Перейти до вмісту

Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2023

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2023 Манчестер СітіІнтер (Мілан)
«Олімпійський стадіон Ататюрка» у Стамбулі — місце проведення фіналу.
ТурнірЛіга чемпіонів УЄФА 2022—2023
Дата10 червня 2023
Стадіон«Олімпійський стадіон Ататюрка», Стамбул
Гравець матчуІспанія Родрі[1]
АрбітрШимон Марциняк (Польща)[2]
Глядачі71,412
ПогодаЯсна ніч
21 °C (70 °F)
54% вологість[3]
2022
2024

Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2023 року — фінальний матч розіграшу Ліги чемпіонів УЄФА 2022—23, 68-го сезону в історії Кубка європейських чемпіонів і 31-го сезону в історії Ліги чемпіонів УЄФА. Матч відбувся 10 червня 2023 року на «Олімпійському стадіоні Ататюрка» у Стамбулі (Туреччина).[4]

Спочатку було заплановано проведення фіналу на стадіоні «Вемблі» у Лондоні, Англія. Однак через відстрочку та перенесення фіналу 2020 року до Лісабону через пандемію COVID-19, господарі, які мали приймати фінали наступних сезонів, приймали фінали наступного сезону кожен, а фінал сезону 2022-23 мав пройти на «Альянц Арені» у Мюнхені.[5] Коли фінал сезону 2020-21, який мав відбутися на Олімпійському стадіоні Ататюрка, було також перенесено через пандемію COVID-19 у Туреччині, було вирішено провести у Стамбулі фінал 2023 натомість. А Мюнхен отримав право приймати фінал у 2025.[6]

Переможець також зіграє з переможцем Ліги Європи УЄФА 2022—23 за Суперкубок УЄФА 2023.

Команди

[ред. | ред. код]

У таблиці, фінали до 1992 року з епохи Кубка європейських чемпіонів, а з 1993 року — епохи Ліги чемпіонів УЄФА.

Команда Попередні виступи (жирним шрифтом виділені перемоги)
Італія Інтер 5 (1964, 1965, 1967, 1972, 2010)
Англія Манчестер Сіті 1 (2021)

Місце проведення

[ред. | ред. код]

«Олімпійський стадіон Ататюрка» вдруге приймав фінал Ліги чемпіонів УЄФА: перший був у 2005 році. Стадіон є домашньою ареною для збірної Туреччини. На момент проведення фіналу стадіон Ататюрка є найбільшим стадіоном країни.

Посол матчу

[ред. | ред. код]

Посол матчу в цьому сезоні ‒ колишній гравець збірної Туреччини Хаміт Алтинтоп, який був послом для фіналів у 2020 та 2021, перш ніж обидва були перенесені до Лісабону та Порту відповідно.

Передмова

[ред. | ред. код]

Це буде перша гра між клубами на рівні УЄФА. Жузеп Гвардіола вдруге вивів свою команду до фіналу, вперше вони зіграли у 2021 році коли поступились з рахунком 0–1 «Челсі». «Манчестер Сіті» може стати автором золотого хет-трику, раніше вигравши Прем’єр-лігу та Кубок Англії.

Для «Інтера» цей фінал стане шостим у 1964, 1965 та 2010 «чорно-сині» здобували перемоги, а в двох матчах (1967, 1972) зазнали поразки. «Інтер» сподівається на золотий дубль оскільки раніше здобув Кубок Італії обігравши «Фіорентіну».[7]

«Манчестер Сіті» виграв шість матчів в італійських клубів, тоді як «Інтер» виграв шістнадцять матчів у англійських клубів.[8]

Шлях до фіналу

[ред. | ред. код]

Примітка: У всіх результатах, поданих нижче, голи фіналістів подаються першими, натомість де відбувався матч вказано в дужках (д: вдома; г: в гостях; н: на нейтральному полі).

Італія Інтер Раунд Англія Манчестер Сіті
Суперник Результат Груповий етап Суперник Результат
Німеччина Баварія 2:0 (д) Матч 1 Іспанія Севілья 4:0 (г)
Чехія Вікторія Пльзень 2:0 (г) Матч 2 Німеччина Боруссія (Дортмунд) 2:1 (д)
Іспанія Барселона 1:0 (д) Матч 3 Данія Копенгаген 5:0 (д)
Іспанія Барселона 3:3 (г) Матч 4 Данія Копенгаген 0:0 (г)
Чехія Вікторія Пльзень 4:0 (д) Матч 5 Німеччина Боруссія (Дортмунд) 0:0 (г)
Німеччина Баварія 0:2 (г) Матч 6 Іспанія Севілья 3:1 (д)
Група C: 2-е місце
Поз Команда І О
1 Німеччина Баварія 6 18
2 Італія Інтер 6 10
3 Іспанія Барселона 6 7
4 Чехія Вікторія (Пльзень) 6 0
Джерело: УЄФА
Підсумкова таблиця Група G: 1-е місце
Поз Команда І О
1 Англія Манчестер Сіті 6 14
2 Німеччина Боруссія (Дортмунд) 6 9
3 Іспанія Севілья 6 5
4 Данія Копенгаген 6 3
Джерело: УЄФА
Суперник Рез. 1–й матч 2–й матч Плей-оф Суперник Рез. 1–й матч 2–й матч
Португалія Порту 1:0 1:0 (д) 0:0 (г) 1/8 фіналу Німеччина РБ Лейпциг 8:1 1:1 (г) 7:0 (д)
Португалія Бенфіка 5:3 2:0 (г) 3:3 (д) 1/4 фіналу Німеччина Баварія 4:1 3:0 (д) 1:1 (г)
Італія Мілан 3:0 2:0 (г) 1:0 (д) 1/2 фіналу Іспанія Реал Мадрид 5:1 1:1 (г) 4:0 (д)
Манчестер Сіті Англія 1:0 Італія Інтер
Протокол
Манчестер Сіті
Інтер
ВР 31 Бразилія Едерсон ЖК 90+4'
ЗХ 6 Нідерланди Натан Аке
ЗХ 3 Португалія Рубен Діаш
ЗХ 25 Швейцарія Мануель Аканджі
ПЗ 5 Англія Джон Стоунз Замінений на 82-ій хвилині 82'
ПЗ 16 Іспанія Родрі
ПЗ 20 Португалія Бернарду Сілва
ПЗ 17 Бельгія Кевін Де Брейне Замінений на 36-ій хвилині 36'
ПЗ 8 Німеччина Ілкай Гюндоган ()
ПЗ 10 Англія Джек Гріліш
НП 9 Норвегія Ерлінг Голанн ЖК 90+2'
Запасні:
ВР 18 Німеччина Штефан Ортега
ВР 33 Англія Скотт Карсон
ЗХ 2 Англія Кайл Вокер Вийшов на заміну на 82-ій хвилині 82'
ЗХ 14 Іспанія Емерік Лапорт
ЗХ 21 Іспанія Серхіо Гомес
ЗХ 82 Англія Ріко Льюїс
ПЗ 4 Англія Калвін Філліпс
ПЗ 32 Аргентина Максимо Перроне
ПЗ 47 Англія Філ Фоден Вийшов на заміну на 36-ій хвилині 36'
ПЗ 80 Англія Коул Палмер
НП 19 Аргентина Хуліан Альварес
НП 26 Алжир Ріяд Махрез
Головний тренер:
Іспанія Жузеп Гвардіола
ВР 24 Камерун Андре Онана ЖК 90+2'
ЗХ 36 Італія Маттео Дарміан Замінений на 84-ій хвилині 84'
ЗХ 15 Італія Франческо Ачербі
ЗХ 95 Італія Алессандро Бастоні Замінений на 76-ій хвилині 76'
ПЗ 2 Нідерланди Дензел Дюмфріс Замінений на 76-ій хвилині 76'
ПЗ 23 Італія Ніколо Барелла ЖК 59'
ПЗ 77 Хорватія Марцело Брозович ()
ПЗ 20 Туреччина Хакан Чалханоглу Замінений на 84-ій хвилині 84'
ПЗ 32 Італія Федеріко Дімарко
НП 10 Аргентина Лаутаро Мартінес
НП 9 Боснія і Герцеговина Едін Джеко Замінений на 57-ій хвилині 57'
Запасні:
ВР 1 Словенія Самір Ханданович
ВР 21 Італія Алекс Кордац
ЗХ 6 Нідерланди Стефан де Врей
ЗХ 12 Італія Рауль Белланова Вийшов на заміну на 76-ій хвилині 76'
ЗХ 33 Італія Даніло Д'Амброзіо Вийшов на заміну на 84-ій хвилині 84'
ЗХ 37 Словаччина Мілан Шкриняр
ПЗ 5 Італія Роберто Гальярдіні
ПЗ 8 Німеччина Робін Гозенс Вийшов на заміну на 76-ій хвилині 76'
ПЗ 14 Албанія Крістіан Асллані
ПЗ 22 Вірменія Генріх Мхітарян Вийшов на заміну на 84-ій хвилині 84'
НП 11 Аргентина Хоакін Корреа
НП 90 Бельгія Ромелу Лукаку ЖК 83' Вийшов на заміну на 57-ій хвилині 57'
Головний тренер:
Італія Сімоне Індзагі ЖК 90+6'
Гравець матчу:
Іспанія Родрі (Манчестер Сіті)[1]

Помічники арбітра:[2]
Павел Сокольнички (Польща)
Томаш Лісткєвич (Польща)
Четвертий арбітр:[2]
Іштван Ковач (Румунія)
Резервний помічник арбітра:[2]
Васіле Марінеску (Румунія)
Відеоасистент арбітра:[2]
Томаш Квятковський (Польща)
Помічник відеоасистента арбітра:[2]
Бартош Франковський (Польща)
Допоміжний відеоасистент арбітра :[2]
Марко Фріц (Німеччина)

Регламент

  • 90 хвилин.
  • 30 хвилин додаткового часу за необхідності.
  • Серія пенальті за необхідності.
  • По дванадцять запасних гравців.
  • Максимум п'ять заміни гравців від кожної команди посеред матчу та шоста у разі додаткового часу.[поз 1]

Статистика

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Позначки

[ред. | ред. код]
  1. Кожна команда має по три можливості провести заміни, а також четверта можливість у додатковому часі, за виключенням замін проведених у перерві, перед початком додаткового часу та перерви у додатковому часі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Official Champions League final PlayStation Player of the Match: Rodri. UEFA. 10 червня 2023. Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 10 червня 2023.
  2. а б в г д е ж Referee teams appointed for 2023 UEFA club competition finals. UEFA. 22 травня 2023. Архів оригіналу за 23 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
  3. Tactical Line-ups – Final – Saturday 10 June 2023 (PDF). UEFA. 10 червня 2023. Архів (PDF) оригіналу за 6 липня 2023. Процитовано 10 червня 2023.
  4. International match calendar and access list for 2022/23 [Календар міжнародних матчів та список квот for 2022/23]. UEFA Circular Letter. № 51/2021. Унія Європейських Футбольних Асоціацій. 19 липня 2021. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 16 березня 2023.
  5. UEFA competitions to resume in August [Змагання УЄФА продовжаться у серпні]. UEFA.com. Унія Європейських Футбольних Асоціацій. 17 червня 2020. Архів оригіналу за 25 серпня 2020. Процитовано 16 березня 2023.
  6. Venues appointed for club competition finals [Призначені місця проведення фіналів клубних змагань]. UEFA.com. Унія Європейських Футбольних Асоціацій. 16 липня 2021. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 березня 2023.
  7. Onyeagwara, Nnamdi (24 травня 2023). Inter win second consecutive Coppa Italia after beating Fiorentina 2–1 in final. The Athletic. Архів оригіналу за 2 червня 2024. Процитовано 10 червня 2023.
  8. UEFA Press Kits. www.uefa.com. Архів оригіналу за 19 травня 2023. Процитовано 19 травня 2023.
  9. Full Time Report Final – Manchester City v Inter Milan (PDF). UEFA.com. Union of European Football Associations. 10 черня 2023. Архів (PDF) оригіналу за 10 червня 2023. Процитовано 10 черня 2023.
  10. а б в Team statistics (PDF). UEFA. 10 червня 2023. Архів (PDF) оригіналу за 6 липня 2023. Процитовано 10 червня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]