Альфред I Великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альфред I Великий
Statue d'Alfred le Grand à Winchester.jpg
Король англосаксів
Правління 23 квітня 87126 жовтня 899
Попередник Етельвульф
Наступник Едуард Старший
Біографічні дані
Імена Alfred, son of Æthelwulf (Альфред, син Етельвульфа)
Релігія християнство
Народження 849[1]
Беркшир, Англія
Смерть 26 жовтня 899
Вінчестер, Гемпшир, Англія
Поховання Вінчестер
Дружина Еальсвіт
Діти Ельфтріт
Етельфледа
Етельґіва
Едуард Старший
Етельвард
Династія Вессекси
Батько Етельвульф
Мати Осбурґа
Wyvern of Wessex.png

Альфре́д І Великий (давн-англ. Ælfrēd, Ælfrǣd ælfreːd ælfræːd; англ. Alfred the Great, 849-899) — король англосаксонського королівства Вессекс (871-899). Святий православної та англіканської церков. Національний герой Англії[2].

Біографія[ред.ред. код]

Ілюстрація Джеймса Дойла, на якій король Альфред у селянські хаті спалив тістечка

Стає королем після смерті брата Етельреда I, що був смертельно поранений у битві з вікінгами у квітні 871 року. Альфред не відрізнявся фізичною силою, ймовірно хворів на хворобу Крона. Після смерті брата уклав мир з вікінгами, заплативши їм. 6-го січня 878 року вікінги під керівництвом Ґутрума порушили мир і напали на невеликий загін короля біля міста Чіппенхем, змусивши його втікати у болота Сомерсет, де його армія вела партизанську війну проти вікінгів. Увесь цей час загони короля жили завдяки підтримки місцевого населення. Зрештою зібравши 3000 біців він атакував вікінгів у травні 878 року. Після жорстокої битви данці тікали, але армія короля Альфреда оточила їх і полонила короля Ґутрума. 30 червня полонених вікінгів хрестили. Король Альфред став хрещеним Ґутрума. Ці події призвели до укладення Ведморского договору, що визначав взаємовідносини з вікінгами на тривалий час.[3]

Об'єднав під своєю владою сусідні англійські королівства. Провів реформи з метою облаштування свого королівства та підготовки боротьби з данами — запровадив адміністративний поділ на графства, заснував перший англійський флот, будував прикордонні укріплення. Успішно відбивав напади данів, що захопили північно-східну частину Англії. При ньому відбудовувалися міста, серед них і Лондон. Сприяв розвитку торгівлі, ремесел та освіти, видав перший загальноанглійський збірник законів — «Правду короля Альфреда» (близько 890) до якої увійшли як усі старі англосаксонські закони так і нові королівські укази.

Об'єднання Англії за Альфреда було пов'язане з ідейним та культурним піднесенням, розвитком шкіл, освіти та літератури. Вивчивши латину, Альфред переклав англосаксонською латинські твори філософського, теологічного та історичного характеру. Заохочував до перекладів членів невеликого гуртка наближених до себе освічених людей, що був подобою Академії Карла Великого. За твердженням традиції переклав трактат Боеція «Про втіху філософією» — один з найпопулярніших творів європейського Середньовіччя. За Альфреда було відновлено багато монастирських шкіл зруйнованих під час данського нашестя і створено нові, серед них і світські. Альфред Великий справив великий вплив на сучасну йому аналітику. Деякі частини Вессекської «Англосаксонської хроніки» носять відбиток поглядів самого короля, його просвітницьких ідей та літературної праці.

Альфред Великий підтримував активні політичні зв'язки з лідерами багатьох іноземних держав. Його інтерес до зарубіжних країн показують також письмові вставки, які він зробив у своєму перекладі Орозія (лат. Orosius). Він листувався з Іллєю III, Патріархом Єрусалимським, і направив місію в Індію на честь святого Апостола Фоми, могила якого вважали лежить у цій країні. Виступив в переговори з халіфом Багдаду. Направляв посольства до Рима. Передачі «англійської милостині» Папам були досить частими. Близько 890 року здійснив подорож з Хедебі до Ютландії уздовж Балтійського моря до прусського торгового міста Трусо.

Опис північнослов'янських земель, зроблений Альфредом у примітках до твору Орозія «Сім історичних книг проти поганства» (Historiarum adversus paganos libri VII), — важливе історичне джерело.

Альфред I Великий в культурі[ред.ред. код]

  • Дитинство короля зображено у серіалі «Вікінги». Там він зображається байстрюком дружини короля Вессекса Джудіт від ченця Ателстана.[4]
  • Король Альфред I — один з центральних персонажів британського телесеріалу «Останнє королівство», знятого за серією романів «Саксонські хроніки»[5]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Існує легенда, що Альфред під час переховування від вікінгів оселився у селянській хаті. Жінка пастуха попросила короля постерегти випікання тістечок, але Альфред заглибився у роздуми і вони згоріли. За що селянка на нього накричала. За цією легендою названий гриб Дальдінія концентрична — «тістечко короля Альфреда» (англ. King Alfred's cake).[3]

Родинне Дерево[ред.ред. код]

Еалмунд
 
Втрачено
 
Втрачено
 
Втрачено
 
Втрачено
 
Втрачено
 
Втрачено
 
Втрачено
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Еґберт
 
 
 
 
 
Редбурґа
 
 
 
 
 
Ослак
 
 
 
 
 
Втрачено
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Етельвульф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Осбурґа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альфред І Великий
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред.ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118637681 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. (англ.)
  3. а б King Alfred and the Cakes. www.historic-uk.com. Процитовано 2017-05-21. 
  4. Alfred. Vikings Wiki (en). Процитовано 2017-05-21. 
  5. Movies tape. 

Джерела[ред.ред. код]


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.