Очікує на перевірку

Узелков В'ячеслав Валентинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Узелков В'ячеслав Валентинович
Загальна інформація
ПрізвиськоСталева Сила (англ. Steel Power)
ГромадянствоУкраїна Україна
Народження8 квітня 1979(1979-04-08)
Вінниця, Українська РСР, СРСР
Смерть9 листопада 2024(2024-11-09)[1] (45 років)
Alma materВДПУ і МАУП
Вагова категоріянапівважка
Стійкаортодокс
Зріст181 см
Розмах рук182 см
Професіональна кар'єра
Перший бій23 липня 2005
Останній бій12 квітня 2014
Боїв34
Перемог30
Перемог нокаутом19
Поразок4
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Чемпіонат світу
Бронза Белфаст 2001 до 91 кг
Чемпіонат Європи
Срібло Перм 2002 до 91 кг

В'ячеслав Узелков (8 квітня 1979, Вінниця — 9 листопада 2024) — український боксер-професіонал, призер чемпіонатів світу та Європи серед аматорів. Після завершення кар'єри боксера був телеведучим.

Біографія

[ред. | ред. код]

Початок боксерської кар'єри

[ред. | ред. код]

Боксом почав займатися з 1987 року. Перший тренер — Дмитро Шамис, потім по черзі займався у Ігоря Мусієнка та Анатолія Вальчука. Під час профікар'єри Узелков тренувався під керівництвом Віталія Вдовкіна і Вадима Лаврінця. На любительському рингу В'ячеслав відзначився такими вагомими здобутками, як перемога на чемпіонаті Європи серед юніорів в Бірмінгемі (Англія) в 1997 році, друге місце на Кубку світу 1998 року в Пекіні (Китай) і третє місце на Всесвітніх Іграх військовослужбовців в Загребі (Хорватія) в 1999 році.

На чемпіонаті Європи 2000 в категорії до 81 кг програв у першому бою.

На чемпіонаті світу 2001 в Белфасті (Північна Ірландія) Узєлков став третім в категорії до 91 кг.

  • В 1/8 фіналу переміг Станіслава Бартека (Чехія) — RSCI 3
  • У чвертьфіналі переміг Андреаса Густавсона (Швеція) — 30-26
  • У півфіналі програв Девіду Хею (Англія) — 15-25

Того ж року посів друге місце на престижному турнірі в Гельсінкі (Фінляндія).

2002 року завоював срібло чемпіонату Європи в Пермі (Росія).

2003 року був третім на представницькому турнірі Странджа в Болгарії і посів друге місце на Кубку Чорного моря в Судаку (Україна).

Професійний бокс

[ред. | ред. код]

Дебют Узелкова на професійному рингу відбувся 24 жовтня 2004 року, коли В'ячеслав переграв в шести раундах Сулеймана Джерілова. Слідом за цим Узелков здобув сім перемог над суперниками різного рівня, серед яких слід виділити гостьовий успіх у бою з французом Маджідом Бен Дріссом, а також протистояння зі значно більш досвідченим конголезцем Мукаді Манда, якого В'ячеслав здолав за очками.

27 лютого 2007 року в колекції В'ячеслава з'явився перший титул — за версією EBU-EE, який він завоював у поєдинку проти росіянина Артема Вичкіна. 13 вересня 2007 року завоював титул Інтерконтинентального чемпіона за версією WBA в напівважкій вазі, нокаутувавши в 6-му раунді непереможного іспанського боксера Габріеля Кампільйо (12-0). У першому захисті титулу нокаутував аргентинця Хуліо Сезара Домінгеза. У червні 2008 року Узелков нокаутував непереможного боксера зі Словенії Дениса Шимича (19-0).

Після ще трьох вдалих поєдинків 23 липня 2010 року у Лемурі (Каліфорнія) Узелков вийшов на бій за звання чемпіона світу за версією WBA з боксером з Казахстану Бейбутом Шуменовим. У першому раунді В'ячеслав надіслав казаха в нокдаун, але в подальших раундах був несхожим на себе. Шуменов був набагато активніший і, починаючи з 3 раунду, контролював хід поєдинку. Після закінчення 12 раундів одноголосним рішенням суддів переміг Шуменов. В'ячеслав вперше програв на професійному рингу[2]. Слід зазначити, що в процесі підготовки до бою в США не найкращим чином спрацювали представники K2 Promotions, не забезпечивши умов для нормальної належної підготовки підписаного у них бійця, а тренеру і катмену Узелкова — Вдовкіну Віталію і Лучнікову Дмитру не видали в посольстві США паспорти з візою, в результаті чого стався безпрецендентний випадок — в куту Узелкова під час чемпіонського бою не було жодної людини з його команди[3].

Після поразки від Шуменова В'ячеслав виграв 3 поєдинки, а потім програв німцю Едуарду Ґуткнехту в бою за титул чемпіона Європи за версією Європейського боксерського союзу. Після бою із Едуардом переніс інсульт[4][5]. Згодом В'ячеслав переміг двох досвідчених боксерів і повинен був вийти на титульний бій з чемпіоном WBO Натаном Клеверлі, але поєдинок з британцем зірвався[6][7]. 16 березня 2013 В'ячеслав Узелков поступився французу Дуду Нгумбу[8].

9 листопада 2013 року в Києві В'ячеслав здобув перемогу нокаутом в бою проти американця Джейдона Кодрінгтона й завоював титул Інтернаціонального чемпіона за версією IBO в напівважкій вазі[9].

12 квітня 2014 року Узелков провів останній в кар'єрі бій, програвши сербу Геарду Аєтовичу[en].

Наприкінці березня 2014 року боксеру діагностували тромб у серці, тромб в аорті та гангрену ноги. У квітні він переніс складну операцію на серці та проходив реабілітацію, а згодом отримання II групи інвалідності[10].

9 листопада 2024 року помер[11]. Похований на місцевому цвинтарі Вінниці 11 листопада 2024 року[12].

Результати боїв

[ред. | ред. код]
Результат Противник Досягнення Раунд Спосіб Дата Місце Примітки
Поразка Сербія Геард Аєтович 30(19)-4 8 (8) SD 02014-04-1212 квітня 2014 Україна Бровари, Україна
Перемога США Джейдон Кодрінгтон 30(19)-3 6 (12) TKO 02013-11-099 листопада 2013 Україна Київ, Україна
Перемога Угорщина Аттіла Палко 29(18)-2 1 (8) KO 02013-09-2121 вересня 2013 Україна Харків, Україна
Поразка Франція Дуду Нгумбу 28(17)-3 12 (12) UD 02013-03-1616 березня 2013 Україна Київ, Україна
Перемога Угорщина Дьєрд Мароші 28(17)-2 1 (8) TKO 02012-12-1515 грудня 2012 Україна Черкаси, Україна
Перемога Швейцарія Мохамед Белкасем 27(16)-2 12 (12) MD 02012-07-2121 липня 2012 Україна Одеса, Україна
Перемога Узбекистан Равшан Джаббаров 26(16)-2 8 (8) UD 02012-05-1212 травня 2012 Україна Бровари, Україна
Поразка Німеччина Едуард Гуткнехт 25(16)-2 12 (12) UD 02012-02-044 лютого 2012 Німеччина Франкфурт-на-Майні, Німеччина
Перемога Білорусь Дмитро Адамович 25(16)-1 4 (8) KO 02012-02-044 лютого 2012 Україна Харків, Україна
Перемога Росія Іван Маслов 24(15)-1 6 (8) TKO 02011-05-2828 травня 2011 Україна Київ, Україна
Перемога Грузія Гіоргі Тевдорашвілі 23(14)-1 8 (8) UD 02010-11-1313 листопада 2010 Україна Харків, Україна
Поразка Казахстан Бейбут Шуменов 22(14)-1 12 (12) UD 02010-07-2323 липня 2010 США Каліфорнія, США Бій за звання чемпіона світу за версією WBA в напівважкій вазі
Перемога Чехія Томек Адамек 22(14)-0 5 (12) TKO 02009-10-2121 жовтня 2009 Україна Київ, Україна
Перемога Румунія Іштван Варга 21(13)-0 1 (10) TKO 02009-07-1818 липня 2009 Україна Одеса, Україна
Перемога Іспанія Алехандро Лакатос 20(12)-0 12 (12) UD 02008-11-1515 листопада 2008 Україна Київ, Україна
Перемога Словенія Денис Шимчич 19(12)-0 3 (12) TKO 02008-06-1414 червня 2008 Україна Київ, Україна
Перемога Аргентина Хуліо Сезар Домінгес 18(11)-0 3 (12) TKO 02008-02-2121 лютого 2008 Україна Київ, Україна
Перемога Іспанія Габріель Кампільйо 17(10)-0 6 (12) KO 02007-09-1313 вересня 2007 Україна Київ, Україна
Перемога Угорщина Золтан Кісс-молодший 16(9)-0 1 (8) TKO 02007-06-099 червня 2007 Україна Київ, Україна
Перемога Україна Павло Сукманський 15(8)-0 1 (8) RTD 02007-06-099 червня 2007 Україна Київ, Україна
Перемога Росія Артем Вичкін 14(7)-0 7 (12) TKO 02007-02-2727 лютого 2007 Україна Київ, Україна
Перемога Росія Антон Краснолуцький 13(6)-0 1 (8) TKO 02006-12-1919 грудня 2006 Україна Київ, Україна
Перемога Білорусь Сергей Караневич 12(5)-0 8 (8) UD 02006-09-2323 вересня 2006 Україна Київ, Україна
Перемога Білорусь Артем Соломко 11(5)-0 8 (8) UD 02006-06-2323 червня 2006 Україна Київ, Україна
Перемога Росія Василь Андріянов 10(5)-0 6 (6) UD 02006-06-2323 червня 2006 Україна Київ, Україна
Перемога Хорватія Йосип Ялусич 9(5)-0 8 (8) UD 02006-03-077 березня 2006 Україна Київ, Україна
Перемога Мукаді Манда 8(5)-0 8 (8) UD 02005-10-1414 жовтня 2005 Україна Київ, Україна
Перемога Франція Маджід Бен Дрісс 7(5)-0 6 (6) UD 02005-07-2020 липня 2005 Монако Монте-Карло, Монако
Перемога США Джонатан Ембрі 6(5)-0 1 (6) TKO 02005-06-1111 червня 2005 США Лас-Вегас, Невада, США
Перемога Танзанія Ендрю Джордж 5(4)-0 2 (6) KO 02005-04-1717 квітня 2005 Україна Київ, Україна
Перемога Білорусь Дмитро Адамович 4(3)-0 5 (6) KO 02005-03-2020 березня 2005 Україна Київ, Україна
Перемога Білорусь Вадим Григорьєв 3(2)-0 1 (6) KO 02004-02-2424 лютого 2004 Україна Київ, Україна
Перемога Україна Ризван Магомедов 2(1)-0 1(6) TKO 02004-02-1313 лютого 2004 Україна Київ, Україна
Перемога Росія Сулейман Джерилов 1(0)-0 6 (6) UD 02004-10-2424 жовтня 2004 Україна Чернігів, Україна

Освіта

[ред. | ред. код]

Мав дві вищі освіти: Вінницький державний педагогічний університет (фізкультурний факультет) і другий диплом отримав в Міжнародній академії управління персоналом.[13]

Політика

[ред. | ред. код]

У 2020 році балотувався на пост мера Вінниці від проросійської партії ОПЗЖ. Підтримати В'ячеслава приїжджав Юрій Бойко.[13]

Підкуповував виборців кашею.[13] Набрав 4% на виборах 25 жовтня 2020 року, зайнявши 4 місце. Після 2020 року став спілкуватися українською мовою.[13]

Ведучий та актор

[ред. | ред. код]
Марина Боржемська

Вперше взяв участь у зйомках у 2008 році в мелодрамі режисера Льва Карпова[13].

У 2009 році взяв участь у другому сезоні танцювального шоу «Танцюю для тебе»[13].

У 2010 році брав участь у шоу телеканалу «Інтер» «Битва українських міст», де був капітаном команди його рідної Вінниці.

У 2011 році як гравець збірної України брав участь у шоу «Битва націй» (ICTV).

У 2013 році взяв участь у зйомках новорічного вогника для телеканалу «Інтер», де виконав кавер на пісню «Дельфин и русалка» з Ольгою Поляковою.[14]

У 2014—2015 роках В'ячеслав був членом журі на передачі «Україна має талант». Потім разом із дружиною Мариною знімався у передачі «Зважені та щасливі»[13].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений з Мариною Боржемською 22 роки.[15] У 2021 році розлучилися. Виховували разом двох дітей — сина Роберта (2009) і дочку Олівію (2012).[13] У 2021 році знімався в передачі «Одруження наосліп» із Юлією Черницькою (7 сезон, 1-ий випуск).[16] Зрештою віддав каблучку Юлії, повідомивши, що досі кохає Марину.[17][18]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Помер відомий український боксер В’ячеслав Узелков — 2024.
  2. ↑ Узєлков програв Шуменову.
  3. ↑ Мог ли быть «продан» бой Шуменов-Узелков?. misto.vn.ua. Процитовано 29 листопада 2019.
  4. ↑ После инсульта у Вячеслава Узелкова начались проблемы с речью. Iвона.
  5. ↑ Пережив інсульт і мав померти: відомий український боксер зробив відверте зізнання. 24 канал, Спорт. 8 квітня 2020.
  6. ↑ boxing/news/220295.html Клеверлі не буде битися з Узелковим.
  7. ↑ Узєлков обурений скасуванням бою з Клеверлі.
  8. ↑ Узєлков поступився Енгумбу.
  9. ↑ Подвійний удар. Усик і Узелков нокаутували суперників.
  10. ↑ Іншаков, Максим (9 листопада 2024). Помер знаменитий український боксер В'ячеслав Узелков. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 9 листопада 2024.
  11. ↑ Помер відомий український боксер В'ячеслав Узелков. ТСН.ua (укр.). 9 листопада 2024. Процитовано 9 листопада 2024.
  12. ↑ У Вінниці попрощалися з В'ячеславом Узелковим (фото). РБК-Україна. 11 листопада 2024.
  13. ↑ а б в г д е ж и В’ячеслав Узелков: що відомо про кандидата у мери Вінниці, 24 канал, Вибори 2020, 6 жовтня 2020
  14. ↑ https://youtu.be/Rh2vvBjEVzg | В'ячеслав Узєлков та Оля Полякова — Боксер и блондинка (cover "Дельфин и русалка")
  15. ↑ ЕКСДРУЖИНА УЗЕЛКОВА ЗІЗНАЛАСЯ, ЩО ЗА РІК ДО РОЗЛУЧЕННЯ ВОНИ ПОЧАЛИ ЖИТИ В РІЗНИХ КІМНАТАХ, ТСН, 27.11.21
  16. ↑ В'ячеслав Узелков і Юлія Черницька. Одруження наосліп – 1 випуск, 7 сезон, youtube.com
  17. ↑ "ОДРУЖЕННЯ НАОСЛІП": УЗЕЛКОВ ВПЕРШЕ ПОКАЗАВ НАРЕЧЕНУ ТА ЗІЗНАВСЯ, ЧИ ЗАЛИШИЛИСЯ ВОНИ РАЗОМ, ТСН, 5.06.21
  18. ↑ «Досі кохаю Марину». В’ячеслав Узєлков став героєм романтичного реаліті та зізнався, що шкодує про розлучення, НВ, 5 червня 2021

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Узелков_В%27ячеслав_Валентинович&oldid=43871276