Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2003

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2003
ТурнірЛіга чемпіонів УЄФА 2002/2003
«Мілан» переміг по пенальті з рахунком 3:2
Дата28 травня 2003
СтадіонАнглія «Олд Траффорд», Манчестер
Гравець матчуІталія Паоло Мальдіні
АрбітрНімеччина Маркус Мерк
Глядачі63 215
ПогодаЯсно. 18 °C (64 °F).[1]
2002
2004

Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2003 (англ. 2003 UEFA Champions League Final) пройшов 28 травня 2003 на стадіоні «Олд Траффорд» в англійському Манчестері, щоб визначити переможця Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2002/03. У матчі зустрілися італійські «Ювентус» і «Мілан», завдяки чому він став першим італійським фіналом в історії турніру та другою фінальною грою (після іспанського фіналу 2000), в якій обидва фіналісти представляли одну країну.

Ані в основний, ані в додатковий час зустрічі жодна з команд голів не забила. Перемогу в матчі в серії післяматчевих пенальті здобув «Мілан», який завоював свій шостий Кубок європейських чемпіонів.

Дорога до фіналу

[ред. | ред. код]

«Ювентус» брав участь у Лізі чемпіонів як чемпіон своєї країни сезону 2001/2002, у той час як «Мілан» того сезону зачепився за четверте місце у Серії A, останню позиції турнірної таблиці, що давала право участі у найпрестижнішому клубному турнірі Європи. При цьому розрив між двома командами в тому розіграші національної першості сягнув 16 очок.

«Мілан»

[ред. | ред. код]

«Мілан» розпочинав змагання на турнірі з третього кваліфікаційного раунду, де лише завдяки голу, забитому на чужому полі здолав скромний чеський «Слован».

Втім вже на першому груповому етапі майбутні переможці турніру почали грати впевненіше, двічі обігравши «Баварію» та обмінявшись перемогами і поразками з іспанським «Депортіво» та французьким «Лансом». Це дозволило міланцям пройти до наступного раунду змагання з першого місця у групі. На другому груповому етапі команда Карло Анчелотті також стала переможцем групового турніру з таким же очковим здобутком — дві перемоги над московським «Локомотивом», по одній перемозі і поразці у двоматчевих двобоях з «Реалом» і дортмундською «Боруссією».

Долю чвертьфінального протистояння з амстердамським «Аяксом» було вирішено у Мілані, де після нульової виїзної нічиєї господарі перемогли з рахунком 3:2. На етапі півфіналу «Мілан» грав з третім італійським клубом, що сягнув цієї стадії змагання, — земляками з «Інтернаціонале». Їх двораундове протистояння стало класичним прикладом парадоксальності застосування правила голу, забитому на чужому полі. Оскільки для обох команд домашньою ареною був міланський «Сан Сіро», то після двох нічиїх (0:0 та 1:1) переможцем протистояння став «Мілан», який формально був гостьовою командою у другому матчі.

«Ювентус»

[ред. | ред. код]

На першому груповомі етапі, з якого «Ювентус» починав свій шлях у змаганні, туринці стали переможцями групи, втративши очки лише у гостьових іграх проти «Ньюкасл Юнайтед» (поразка 0:1) та «Феєнорда» (нічия 1:1), четвертого учасника змагання у групі, київське «Динамо», було обіграно в обох матчах. Однак на другому груповомі етапі «стара сіньйора» вже стикнулася з більшою конкуренцією за право продовження боротьби — лідером групи впевнено став англійський «Манчестер Юнайтед», а італійці стали другими лише за другорядними показниками, набравши однакову кількість очок (7) з швейцарським «Базелєм» та іспанським «Депортіво».

На етапі плей-оф туринці послідовно здолали обох грандів іспанського футболу — «Барселону», яку було обіграно у чвертьфіналі у додатковий час другої зустрічі, та «Реал Мадрид», над яким італійці взяли гору на етапі півфіналів попри програш у першій грі у Мадриді.

«Ювентус» Етап «Мілан»
Команда І В Н П МЗ МП РМ О
Італія «Ювентус» 6 4 1 1 12 3 +9 13
Англія «Ньюкасл Юнайтед» 6 3 0 3 6 8 −2 9
Україна «Динамо» (Київ) 6 2 1 3 6 9 −3 7
Нідерланди «Феєнорд» 6 1 2 3 4 8 −4 5
Перший груповий етап
Команда І В Н П МЗ МП РМ О
Італія «Мілан» 6 4 0 2 12 7 +5 12
Іспанія «Депортіво» 6 4 0 2 11 12 −1 12
Франція «Ланс» 6 2 2 2 11 11 0 8
Німеччина «Баварія» 6 0 2 4 9 13 −4 2
Команда І В Н П МЗ МП РМ О
Англія «Манчестер Юнайтед» 6 4 1 1 11 5 +6 13
Італія «Ювентус» 6 2 1 3 11 11 0 7
Швейцарія «Базель» 6 2 1 3 5 10 −5 7
Іспанія «Депортіво» 6 2 1 3 7 8 −1 7
Другий груповий етап
Команда І В Н П МЗ МП РВ О
Італія «Мілан» 6 4 0 2 5 4 +1 12
Іспанія «Реал Мадрид» 6 3 2 1 9 6 +3 11
Німеччина «Боруссія» (Дортмунд) 6 3 1 2 8 5 +3 10
Росія «Локомотив» (Москва) 6 0 1 5 3 10 −7 1
Супротивник Результат Матчі Плей-оф Супротивник Результат Матчі
Іспанія «Барселона» 3–2 1–1 вдома; 1–2 угостях дч Чвертьфінали Нідерланди «Аякс» 3–2 0–0 угостях; 3–2 вдома
Іспанія «Реал Мадрид» 4–3 1–2 угостях; 3–1 вдома Півфінали Італія «Інтернаціонале» 1–1 (гчп) 0–0 вдома; 1–1 угостях

Деталі гри

[ред. | ред. код]

У дебюті зустрічі суддя не зарахував гол нападника «Мілана» Андрія Шевченка, зафіксувавши положення «поза грою», оскільки Руй Кошта, який перебув у даному положенні, на його думку, заважав воротарю «Ювентуса» побачити момент удару. У другому таймі команди обмінялися гольовими моментами — на удар туринця Антоніо Конте у штангу «Мілан» відповів спробою у виконанні Андреа Пірло, який поцілив у перекладину воріт. Починаючи від другої половини другого тайму команди почали менше уваги приділяти атакам, зосередившись на обороні власних воріт, що врешті-решт призвело до відсутності забитих голів в основний та додатковий час матчу. При цьому «Мілан» догравав удесятьох, оскільки вже у додатковий час його захисник Роке Жуніор був змушений залишити поле через травму, а всі заміни на той момент вже були використані.

У серії післяматчевих пенальті високу майстерність продемонстрували воротарі обох команд — міланець Діда відбив удари Трезеге, Салаєти та Монтеро, а його туринський візаві Джанлуїджі Буффон не дав себе переграти Зеедорфу та Каладзе. Вирішальний 11-метровий реалізував Андрій Шевченко, який приніс «Мілану» перемогу у фінальній грі та став першим українцем-переможцем Ліги чемпіонів УЄФА.

Протокол

[ред. | ред. код]
28 травня 2003
20:45
«Ювентус» Італія 0–0 Італія «Мілан»
Протокол
Олд Траффорд, Манчестер
Глядачів: 63,215
Арбітр: Маркус Мерк (Німеччина)
    Пенальті  
Трезеге Не забив
Бірінделлі Забито
Салаєта Не забив
Монтеро Не забив
Дель П'єро Забито
2–3 Забито Сержіньйо
Не забив Зеедорф
Не забив Каладзе
Забито Неста
Забито Шевченко
 


«Ювентус»
«Мілан»
ВР 1 Італія Джанлуїджі Буффон
ЗХ 21 Франція Ліліан Тюрам
ЗХ 2 Італія Чіро Феррара
ЗХ 5 Хорватія Ігор Тудор Замінений на 42-ій хвилині 42'
ЗХ 4 Уругвай Паоло Монтеро
ПЗ 16 Італія Мауро Каморанезі Замінений на 46-ій хвилині 46'
ПЗ 3 Італія Алессіо Таккінарді ЖК 69'
ПЗ 26 Нідерланди Едгар Давідс Замінений на 65-ій хвилині 65'
ПЗ 19 Італія Джанлука Дзамбротта
НП 17 Франція Давід Трезеге
НП 10 Італія Алессандро Дель П'єро ЖК 111'
Запасні:
ВР 12 Італія Антоніо Кіменті
ЗХ 7 Італія Джанлука Пессотто
ЗХ 13 Італія Марк Юліано
ПЗ 8 Італія Антоніо Конте Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
ПЗ 15 Італія Алессандро Бірінделлі Вийшов на заміну на 42-ій хвилині 42'
НП 24 Італія Марко Ді Вайо
НП 25 Уругвай Марсело Салаєта Вийшов на заміну на 65-ій хвилині 65'
Тренер:
Італія Марчелло Ліппі
ВР 12 Бразилія Діда
ЗХ 19 Італія Алессандро Костакурта ЖК 18' Замінений на 66-ій хвилині 66'
ЗХ 13 Італія Алессандро Неста
ЗХ 3 Італія Паоло Мальдіні
ЗХ 4 Грузія Каха Каладзе
ПЗ 8 Італія Дженнаро Гаттузо
ПЗ 21 Італія Андреа Пірло Замінений на 71-ій хвилині 71'
ПЗ 20 Нідерланди Кларенс Зеедорф
ПЗ 10 Португалія Руй Кошта Замінений на 87-ій хвилині 87'
НП 7 Україна Андрій Шевченко
НП 9 Італія Філіппо Індзагі
Запасні:
ВР 18 Італія Крістіан Абб'яті
ЗХ 24 Данія Мартін Лаурсен
ЗХ 25 Бразилія Роке Жуніор Вийшов на заміну на 66-ій хвилині 66'
ЗХ 17 Італія Крістіан Броккі
ПЗ 23 Італія Массімо Амброзіні Вийшов на заміну на 87-ій хвилині 87'
ПЗ 27 Бразилія Сержіньйо Вийшов на заміну на 71-ій хвилині 71'
НП 11 Бразилія Рівалду
Тренер:
Італія Карло Анчелотті

Гравець матчу:
Італія Паоло Мальдіні («Мілан»)

Арбітри:
Німеччина Крістіан Шреєр
Німеччина Гайнер Мюллер
Четвертий арбітр:
Німеччина Вольфганг Штарк

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]