Ян Потоцький (староста генеральний)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Потоцький
Jan Potocki
Jan i Jakub Potoccy.jpg
Народився бл. 1551/1555
Помер 25 квітня 1611(1611-04-25)
Смоленськ
·Загинув у битві
Поховання POL województwo podolskie IRP COA.svg Панівці, Подільське воєводство
Підданство Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg Річ Посполита
Місце проживання Панівці
Відомий завдяки Летичівський замок
Посада староста генеральний подільський,
писар польний коронний
Конфесія кальвініст
Рід Потоцькі
Батько Микола Потоцький
Мати Анна Черміньська
Родичі Якуб Потоцький (брат)
У шлюбі з Ельжбета Каменецька
Герб

Ян Потоцький гербу Пилява (бл.1551[1]/1552[2]/1555 — квітень 1611[3]/25 квітня 1611[1]) — польський шляхтич, військовик, урядник, державний діяч Речі Посполитої. Староста генеральний подільський.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї ротмістра королівського Миколая Потоцького та його дружини Анни Черміньської (15251579). Місце народження (дуже ймовірно) — Кам'янець-Подільський. Найстарший з братів Анджея (Єнджея) (бл.15531609), Якуба (15541613), Миколая та Стефана (15681631) Потоцьких[4].

Брав участь: як ротмістр гусарів — у битві поблизу Невеля під командуванням Костянтина Василя Острозького у Польсько-московській війні 15771582 років; на стороні короля Стефана Баторія у війні з Ґданьськом в складі козацької роти на чолі з брацлавським старостою Єжи Струсем. Правдоподібно, брав участь у битві з татарами під Баворовом 1589 р. Восени 1589 р. перебував на Поділлі, звідки був послом від війська до Яна Замойського. 8 лютого 1590 р. брав участь у Галицькому передсеймовому сеймику як посол від Коломийського повіту.[2]

1591 року від коронного піданцлера отримав незаконне розпорядження виплатити кошти реєстровим козакам з місцевої кварти в Раві-Руській.[5]

Був вправним військовим, неодноразово відзначився в битвах з татарами та московитами. Король Стефан Баторій надав звання полковника. К. Несецький пише, що його називали найкращим військовим Речі Посполитої тих часів. Ян Саріуш Замойський під час своїх походів завжди хотів бачити Я. Потоцького в своїх лавах. За ці заслуги в 1592 р. призначений старостою генеральним подільським. 1594 р. призначений писарем польним коронним. Також був старостою летичівським (дата невідома). Серпень 1595 р. — командир полку під проводом Я. С. Замойського в поході до Молдавії проти Стефана VIII Розвана; брав участь в битві під Сучавою 12 грудня 1595 р. Залишився в Молдавії на чолі довірених йому Я. С. Замойским хоругв коронних (також і брат Стефан) при новому господарі Єремії Могили до весни 1596 р. для мілітарного зміцнення[6]. Був одним з керівників придушення повстання Северина Наливайка. Наказав посадити на палю модавського воєводу Штефана VIII Развана. За даними К. Несецького, стратив господаря Михая Хороброго за наказом Яна Замойського.[7]

Під час повстання Зебжидовського став на сторону короля Сиґізмунда III Вази. Брав участь в битві під Ґузовом 5 липня 1607 р. керував приватними хоругвами прихильників короля (братів Якуба, Анджея, Миколая Струся, Валентія Каменецького, Станіслава Ґольського, розташовувались по центру), в якій були розбиті загони повстанців, за це 1608 р. отримує посаду воєводи брацлавського. Кінець 1607 р. — за дозволом короля, керував військовою кампанією в Молдавії разом з братами Якубом, Анджеєм, Стефаном — зятем господаря Молдавії Єремії Могилі, наслідком якої було повалення з трону Михайла Могили 19 грудня 1607 р. та сходження на нього Костянтина Могили.[8]. В наступні роки неодноразово брав участь в різних військових операціях Речі Посполитої, в тому числі і в облозі Смоленська.

Перебудував на кам'яний Летичівський замок. Як і брати, був кальвіністом[9]. Підтримував закладений за батька кальвінський збір у Кам'янці.[10] В часи релігійного переслідування в Зх. Європі частина протестантів осідала на території Речі Посполитої, зокрема у Панівцях — власності генерального старости,— який наприкінці XVI ст. розбудував тут замок. На території замку діяли навчальний заклад (школа, або колегія, засн. біля 1595 р.[3]), кальвінські друкарня та збір (кірха)[11].

Фундатор костелу св. Станіслава у Старому замку Кам'янця-Подільського.
Згаданий в джерелах також як кам'янецький староста.[12]

Загинув під час облоги Смоленська в 1611 р. (тіло до Панівців з Смоленська привіз брат Стефан). Був похований у крипті на території замку.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був одружений з Ельжбетою Каменецькою (шлюб до 1593 р.; донька Станіслава (або ротмістра Яна); вдова ротмістра Мацея Влодека[13]), правнучка Миколая Каменецького,[14] католичка, підкоморянка руська[15]). Діти:

  • Ян
  • Миколай, обидва навчались разом з Анджеєм Добжанським у Гайдельберзькому університеті[16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 243.
  2. а б Lipski A. Potocki Jan h. Pilawa (ok. 1552—1611)… — S. 24.
  3. а б Дем'янова І. Ян Потоцький… — С. 125.
  4. Niesiecki K. Korona polska… — Т. 3. — S. 686.
  5. Лепявко С. Криштоф Косинський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 38. — ISBN 5-203-01639-9.
  6. Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 17.
  7. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… — T. 4. — S. 669.
  8. Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 19.
  9. Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 18.
  10. Lipski A. Potocki Jan h. Pilawa (ok. 1552—1611)… — S. 26.
  11. Задорожнюк А. Архітектурні та історичні пам'ятки Кам'янеччини], 1998
  12. Urzednicy wojewodztwa podolskiego XIV—XVIII ww. — Kórnik, 1998. — S. 132.— № 559.
  13. Lipski A. Potocki Jan h. Pilawa (ok. 1552—1611)… — S. 27.
  14. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 2. — S. 472.
  15. Niesiecki K. Korona polska… — Т. 3. — S. 688.
  16. Szczotka S . Dobrzański Andrzej (Vandlovius, Wandłowski, Wąndłowski) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1939—1946. — T. V. — S. 264. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Попередник
Іван-Януш Збаразький
Bratslav voyev COA.jpg Воєвода брацлавський
1608-1611
Bratslav voyev COA.jpg Наступник
Якуб Потоцький
Попередник
POL województwo podolskie IRP COA.svg Староста генеральний подільський
1592-1611
POL województwo podolskie IRP COA.svg Наступник
Якуб Потоцький