червона заметіль Красная метель Коста
1971 ф І був вечір, і був ранок И был вечер, и было утро Артем Годун
1970 ф В'язні Бомона Узники Бомона Базіль—Василь Порик
1969 ф Комісари название отаман Коцур

В телефільмах:

  • Скажений Джо («Мустанг-іноходець»)
  • генерал Гурко («Шлях до Софії», 5 серій)
  • Василь («Дубровський», 4 серії)
  • комбат Гранатуров («Берег», 2 серії),
  • Вухатий («Буран», Японія),
  • Парамонов («Мужність», 7 серій),
  • старший лейтенант Сьомушкін («Ветерани»),
  • Іван («Пашки хліб»),
  • Сотников («Колесо історії»),
  • Роже («Щастя», Франція),

Примітки

Джерела