Тернопільський край

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тернопільський край — частина Галичини, віддана Росії за Віденським (Шенбруннським) договором від 14 жовтня 1809. Під її владою ця територія (на схід від лінії смт Залізці — м. Зборів і р. Стрипа) перебувала від весни 1810 до літа 1815 років. Указом російського імператора 15 червня 1810 р. тут створено адміністративно-територіальну одиницю — «Тернопільський край» із центром у місті Тернопіль, який отримав статус окружного міста.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Coat of Arms of Ternopil Oblast.svg
Основні державні та
адміністративно-територіальні
формування на території Тернопільщини
POL Trembowla COA.svg Теребовлянське князівство
Flag galicia to1849.jpg Тернопільський округ
Flag of Russia.svg Тернопільський край
Flag of Galicia and Lodomeria (1849-1890).png Тернопільський повіт
ZUNR coa.svg Західноукраїнська Народна Республіка
Flag of the Galician SSR.svg Галицька Соціалістична Радянська Республіка
POL województwo tarnopolskie II RP COA.svg Тернопільське воєводство
Flag of the NSDAP (1920–1945).svg Крайсгауптманшафт Тернопіль
Coat of Arms of Ternopil Oblast (2001-2003).svg Тернопільська область

Спочатку «Тернопільський край» поділявся на 2 округи (циркули) — Тернопільський і Заліщицький (вдвічі менший), 1814 р. утворений 3-й округ — Теребовлянський. До краю належала територія сучасних Борщівського, Заліщицького, Підволочиського, Теребовлянського, Тернопільського, Чортківського, південна (галицька) частина Збаразького, а також окремі села Бучацького, Зборівського, Козівського та Підгаєцького районів.

Управління[ред.ред. код]

Управляв «Тернопільським краєм» намісник, якого призначав імператор. Намісник «Тернопільського краю» Іґнатій Тейльс (провадив урядування виключно російською[1]) створив фіктивний напівавтономний орган — «Комітет», який перебрав начальну окружну владу. Урядування в округах очолювали старости — родовиті росіяни, їх помічниками — «секретарями округи» — були, за твердженням Василя Вериги, поляки.

Німецьку урядову мову замінила російська, другою мовою була польська, якою друкували всі урядові документи. Цар нехтував інтересами українців краю, українську мову не вводили навіть у найнижчих інстанціях.[1]

Повітові маршалки:

Нововведення[ред.ред. код]

Протягом цього періоду в Тернопільському краї були введені юліанський календар, паспорти, військові книги та інше. Почали працювати єврейська друкарня, публічна школа з німецькою мовою викладання, відбудовано замок у м. Тернопіль.

Згідно з домовленостями 3 травня[1] (чи заключним пактом 6 червня 1815 р.) Віденського конґресу територія «Тернопільського краю» повернута Австрійській імперії, яка перебрала владу 6 серпня.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Верига В. Нариси з історії України… — С. 136.

Джерела[ред.ред. код]