Тернопільський округ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тернопільський округ

Тернопільський крайс, циркул

Округ
'Адміністративний центр' Тернопіль
Найбільше місто Тернопіль
Країна Австрійська імперія Габсбурзька, Австрійська, Австро-Угорська імперії
Коронна земля size Королівство Галичини та Володимирії
Офіційна мова німецька
Населення
 - повне 251218 (1866)[1]
Площа
 - повна 3 635[2] км²
Дата заснування 1782
Мапа

Тернопільський округ (також крайс, циркул) — адміністративна одиниця Королівства Галичини та Володимирії у складі Габсбурзької, Австрійської, Австро-Угорської імперій.

Історія

[ред. | ред. код]
Адміністративний поділ Королівства Галичини та Володимирії у 1777—1782 роках

22 березня 1782 року цісарева Марія Терезія видала патент, який ліквідовував дистрикти. Згідно цісарського патенту імператора Йозефа ІІ від 25 листопада 1783 року Тернопіль став адміністративним центром Томашівського округу, який змінив назву на «Тернопільський округ» (крайс, циркул).[3] За іншими даними, Тернопільський округ існував від 1782 року, коли було встановлено поділ провінції на округи (циркули, крайси), і до 1867 року, коли було скасовано округи і створено залишено лише повітовий адміністративний поділ (повіти виділені у складі округів у 1854 році)[джерело?].

За умовами Шенбруннського миру в період з 1809 до 1815 року входив до складу Тернопільського краю Російської імперії. Округ повернений Австрійській імперії на Віденському конгресі, коли були відновлені кордони.

Географія

[ред. | ред. код]

Основні державні та
адміністративно-територіальні
формування на території Тернопільщини
Теребовлянське князівство
Тернопільський округ
Тернопільський край
Тернопільський повіт
Західноукраїнська Народна Республіка
Галицька Соціалістична Радянська Республіка
Тернопільське воєводство
Крайсгауптманшафт Тернопіль
Тернопільська область

Тернопільський округ розташовувався між Золочівським, Бережанським та Чортківським округами. На півночі межував з Російською імперією.

Найбільші річки: Збруч, Серет, Гнізна, Стрипа, Гнила.

Найбільші міста: Тернопіль, Скалат, Теребовля, Збараж.

Містечка: Гримайлів, Янів, Микулинці, Струсів, Тарноруда, Товсте (пол. Touste)[4]

Повіти

[ред. | ред. код]

До 1867 року було 9 повітів[5]:

Після адміністративної реформи (скасування округів) кількість повітів було скорочено.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Handbuch des Statthalterei Gebietes in GALIZIEN für das Jahr 1866. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.11
  2. Hipolit Stupnicki. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869. — S.87 (переведено з вказаної у джерелі площі (66) у квадратних географічних милях (1 географічна миля=7421,6)
  3. Ірина Настасяк. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848)… — С. 40.
  4. Не плутати з містечком Товсте в сучасному Заліщицькому районі, яке в той час називали Тлусте (пол. Tłuste)
  5. Hipolit Stupnicki. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. Drukiem Kornela Pillera, 1864. — S. 114

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — К. : Атіка, 2006. — 160 с. — ISBN 966-3261-191-9.
  • Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów : Madfes i Bodek, 1869. — S. 87—89. (пол.)
  • Stupnicki. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. Drukiem Kornela Pillera, 1864. — 130 s.. (пол.)