Сікач
Сіка́ч — ручний інструмент для січення, рубання. Використовується для розрубування м'яса, подрібнення рослинної сировини[1].
Сікачі для м'яса[ред. | ред. код]
Ножі можуть значно розрізнятися за довжиною і вагою залежно від призначення. Прямокутні леза мають зазвичай 30-40 см у довжину і 7-15 у ширину. Руків'я можуть бути до 50 см завдовжки. Вага — 400-3000 г. Часто має вигляд короткого тесака, має прямокутне лезо. Обух потовщений. Застосовується для розрубування замороженого м'яса, розбирання його по суглобах. У швейцарського сікача лезо розташоване перпендикулярно до руків'я.
Великі сікачі використовують у ремісному м'ясному виробництві для розсікання туш вздовж хребта (у промисловому це робиться шляхом розпилювання). Сікачі меншого розміру — для розділення окремих частин туші, а також для розбирання тушок дрібних тварин.
Див. також[ред. | ред. код]
- Білгук — середньовічна зброя у вигляді сікача із загнутим кінцем на довгому держаку
- Садовий ніж — деякі види мають вигляд загнутого на кінці сікача
- Сікачка — інструмент для січення капусти
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сікач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела[ред. | ред. код]
- Fleischverarbeitung. VEB Fachbuchverlag Leipzig, 1978. (нім.)
- Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- Как выбрать нож-топорик?. vplate.ru. В платье. Процитовано 27 жовтня 2019. (рос.)
