Координати: 51°27′37″ пн. ш. 27°52′47″ сх. д. / 51.46028° пн. ш. 27.87972° сх. д. / 51.46028; 27.87972
Очікує на перевірку

Хочине

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хочине
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Олевська міська громада
Код КАТОТТГ UA18060190530043019
Основні дані
Засноване 1545
Населення 594
Площа 1,94 км²
Густота населення 306,19 осіб/км²
Поштовий індекс 11011
Телефонний код +380 4135
Географічні дані
Географічні координати 51°27′37″ пн. ш. 27°52′47″ сх. д. / 51.46028° пн. ш. 27.87972° сх. д. / 51.46028; 27.87972
Середня висота
над рівнем моря
156 м
Водойми річки: Уборть, Лядська
Місцева влада
Адреса ради 11011, Житомирська обл., Олевський р-н, с. Хочине, вул. Малікова, 47
Карта
Хочине. Карта розташування: Україна
Хочине
Хочине
Хочине. Карта розташування: Житомирська область
Хочине
Хочине
Мапа
Мапа

Хочине — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Олевської міської громади. Населення становить 594 особи.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Лядська, ліва притока Уборті.

Історія

[ред. | ред. код]

Колишня назва Хочин.[1]

У 1906 році село Юрівської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 83 версти, від волості 12. Дворів 168, мешканців 1052[2].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3 жителі села[3].

Колишній орган місцевого самоуправління — Хочинська сільська рада.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 698 осіб, з яких 334 чоловіки та 364 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 590 осіб.[5]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 97,98 %
білоруська 1,85 %
російська 0,17 %

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 10 листопада 2016.
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 8 липня 2019.
  3. Хочине. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007. — 620 с. — ISBN 966-690-090-4
  2. Список населених місць Волинської губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.

Посилання

[ред. | ред. код]