Ян Каменецький (ротмістр)
| Ян Каменецький | |
|---|---|
| Народився | 1524 або 1524 Одриконь, Ґміна Вояшувка, Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 1560 |
| Поховання | Коросно |
| Країна |  Королівство Польське |
| Посада | Белзький старостаd |
| Військове звання | ротмістр |
| Рід | Каменецькі |
| Батько | Марцін Каменецький |
| Мати | Ядвига Сененська з Олеська |
| Брати, сестри | Барбара Мнішек |
| Діти | Q126392617? |
Ян Каменецький (1524 — 1560) — польський шляхтич, військовик, ротмістр. Ян Каменецький — дідич Кам'янця (замок біля Оджиконю), Олеська, Залізців.
Син Марціна Каменецького та його дружини Ядвіги Сененської. 4 березня 1531 р. був викликаний до суду за позовом Северина Бонера через укладений батьком Марціном 1528 р. договір. С. Бонер вимагав 4000 флоринів та 7 сіл в Сяноцькій землі. Король через малолітність Я. Каменецького відтермінував справу, погодився на тимчасове володіння С. Бонером Кам'янця, 7 сіл. За підтримки коронного гетьмана Яна Амора Тарновського та королеви Бони у 1531 та 1538 р. залишився в дожиттєвому володінні 18-ма селами у Львівському старостві, які були видержавлені його батьку Марціну. 1539 року сестра Барбара передала йому всі свої права стосовно маєтків батьків. 1546 року виграв процес у князів Збаразьких за 4 села у Белзькому воєводстві. 1552-го служив в обороні поточній як ротмістр коругви кавалерії, взяв участь у виправі до Молдавії; отримав у «доживоття» Чорний Острів (Подільське воєводство).
«Не боявся Бога, не респектував людей», зокрема, здійснював розбійні напади на володіння Лідихівських.[1]
Помер 5 лютого 1560 р., був похований у костелі францисканців у Коросно, де зберігся його мармуровий гробівець роботи Джанні Марії Падовано.
Був одружений з Анною Косцелецькою — донькою ленчицького воєводи Яна та його дружини Катажини Кциньської. Діти:
- Войцех і Ян навчались у Віттенберзі (artes et musas). У 1578 р. брати подідили спадок
- Станіслав — львівський підкоморій, помер 1612 р., за поділом був власником Залізців; дружина — Богдана Василівна Семашко, перер цим дружина князя Януша Четвертинського, Захарія Ванька Лагодовського[2]
- Ельжбета — дружина: 1) Мацея Влодека; 2) брацлавського воєводи Яна Потоцького.
- ↑ Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu [Архівовано 20 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1879. — S. 7—8. (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 80. (пол.)
- Spieralski Z. Kamienecki Jan h. Pilawa (1524—1560) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XI. — 638 s. — S. 513—514. (пол.)
- Potoccy (01) (пол.).
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |