Список правителів Мерсії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Це частина серії статей
про монархів англосаксонської Англії
Генеалогічне дерево королів Мерсії

Цей список включає в себе монархів англосаксонського королівства Мерсія, державного утворення, яке існувало впродовж 6-10 століть на території сучасного Мідлендсу, а також правителів Мерсії, кола вона втратила свою незалежність та увійшла до складу англійського королівства. Протягом майже двохсот років Мерсія (починаючи з 7-го століття) була домінуючою складовою Гептархії і, як наслідок, найбільш могутнім англосаксонським королівством. Саме в цей період правителі Мерсії стали першими, хто іменував себе такими титулами як "Король Британії" або "Король англійців".

Список

[ред. | ред. код]

Ранні правителі Мерсії були нащадками королів Англів.

Роки правління Ім'я Примітки
527 або 515? Ікел Син Еомера, останнього короля Англів в Ангельні. Очолив похід англів через Північне море до Британії.
? Кнебба Син Ікела
? Кіневальд Син Кнебби
585593 Креода Син Кіневальда. Можливо був засновником фортеці в Тамворті — твердині королів Мерсії.
593606 Пібба Син Креоди. Поширив владу Мерсії на землі Західного Мідлендсу.
606626 Кіорл Походження невідоме. Можливо узурпував владу або ж був одним із віддалених родичів попередніх королів.
626655 Пенда Син Пібби. Перетворив Мерсію на найбільш впливове англосаксонське королівство. Останній язичницький король Мерсії. Поліг у битві з Освіу — королем Берніції, а згодом і Нортумбрії.
635642 Еова Син Пібби. Співправитель Пенди. Загинув у битві.
655656 Педа Син Пенди. Співправитель в Пд.-Сх. Мідлендсі. Вбитий.
656658 Освіу На короткий час захопив владу в Мерсії після смерті Пенди. Одночасно займав королівський престол в Нортумбрії (655-670).
658675 Вульфгер Син Пенди, перший християнський король Мерсії. Відновив мерсійське домінування в Англії.
675704 Етельред І Син Пенди. Зрікся престолу та доживав свої дні у монастирі біля містечка Бардні (сучасне графство Лінкольншир).
704709 Кенред Син Вульфгера. Зрікся престолу та поселився в Римі.
709716 Кеолред Син Етельреда І. Можливо був отруєний.
716 Кеолвальд Вважається сином Етельреда І (його існування є сумнівним).
716757 Етельбальд Внук Еови. Проголосив себе королем Британії у 736 році. Вбитий своїми ж охоронцями.
757 Беорнред Походження невідоме. Усунутий Оффою. Ймовірно спалений на вогнищі у 769 році в Нортумбрії.
757796 Оффа Праправнук Еови. Найвеличніший та наймогутніший серед усіх мерсійських королів. У 774 році проголосив себе Королем усіх англійців. Залишив після себе т.зв. вал Оффи на межі між Англією та Уельсом та почав карбувати срібний пенні.
796 Екгфріт Син та співправитель Оффи. Раптово помер через декілька місяців після свого батька.
796821 Кенвульф Належав до сьомого покоління нащадків Пібби, ймовірно через сестру Пенди. Прийняв титул "імператора".
821 Кінегельм Син Кенвульфа. Співправитель. Ймовірно убитий, пізніше канонізований (Святий Кенельм).
821823 Кьолвульф І Брат Кенвульфа. Скинутий з престолу Беорнвульфом.
823825 Беорнвульф Гіпотетичний родич Беорнреда. Загинув у битві з військами Східної Англії.
825827 Лудека Походження невідоме. Загинув у битві у Східній Англії, де намагався придушити повстання.
827839 Віглаф Походження невідоме. У 829 році усунутий від влади Егбертом, королем Вессексу, однак через рік повернув собі трон. При ньому Мерсія зберігала свою незалежність, однак перестала домінувати серед інших англосаксонських королівств.
829830 Егберт На короткий час захопив владу в Мерсії. Також був королем Вессексу (802-839).
839840 Вігмунд Син Віглафа та зять Кьолвульфа І.
840 Вігстан Син Вігмунда. Зрікся престолу та пізніше вбитий Беортвульфом. Канонізований (Святий Вістан).
840 Ельфледа Донька Кьолвульфа І, дружина Вігмунда та мати Вігстана; призначена останнім як регент.
840852 Беортвульф Можливо двоюрідний брат Вігстана. Узурпував королівську владу та примусив Ельфледу вийти заміж за свого сина Беорфріта.
852874 Бургред Ймовірно родич Беортвульфа. У зв'язку із загрозою данського вторгнення утік до Риму.
874879 Кьолвульф II Можливо син або внук Вігмунда та Ельфледи. Правив у західній Мерсії під верховною владою данців.
879884 Етельред II Визнав верховенство Альфреда І Великого, короля Вессекса. В історичних джерелах згадується радше як "елдормен", аніж "король", тобто вищий представник короля Вессекса у Мерсії.
Під верховною владою Вессекса
884911 Етельред II як елдормен, намісник Альфреда І Великого.
911918 Етельфледа Дружина Етельреда ІІ, донька Альфреда Вессекського та племінниця Бургред. Відвоювала східну частину Мерсії.
918919 Ельфвіна Донька Етельреда ІІ та Етельфледи. Усунута від влади її дядьком, Едвардом Старшим, який остаточно приєднав Мерсію до Вессекса, таким чином створивши Королівство Англія.
Титульні королі Мерсії
924 Етельстан Син Едварда Старшого та племінник Етельфледи. Отримав титул короля Мерсії по смерті батька (липень 924 року), а через 16 днів потому — і титул короля Вессекса.
957959 Едгар Мирний Племінник Етельстана. Захопив владу в Мерсії та Нортумбрії (травень 957 р.), а в жовтні 959 року успадкував трон возз'єднаної Англії.
Елдормени та ерли Мерсії
957983 Ельфгер[en] Призначений елдорменом у 957 році Едгаром Мирним, коли об'єднане англійське королівство тимчасово розпалося.
983985 Ельфрік Кілд[en] Швагро Ельфгера. Зміщений з престолу Етельредом Нерозумним у 985 році. У 1016-му загинув у битві з данами.
?1004 Вульфрік Спот[en] Ймовірно отримав титул елдормена Мерсії після вигнання Ельфріка Кілда.
10071017 Едрік Стреона Призначений Етельредом Нерозумним; сумнозвісний ренегат, що перейшов на сторону данів. Пізніше вбитий Канутом Великим також за зраду.
10171023/32 Леофвайн Ймовірно призначений Канутом Великим як елдормен Мерсії. Також був елдорменом у Гвікке.
1023/321057 Леофрік Син Леофвайна, ерл Мерсії. Призначений Канутом Великим. Увійшов в історію головним чином завдяки своїй дружині Годіфу (Леді Ґодіва).
10571062 Ельфґар Син Леофріка. Спочатку був ерлом Східної Англії, доки не успадкував титул батька в Мерсії.
10621071 Едвін Син Ельфгара. Спочатку підкорився владі Вільгельма Завойовника, та згодом підняв повстання, однак був зраджений і вбитий своїми ж людьми. Після смерті Едвіна Мерсія розпалася на дрібніші графства.

Див. також

[ред. | ред. код]