Західна Пруссія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
MystBot (обговорення | внесок) м робот додав: ja:西プロイセン |
м r2.7.1) (робот змінив: it:Prussia Occidentale |
||
Рядок 105: | Рядок 105: | ||
[[he:פרוסיה המערבית]] |
[[he:פרוסיה המערבית]] |
||
[[hu:Nyugat-Poroszország]] |
[[hu:Nyugat-Poroszország]] |
||
[[it:Prussia |
[[it:Prussia Occidentale]] |
||
[[ja:西プロイセン]] |
[[ja:西プロイセン]] |
||
[[ko:서프로이센]] |
[[ko:서프로이센]] |
Версія за 22:45, 7 січня 2011
Увага: Не вказане значення "continent"
Westpreußen Західна Пруссія | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Західна Пруссія (червоним), у складі Пруссії, у складі Німецької імперії, з 1878. | |||||||||||||||||
Столиця | Данциг | ||||||||||||||||
Державний устрій | Не вказано | ||||||||||||||||
Історія | |||||||||||||||||
- Засновано | 1773 | ||||||||||||||||
- Розділення Наполеоном | 1806 | ||||||||||||||||
- Відновлення | 1815 | ||||||||||||||||
- Пруссія (провінція) | 1824 - 1878 | ||||||||||||||||
- Версальський договір | 1919 | ||||||||||||||||
- Ліквідовано | 1922 | ||||||||||||||||
Площа | |||||||||||||||||
- 1890 | 25 534 км2 | ||||||||||||||||
Населення | |||||||||||||||||
- 1890 | 1 433 681 осіб | ||||||||||||||||
Густота | 56,1 осіб/км² | ||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
|
Західна Пруссія була провінцією Королівства Пруссії 1773-1824 і 1878-1918. Після 1918, його центральні частини стали Польським коридором і Вільним містом Данциг, частина, що залишилася у складі Веймарської республіки, стали новими землями Познань-Західна Пруссія або приєдналися до Східної Пруссії, як Маріенвердер.
'Західна Пруссія' також використовувалось як загальне ім'я для краю в історичному контексті з 13-го століття по 1945, коли він був населений прусським населенням, яке змішувалося століттями з іммігрантами: німцями, словаками, кашубами, гугенотами, поляками, меннонітами, шотландцями тощо.
Історія
Під час Тринадцятирічної війни (1454-1466), міста Помералії і західної Пруссії боронились проти Тевтонського Ордену і знайшли допомогу у короля Польщі Казимира IV. Згідно Другому Торуньському миру (1466), Помералія і Західна Пруссія стали польською провінцією Королівська Пруссія, який отримав декілька особливих прав, особливо в Данцигу. Королівська Пруссія стала частиною Речі Посполитої у 1569. Східна Пруссія, з іншого боку, залишилася під владою Тевтонського Ордену, який став васалом Польщі по Торуньському миру. Ця територія стала Герцогством Пруссія у 1525 і стала під польську владу в 1657.
Більшу частину Королівської Пруссії анексувала Королівство Пруссія під час Першого поділу Польщі у 1772, яка стала провінцією Західна Пруссія наступного року, за винятком Вармії яка, розташована усередині Східної Пруссії і приєдналася сформувавши провінцію Східна Пруссія. Під час Другого поділу Польщі у 1793, Ганзейське місто Данциг разом з Ганзейським містом Торунь, приєдналося до Королівства Пруссії, а саме до Західної Пруссії. Деякі з областей Великопольщі анексованих в 1772, які утворювали Нотецький район, також були приєднанні до Західної Пруссії в 1793.
Під час Наполеонівських війн у 1806, південні частини Західної Пруссії були передані Варшавському герцогству. У 1824-1878 Західна Пруссія була об'єднана зі Східною Пруссією для формування Провінції Пруссія, після цього періоду вони були відновлені як окремі провінції. Край став частиною Німецької Імперії у 1871.
Згідно Версальському договору у 1919, більша частина Західної Пруссії була надана Польщі, незначні частини на заході і на сході колишньої провінції залишилися у складі Веймарської республіки. Західна частина сформувала Познань-Західну Пруссію в 1922, східна частина сформувала Маріенвердер в межах Східної Пруссії.
Згідно рішень Потсдамської конференції 1945 після Другої Світової війни, вся колишня Західна Пруссія була передана під владу Польщі. Німецьке населення краю, що залишилося, було депортоване на захід і замінене поляками.
Історичне населення
місцеві | іноземці | |
---|---|---|
Західна Пруссія | 1,433,681 | 1,976 |
1885 — 1890 населення Західної Пруссії складало:
- 1875 - 1,343,057
- 1880 - 1,405,898
- 1890 - 1,433,681 (717,532 католики, 681,195 протестанти, 21,750 іудеї)
- 1900 - 1,563,658 (800,395 католики, 730,685 протестанти, 18,226 іудеї)