Стрихнін
| Загальні | |
|---|---|
| Хімічна назва | Стрихнідін-10-он |
| |
| Хімічна формула | C21H22N2O2 |
| Молярна маса | 334,41 г/моль |
| Фізичні властивості | |
| Температура плавлення | 275—285 °C |
| Оптичне обертання | [α]D −139° (хлороформ), −104,3° (етанол) |
| Кислотно-основні властивості | |
| pKa | 8,26 |
| Токсичність | |
| Пацюки, LD50 (мг/кг) | 0,96 внутрішньовенно |
Стрихні́н — безбарвна, дуже гірка на смак (поріг відчуття — 1 частина стрихніну на 700 000 частин води), кристалічна речовина, за структурною будовою гетероциклічний алкалоїд. Токсин дерева чилібуха. Дуже отруйна.
Токсична дія зумовлена зв'язуванням з гліциновими рецепторами мозку (є конкурентним антагоністом їхнього природного ліганду — гліцину).
Розчинність одного граму:
- у бензені 150 мл
- в метанолі 250 мл
- в етанолі 182 мл
- у хлороформі 6.5 мл
- у піридині 83 мл
Використовують як пестицид для знищення гризунів.
Отруєння стрихніном[ред. | ред. код]
Смертельна доза — 0,2 г.
Симптоми: збудження, головний біль, задишка. Підвищення тонусу потиличних м'язів, витягуючий біль у жувальних м'язах, судоми до опістотонусу, спазм дихальної мускулатури, асфіксія.
Невідкладна допомога: промивання шлунку, сольове проносне, в/в барбаміл (5 мл 10 % розчину), під шкіру морфін (1 мл 1 % розчину), димедрол (2 мл 1 % розчину). Водне навантаження. Хлоралгідрат у мікроклізмі повторно.
Джерела[ред. | ред. код]
- Bitter Nemesis: The Intimate History of Strychnine Buckingham, John, CRC Press, 2007, ISBN 978-1420053159.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |